23 жовтня 2013 р. м. Вінниця
Справа № 802/3831/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Чабан Вікторії Вікторівни,
представника позивача: Обманюка С.С.,
представників відповідача: Сорокіна В.Ю., Білик Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (далі - ТОВ "АТЛ", позивач) з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області ( далі - відповідач ) про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення №14 від 28.08.2013р. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки винесене відповідачем безпідставно, суперечить чинному законодавству та є таким, що порушує права та законні інтереси позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, просив адміністративний позов задовольнити повністю. Додатково наголосив, що ТОВ "АТЛ" не замовляло розміщення та не розміщувало рекламу за вказаною у вимозі № 455 від 18.07.2013 року адресою (м.Вінниця, вул. Немирівське шосе), таким чином приписи ст.ст. 26, 27 Закону України "Про рекламу" щодо зазначеного в вимозі об'єкту на позивача не розповсюджуються. Інших вимог відповідача в порядку ч.2 ст.27 Закону України «Про рекламу» ( щодо інших об'єктів ) позивач не отримував.
Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували, зазначили, що рішення винесене правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ" як юридична особа зареєстровано Святошинською районною державною адміністрацією у м. Києві 27.01.2003р., ідентифікаційний код 32312185 (а.с.10-18).
Згідно положення про Вінницьку філію ТОВ "АТЛ", філія не є юридичною особою, здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, Статуту Підприємства та цього Положення. Місцезнаходження філії: вул. Хмельницьке шосе, 130 А, м. Вінниця, 21029 (а.с. 32-36).
Як видно з наданих позивачем документів, на адресу ТОВ "АТЛ" надійшла вимога Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області від 18.07.2013р. №455, адресована "Автосервіс АТЛ" ( м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 130а ), згідно якої, відповідно до п.2 ст.26 " Закону України "Про рекламу", вимагалось в термін до 26.07.2013р. надати відповідачу певний перелік документів стосовно об'єкту зовнішньої реклами, розміщеного на стаціонарній конструкції по вул. Немирівське шосе у м. Вінниці. Разом з тим повідомлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та /або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с. 26).
02.08.2013р. листом за №81 позивач повідомив відповідача про те, що ТОВ "АТЛ" не замовляло розміщення та не розміщувало рекламу за адресою вул. Немирівське шосе у м. Вінниці (а.с. 28). Також позивач повідомив відповідача, що відповідно до реєстраційних даних ЄДР підприємство має наступні реквізити - товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛ», а за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 130а знаходиться Вінницька філія ТОВ «АТЛ». Додатково позивач зазначив, що юридичних осіб з назвою «Автосервіс АТЛ » йому не відомо.
28.08.2013р. начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області, при здійснені контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів суб'єкта господарювання ТОВ "АТЛ" ( місцезнаходження юридичної особи - м. Київ, вул. Симиренка, 36, місце здійснення підприємницької діяльності - м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, 130а), на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 28.08.2013р., встановлено порушення позивачем рекламного законодавства, а саме: ТОВ "АТЛ" розмістило інформацію рекламного характеру на магазині «АТЛ» по вул. Хмельницьке шосе 130-а в м. Вінниці наступного змісту "Остаточний розпродаж літніх шин. Максимальні знижки". Зокрема зазначено, що суб'єктом господарювання не надано певних документів, що вимагались листом - вимогою від 20.08.2013р. №543 щодо вартості розповсюдженої реклами. У зв'язку з чим рішенням №14, згідно ч.6 ст.27 Закону "Про рекламу", накладено на ТОВ "АТЛ" штраф у розмірі 1700 грн. (а.с.8-9, 29).
Позивач не погоджуючись з рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 28.08.2013 р. №14, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, за умови неотримання листа-вимоги відповідача від 20.08.2013р. №543, звернувся до суду за захистом своїх прав та порушених інтересів.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги суд керується та виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 р. № 270/96 (далі - Закон № 270/96), Указу Президента України "Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів" від 13.04.2011 р. № 465/2011 (далі - Указ № 465/2011), Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693).
Згідно статті 26 Закону № 270/96 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Порядок здійснення цього контролю встановлений статтею 26 Закону № 270/96 та Порядком № 693.
Відповідно до Указу № 465/2011 основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
На вимогу органів державної влади, на які згідно з законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю (частина 2 статті 26 Закону № 270/96).
Разом з тим, зазначеною статтею Закону № 270/96 зобов'язано органи державної влади повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
В свою чергу частиною 3 статті 26 Закону № 270/96, закріплено права рекламодавців, виробників та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону, серед них: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.
У Порядку № 693 визначений вичерпний перелік процесуальних документів, необхідних для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а саме: підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції і його територіальних органів.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Держспоживінспекція і її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо, незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи, не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживстандарті або його територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
В контексті даної спірної ситуації у суду відсутні будь-які докази щодо дотримання відповідачем суб'єктом владних повноважень процедури розгляду справи з ознаками порушення законодавства про рекламу, докази щодо направлення на адресу позивача власне листа - вимоги від 20.08.2013р. №543, на який містяться відповідні посилання в оскаржуваному рішенні, докази повідомлення товариства про дату, час та місце розгляду справи.
З пояснень представника позивача встановлено, що отримана ТОВ "АТЛ" вимога Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області від 18.07.2013р. №455, стосовно об'єкту зовнішньої реклами, розміщеного на стаціонарній конструкції по вул. Немирівське шосе у м. Вінниці, взагалі не має жодного відношення до товариства. Оскільки позивач не є ні рекламодавцем, ні розповсюджувачем реклами за вказаною адресою.
При цьому представником позивача не заперечувався факт наявності об'єкту зовнішньої реклами, розміщеного на стаціонарній конструкції та магазині «АТЛ» по вул. Хмельницьке шосе у м. Вінниці. Проте, зі слів представника позивача, жодної інформації стосовно даного об'єкту відповідачем у ТОВ "АТЛ" не вимагалось. Відповідачем вказані обставини не спростовано жодними належними та допустимими доказами.
Так, як вбачається з вимоги № 543 від 20.08.2013 року, щодо об'єкту зовнішньої реклами розміщеного на автомагазині «АТЛ» по вул. Хмельницьке шосе, 130а, вона направлялась Вінницькій філії ТОВ «АТЛ» за адресою : м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 3. Зазначена обставина вбачається і з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( вимоги № 543, 544 від 20.08.13 та запрошення на 28.08.13 ). Факт направлення вимоги позивачу саме за вказаною адресою ( м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 3 ) підтвердив і представник відповідача в судовому засіданні.
Проте, як пояснив представник позивача, ні ТОВ «АТЛ», ні Вінницька філія ТОВ «АТЛ» не знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 3. Адреса місцезнаходження ТОВ «АТЛ» та Вінницької філії ТОВ «АТЛ» повідомлялись позивачем відповідачу в листі № 81 від 02.08.2013р.
Крім того, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ АБ № 336462, місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» ( ідентифікаційний код 32312185 ) - М. Київ, вул. Симиренка, 36, а відповідно до витягу з ЄДРПОУ зареєстровано відокремлені підрозділи юридичної особи ТОВ «АТЛ», зокрема - Вінницька філія товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» ( м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 130а ).
Таким чином, суд зауважує, що відповідачем лист - вимога № 543 від 20.08.2013 року направлялась позивачу на неналежну адресу, що унеможливлює отримання її позивачем та виконання ним вимог відповідача щодо надання відповідних документів.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з частиною 1 статті 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи вищенаведені встановлені судом обставини адміністративної справи, положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, за відсутності обґрунтованих заперечень з боку відповідача суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 28.08.2013р. №14 є протиправним та підлягає скасуванню.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 94 КАС України, у зв'язку з задоволенням позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення №14 від 28.08.2013 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю " АТЛ " штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (код ЄДРПОУ 32312185) судові витрати ( судовий збір ) в сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 00 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна