№ справа:106/73/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Захарова Ірина Олександрівна
№ провадження:11-кп/190/791/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Балахонов Б. Л.
"14" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Євдокимової В.В.
Суддів -Балахонова Б.Л., Рижової І. В.
при секретарі - Люшня К.О.
за участю прокурора - Аметової Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Сімферополя матеріали кримінального провадження № 1 кп/106/30/2013 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2013 року, яким
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Євпаторія, громадянина України, який працює охоронцем ТОВ «Бристоль», раніше судимий 20 вересня 2011 року Євпаторійським міським судом АР Крим за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із випробування за ст. ст. 75, 76 КК України на 2 роки, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Євпаторійського міського суду від 20.09.2011 року, остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
По справі вирішено питання з речовими доказами.
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у тому, що повторно, в період з 15 грудня 2011 р. по 15 січня 2012 року, в період часу з 12 до 14 годин, знаходячись в торговому залі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого в торговому центрі «Універсам» по АДРЕСА_2, де, скориставшись неуважністю продавця магазину, зі стенду скоїв крадіжку набору для приготування шашлику вартістю 155 грн., що належить потерпілій ОСОБА_9, після чого з викраденим з місця злочину зник, та розпорядився ним згодом на свій розсуд, заподіявши тим самим потерпілої ОСОБА_9 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Крім того, ОСОБА_8, повторно, в період з 1 по 3 жовтня 2012 року, в період часу з 12 до 14 годин, знаходячись в торговому залі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де, скориставшись неуважністю продавців магазину, скоїв крадіжку жіночих джинсових штанів вартістю 260 грн., що належить потерпілому ОСОБА_10, після чого з викраденим з місця злочину зник, та розпорядився ним згодом на свій розсуд, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_10 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Крім того, ОСОБА_8, повторно, в період з 1 травня по 10 червня 2012 року, в період часу з 12 до 14 годин, знаходячись за місцем свого проживання, - у приміщенні холу на другому поверсі будівлі гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, скоїв крадіжку електричної плити вартістю 300 грн., що належить ОСОБА_11, після чого з викраденим з місця злочину зник, і розпорядився ним згодом на свій розсуд, заподіявши тим самим потерпілої ОСОБА_11 матеріальний збиток на вказану суму.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, просить вирок скасувати, ухвалити новий виправдувальний вирок, яким закрити кримінальне провадження у частині вчинення крадіжки в період з 01 травня по 10 червня 2012 року з холу гуртожитку розташованого за адресою: АДРЕСА_4, скоїв крадіжку електричної плити.
Свої доводи мотивує тим, що наведені у вироку докази по вказаному епізоду, є суперечливими і не узгоджуються між собою. Так, свідчення потерпілої ОСОБА_11 і свідка ОСОБА_12 про характеристику викраденої плити суперечливі. Судом не було перевірено факт, чи була перефарбована плита. Явку з повинною ОСОБА_8 написав лише з тих причин, що слідчий йому пообіцяв, що в разі визнання ним вини справа до суду не піде.
Апелянт вважає, що суд у вироку дав невірну оцінку фактичним обставинам та доказам по епізоду розкрадання в період з 1 травня по 10 червня 2012 електроплити у потерпілої ОСОБА_11 і прийшов до неправильного висновку про те, що вина ОСОБА_8 за даним епізодом доведена.
На апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 прокурором прокуратури м. Євпаторія Бейтулаєвим А.С. подані заперечення, в яких ставиться питання про залишення вироку суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних вимог, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Тому, оскільки апелянтом - адвокатом ОСОБА_7 не оскаржують ся епізоди вчинення ОСОБА_8 крадіжок в період з 15 грудня 2011 року по 15 січня 2012 року, та з 1 по 3 жовтня 2012 року відносно потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, законність та обґрунтованість засудження обвинуваченого за зазначеними епізодами, апеляційним судом не перевіряються.
Що стосується доводів адвоката ОСОБА_7 про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_8 складу злочину по епізоду розкрадання в період з 1 травня по 10 червня 2012 року електроплити у потерпілої ОСОБА_11, а також про те, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного злочину, є необґрунтованим, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, - безпідставні та спростовуються доказами, ретельно перевіреними судом першої інстанції та докладно наведених у вироку, яким суд дав належну оцінку.
Зокрема, з показань потерпілої ОСОБА_11 вбачається, що в неї дійсно була викрадена електрична плита. Згодом, в осені, їй повернули плитку такої ж моделі, однак колір відрізнявся та плитка була в неробочому стані. Вона написала розписку про отримання майна, однак внаслідок того, що технічний стан був невідповідний не стала її забирати.
Показаннями свідка ОСОБА_12 вбачається, що дійсно в осені купила у ОСОБА_8 електричну двукомфорну плитку, та як виявилося в неробочому стані. Цю плитку мала намір використовувати в гаражі, однак не змогла нею скористатися, та згодом цю плитку вилучили працівники міліції.
Показання потерпілої ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 узгоджуються між собою та з іншими доказами у кримінальному провадженні, що були досліджені у судовому засіданні у суді першої інстанції, а саме:
- протоколом огляду місця події від 31.10.2012 року в гаражі, належному ОСОБА_12 булла виявлена та вилучена електрична плитка тієї ж марки, що раніш була викрадена у потерпілої ОСОБА_11;
- заявою ОСОБА_11 від 27.10.2012 року вона звернулася до міліції з приводу викрадення в неї електричної плитки;
- протоколом огляду місця події від 27.10.2012 року була оглянута ділянка холу та секції гуртожитку в будинку АДРЕСА_4, на якій ОСОБА_11 зберігала належну їй електричну плитку, що була викрадена.
Будь яких даних, які б ставили під сумнів достовірність показань потерпілої, свідка або підстав вважати, що потерпіла обмовила ОСОБА_8, не встановлено.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що потерпіла ОСОБА_11 не могла впізнати свою викрадену плиту, оскільки вона була перекрашена, а судом не було встановлено, чи була плита дійсно перекрашена, що є підставою для визнання відсутності в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, недоцільні та безпідставні.
Крім того, з показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, співпрацівників Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, вбачається, що плитка у свідка ОСОБА_12 була вилучена з тими самими ознаками, на які зазначала потерпіла ОСОБА_11, остання сумнівалася чи то її плитка, оскільки вона була після ремонту зі зміненим кольором та в неробочому стані, однак погодилася, що це її річ, бо з моменту крадіжки пройшов час, за який плитка дійсно могла змінитися внаслідок експлуатації та проведеного ремонту.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано критично поставився до показання ОСОБА_8 щодо невизнання ним вини у вчиненні крадіжки майна у потерпілої ОСОБА_11, оскільки сам обвинувачений показання свої змінював декілька разів протягом судового розгляду.
Показанням обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що явку з повинною він написав лише, з тих причин, що працівники міліції умовили його зазнатися в крадіжці, на що посилається в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7, судом першої інстанції також дана належна оцінка, яка у колегій суддів сумніву не викликає.
Враховуючи наведені докази у своїй сукупності, показання потерпілої ОСОБА_11, свідків, колегія суддів не ставить під сумнів доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, у тому числі по епізоду крадіжки плити у ОСОБА_11
Суд, при дослідженні й оцінці доказів, які ставили б під сумнів винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, інкримінованих йому в вину, процесуальних порушень не допустив.
Не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів.
Покарання ОСОБА_8 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для скасування вироку, про що ставиться питання в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_7, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2013 року стосовно ОСОБА_8, обвинуваченого за ст. 185 ч. 2 КК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
Балахонов Б.Л. Євдокимова В. В. Рижова І.В.