Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 листопада 2013 р. Справа № 805/15382/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 2074,57 грн.
Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Жовтнева ОДПІ м. Маріуполя, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 2074,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 2074,57 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 28.02.2012 року № 3171. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, заяву про розгляд справи без його участі не направив, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову та заяву про розгляд справи без його участі не направив, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
З матеріалів справи судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області. На податковому обліку перебуває в Жовтневій ОДПІ м Маріуполя з 22.09.2003 року за № 240873. Ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за договором оренди з Маріупольською міськрадою від 01.06.2010 року має в оренді земельну ділянку площею 704 га за кадастровим номером 1412336300 цільового призначення - комерційне будівництво, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 10).
ФОП ОСОБА_1 самостійно визначив на 2012 рік свої податкові зобов'язання з орендної плати за землю згідно з поданою до Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 28.02.2012 року № 3171 у розмірі 3576,32 грн. зі сплатою щомісяця рівними платежами з січня по листопад 2012 року по 298,03 грн. та у грудні 2012 року - 297,99 грн. (а.с. 6-9).
З матеріалів справи судом встановлено, що станом на 25.09.2013 року заборгованість відповідача з зазначеного податку за 2012 рік становить у розмірі 2074,57 грн.
З метою погашення заборгованості відповідачем приймалися заходи щодо погашення боржником орендної плати за землю шляхом направлення на його адресу податкової вимоги, яка отримана особисто ФОП ОСОБА_1 16.10.2012 року (ас. 11). Зазначені заходи не призвели до погашення боргу.
В матеріалах справи, відсутні докази щодо оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги, а також відсутні докази про погашення суми боргу у розмірі 2074,57 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Приписами статті 16 Податкового кодексу України (ПКУ) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Відповідно до приписів статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).
Приписами статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю. (п. 290.1 ст. 290 ПКУ).
Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
З огляду на наведене, оскільки податкове зобов'язання з орендної плати за землю відповідачем не сплачені в установлені чинним законодавством строки, таке зобов'язання є податковим боргом.
Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.
Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, що спростували б доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Беручи до уваги те, що сума податкового боргу відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджена матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
Позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 2074,57 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету м. Маріуполя Жовтневого району, розрахунковий рахунок № 33213815700052, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 37989721, код платежу 13050500, заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 2074,57 грн. (дві тисячі сімдесят чотири грн. 57 коп.) згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 28.02.2012 року № 3171.
Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті 14 листопада 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Чучко В.М.