12.11.2013 року Справа № 5005/401/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Мацегорін А.О., довіреність № 259/10 від 14.12.12;
представники відповідача та ДВС в судове засідання не з'явились.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі №5005/401/2011
за скаргою комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області
у справі за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 6 206 032 грн. 34 коп., -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі №5005/401/2011 (суддя Рудовська І.А.) відмовлено в задоволенні скарги комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на дії державного виконавця.
Ухвала мотивована необґрунтованістю доводів скарги.
Не погодившись з ухвалою господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач із апеляційною скаргою, в якій посилається на неправильність висновків суду першої інстанції, зазначає про наявність підстав для звільнення з-під арешту певного переліку майна, що виходить за межі суми боргу.
Вказує про те, що вартість всього майна підприємства становить понад 140 000 000грн., а заборгованість по зведеному виконавчому провадженню становить 43 000 000грн., водночас, те майно, яке належить звільнити від арешту наразі становить близько 23 000 000грн., вказує про його зміну балансової належності.
Просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким скаргу відповідача на дії державного виконавця задовольнити.
12.11.2013 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (а.с.3-5, т.2), в якому представник зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у справі.
12.11.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Представники відповідача та державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року №28.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
На юридичну адресу відповідача (50000, м. Кривий Ріг, вул. Дежньова, 9), згідно довідки з ЄДР АБ №010173 від 25.03.2008 року та державного виконавця (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56) направлені копії ухвали суду про призначення справи до розгляду у судовому засіданні, що підтверджується відбитком штемпеля канцелярії із зазначенням дати та кількості відправлених копій, також в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулись до суду із відмітками про отримання сторонами. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції, та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, і залишити без розгляду скаргу комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на дії державного виконавця, з таких підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що постанова про накладення арешту на майно боржника та про оголошення заборони його відчудження була винесена та відправлена 26.07.2013 року, проте скаржник відправив скаргу на дії державного виконавця лише 27.08.2013 року, тобто із пропуском встановленого діючим законодавством десятиденного терміну на оскарження дій державного виконавця, який поновленню не підлягає.
Встановивши цей факт, суд першої інстанції не дав йому належної юридичної оцінки, а саме тому, що цей строк за своєю правовою природою є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається останнім у вигляді клопотання.
Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала.
Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення заяви без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
Таким чином, можна зробити висновок, що невідновлення процесуального строку на оскарження дій державного виконавця є обставиною, що перешкоджає здійснити сам судовий розгляд скарги, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 53 ,99, 101, 103-106, 121-2 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі №5005/401/2011 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі №5005/401/2011 скасувати.
Скаргу комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на дії державного виконавця залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст складений 18.11.2013 року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.В. Тищик