Справа № 117/1344/13-ц
11 листопада 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Тощевої О.О.
при секретарі - Ібрагімової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в особі представника ОСОБА_2, звернулося до суду із зазначеним позовом обґрунтовуючи вимоги тим, що 11 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір за № SIXRRX22820105 згідно умов якого відповідачка отримала від позивача кредит у розмірі 5590 гривень 50 копійок та зобов'язалася не пізніше 11 вересня 2010 року повернути суму кредиту, проценти і комісію по ньому.
Однак, у порушення умов договору ОСОБА_1 неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання, тому станом на 09 вересня 2013 року у неї утворилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 53131 гривня 85 копійок, яку позивач просить стягнути у судовому порядку, крім того просить стягнути витрати по справі, понесені при подачі позову до суду у розмірі 531 гривня 32 копійки.
Сторони у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, представник позивача просив позов задовольнити, відповідачка позов не визнала, у зв'язку із чим, на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України справа розглянута без участі сторін.
Цивільна справа розглядається у порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
11 вересня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 відповідно до заяви останньої був укладений договір за № SIXRRX22820105 про надання ОСОБА_1 кредиту, згідно умов якого відповідачка отримала від позивача кредит у розмірі 5590 гривень 50 копійок та зобов'язалася не пізніше 11 вересня 2010 року повернути суму кредиту, проценти і комісію по ньому. Відповідно до умов договору, відповідачка зобов'язалася погашати кредит та відсотки щомісячно, в період з 11 по 16 число, рівними частинами в розмірі 330 гривень 69 копійок та повернути кредит до 11 вересня 2010 року включно (а.с.5-8).
Судом встановлено, що позивач виконав свою частину зобов'язання за кредитним договором, проте відповідачка у порушення умов договору не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим, станом на 09 вересня 2013 року має заборгованість по кредитним зобов'язанням на загальну суму 53131 гривня 85 копійок, з яких: 5173 гривень 49 копійок - заборгованість за кредитом, 583 гривні 70 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, 939 гривень 26 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом, 43429 гривень 12 копійок - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина), 2506 гривень 28 копійок - штраф (процентна складова) (а.с.4).
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 1054 - 1057 ЦК України.
Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, при цьому згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідачкою прострочено терміни виконання зобов'язань за договором кредиту, у зв'язку з чим, суд вважає доведеним її обов'язок сплатити заборгованість перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за Кредитним договором у вказаному розмірі.
Разом з тим, відповідно до вимог цивільного законодавства кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Проте кожна особа має право звернутися за захистом порушеного права в межах строку позовної давності.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (ст. 257 ЦК України).
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, Кредитний договір був укладений між сторонами у справі 11 вересня 2008 року, при цьому строк виконання визначений у цьому Кредитному договорі у Заяві, за умовами якого кінцевим терміном повернення та сплати всіх виплат визначено «по 11.09.2010 р. включно».
Отже, на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що перебіг позовної давності за пред'явленим позивачем позовом почався саме зі спливом строку виконання, визначеним у заяві.
Суд не бере до уваги збільшений до 5 років строк позовної давності виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
До заяви від відповідачки про отримання кредиту представником позивача надані Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) викладені на окремих аркушах, але підписані лише позивачем ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.6-8), підписів зі сторони відповідачки на даних умовах не має. Тому, суд приходить до висновку, що дані умови укладені за межами кредитного договору, а тому не є допустимим доказом у справі.
Відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки, позивачем не надані суду підтверджуючих доказів про ознайомлення відповідачкою та її згоди з умовами що викладені в окремому документі Умови надання споживчого кредиту фізичної особи («Розстрочка») (Стандарт), тому, суд відповідно до ст. 257 ЦК України, загальну позовну давність встановлює тривалістю у три роки.
Оскільки, дата штампу пошти на конверті (а.с.14) не читка, суд бире до уваги дату подачі позовної заяви до суду з дати її підписання (а.с.2-3).
Таким чином, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм Закону, суд вважає, що позивач, звернувшись 16 вересня 2013 року до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором пропустив строк позовної давності для захисту порушеного права, передбачений ст. 257 ЦК України.
Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, суд враховує п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року 15-рп/2011 у справі № 1-26/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), якою визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Тобто, на спірні правовідносини розповсюджується положення Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII з наступними змінами.
При цьому, відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в п. 31 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Позивачем під час розгляду справи не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності і не зазначав будь-яких поважних причин пропуску строку позовної давності.
Таким чином, встановивши, що позивачем без поважних причин пропущений строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, суд дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності за відсутності заяви сторони у спорі, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного, статей 3, 253, 257, 260, 526, 651, 551, 1054 ЦК України, керуючись статями 5, 10, 11, 14, 16, 59, 60, 76, 158, 197, 213 - 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання його копії апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду надруковано в нарадчій кімнаті в одному примирнику.
Головуючий суддя: