Копія
Справа № 688/2117/13-ц
Провадження № 22-ц/792/2066/13
13 листопада 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Гринчука Р.С., Юзюка О.М.,
при секретарях Байдичі О.В.,
Марценюк Д.О.,
з участю представниці позивача Москалюк С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2013 року,
встановила:
У травні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з відповідачки на свою користь заборгованості за кредитним договором № HMС0RX00630066 від 25 жовтня 2006 року (далі - кредитний договір) станом на 24 квітня 2013 року в розмірі 24620 грн. 19 коп., з яких: 6647 грн. 29 коп. - проценти, 787 грн. 21 коп. - комісія за надання фінансового інструменту, 15537 грн. 11 коп. - пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1148 грн. 58 коп. - штраф (процентна складова).
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначило, що за умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт) позивач надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 3298 грн. 90 коп. під 12 % річних на строк до 24 квітня 2008 року. Відповідачка не виконала зобов'язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів і комісії, внаслідок чого банк нарахував неустойку та вправі стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2013 року в позові відмовлено.
Суд виходив з того, що ОСОБА_3 не виконала грошового зобов'язання за кредитним договором, однак позов не підлягає задоволенню у зв'язку з спливом позовної давності.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Відповідачка ОСОБА_3, яка у встановленому законом порядку оповіщена про час і місце судового засідання, до суду не з'явилася. Від ОСОБА_3 до апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши учасницю процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Разом з тим, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував закон (ст.ст. 259, 264 ЦК України), який підлягав застосуванню.
У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням судом норм матеріального права оскаржуване рішення суду в частині відмови в позові про стягнення з ОСОБА_3 на користь банку заборгованості за кредитним договором за період з 19 липня 2008 року до 24 квітня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині вимог нового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України має бути змінений розподіл судових витрат.
Встановлено, що 25 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», яке в подальшому змінило свою назву на ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», і ОСОБА_3 укладено кредитний договір.
За умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт) банк надав відповідачці кредит у розмірі 3298 грн. 90 коп. на строк до 24 квітня 2008 року під 12 % річних на суму залишку заборгованості по кредиту.
ОСОБА_3 зобов'язалася повернути позивачеві кредит щомісячними платежами в розмірі 274 грн. 01 коп., що складаються із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди за надання фінансового інструменту в сумі 72 грн. 58 коп. Сторони обумовили строк внесення відповідачем щомісячних платежів - з 25 до 30 числа кожного місяця.
На прострочену заборгованість ОСОБА_3 мала сплатити банку проценти в розмірі 10,1 % на місяць.
При порушенні відповідачкою зобов'язання з погашення кредиту і сплати процентів остання зобов'язалась сплатити банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення.
Сторони домовились, що у разі порушення позичальником строків платежів за кредитним договором більш як на 30 днів, ОСОБА_3 зобов'язана сплатити ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.
З січня 2007 року ОСОБА_3 стала неналежним чином виконувати зобов'язання за кредитним договором.
На підставі судового наказу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2008 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором станом на 18 липня 2008 року в розмірі 6120 грн. 66 коп., з яких 2442 грн. 28 коп. - неповернутий кредит, 2307 грн. 09 коп. - проценти, 787 грн. 21 коп. - комісія за надання фінансового інструменту, 584 грн. 08 коп. - пеня.
За період з 19 липня 2008 року до 24 квітня 2013 року заборгованість відповідачки перед банком за кредитним договором становила 19293 грн. 23 коп., з них 4340 грн. 20 коп. - проценти, 14953 грн. 03 коп. - пеня.
Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 546 цього Кодексу встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_3 не виконала грошового зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого банк вправі стягнути з неї проценти та неустойку за період з 19 липня 2008 року до 24 квітня 2013 року.
Разом із тим, відмовляючи в позові банку за спливом позовної давності, суд припустився помилки.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) /ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України/.
Згідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 261; ч.ч. 1, 3 ст. 264; ч. 4 ст. 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка») (Стандарт), які разом із Тарифами складають укладений між сторонами кредитний договір, визначено, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлено сторонами тривалістю 5 років.
Оскільки за умовами кредитного договору боржник виконує зобов'язання частинами, то воно вважається виконаним належним чином після виконання останньої частини в обумовлений договором строк. У цьому разі позовну давність за позовом, що випливає з факту невиконання зобов'язання, слід обчислювати з дня закінчення строку виконання зобов'язання в цілому, а не з дня закінчення окремого строку виконання якоїсь частини зобов'язання.
ОСОБА_3 мала повністю повернути банку кредит і сплатити позивачу проценти за користування грошовими коштами до 24 квітня 2008 року.
Таким чином, перебіг позовної давності почався для ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 25 квітня 2008 року.
До 5 грудня 2011 року ОСОБА_3 погасила заборгованість за кредитним договором, яку стягнуто з неї на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за судовим наказом Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2008 року. В подальшому відповідачка вносила на рахунок у банку кошти на погашення поточної заборгованості. Остання сплата була здійснена нею 21 червня 2012 року.
Отже, ОСОБА_3 вчинила дії, що свідчать про визнання нею свого боргу за кредитним договором, внаслідок чого перебіг позовної давності перервався та почався заново з 22 червня 2012 року. На час пред'явлення позову (21 травня 2013 року) позовна давність не сплила.
Суд першої інстанції не врахував указаних обставин і помилково виходив з того, що позов банку є безпідставним.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором, апеляційний суд виходить з того, що розмір нарахованої банком пені (14953 грн. 03 коп.) значно перевищує розмір несплачених позивачкою процентів (4340 грн. 20 коп.), а в суді першої інстанції ОСОБА_3 просила суд зменшити розмір заборгованості за кредитним договором з урахуванням її майнового стану.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір пені слід зменшити до 2000 грн.
Отже, позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає частковому задоволенню. З ОСОБА_3 на користь банку має бути стягнуто заборгованість за кредитним договором за період з 19 липня 2008 року до 24 квітня 2013 року в сумі 7057 грн. 01 коп., з яких 4340 грн. 20 коп. - проценти, 2000 грн. - пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 217 грн. 01 коп, - штраф (процентна складова /4340,20х5:100/).
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 24620 грн. 19 коп. і задоволено на суму 7057 грн. 01 коп., тобто на 28,66 % (7057,01х100:24620,19).
Таким чином, з ОСОБА_3 на користь банку слід стягнути судовий збір в розмірі 70 грн. 57 коп. (246,20х28,66:100).
Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2013 року про відмову в позові про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 19 липня 2008 року до 24 квітня 2013 року скасувати та ухвалити в цій частині вимог нове рішення, змінивши розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» 7057 грн. 01 коп. заборгованості за кредитним договором № HMС0RX00630066 від 25 жовтня 2006 року за період з 19 липня 2008 року до 24 квітня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» 70 грн. 57 коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції -Стаднічук Н.Л.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27