36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
14.11.2013 р. Справа №917/1990/13
Господарський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Кульбако М.М.
за участю:
прокурора: Іценко М.В.
від відповідача1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: Івченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора Полтавського району, вул.М.Бірюзова,32, м.Полтава, 36007
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Полтавський обласний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України вул.Комарова,1, с.Розсошенці Полтавського району, 38751.
до 1. Щербанівської сільської ради, вул.Центральна,2, м.Полтава-8, 36008
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору про встановлення особистого сервітуту та зобов'язання повернути земельну ділянку,-
Прокурор Полтавського району звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Щербанівської сільської ради та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним укладеного 01.09.2010 року між Щербанівською сільською радою та ФОП ОСОБА_3 договору про встановлення особистого сервітуту відносно земельної ділянки площею 0,0030га, що знаходиться в АДРЕСА_2, під розміщення малої архітектурної форми та майданчика, та зобов'язання ФОП ОСОБА_3 повернути земельну ділянку.
В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договір укладено з перевищенням повноважень Щербанівською сільською радою при укладенні оспорюваного договору, оскільки земельна ділянка, стосовно якої укладено договір, на момент його укладення знаходилась за межами населеного пункту, а тому сільська рада не мала повноважень для укладення договору, що встановлено постановою Полтавського районного суду.
Ухвалою господарського суду від 29.10.2013 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Полтавський обласний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України, оскільки земельна ділянка, щодо якої укладено договір, знаходиться в постійному користування вказаної особи. Також відмовлено відповідачу 2 (фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3) в задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, надавши на підтвердження своїх доводів додаткові докази, які судом долучені до матеріалів справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Полтавського обласного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України) в судовому засіданні надав пояснення, що в результаті укладення оспорюваного договору покращилось використання земельної ділянки, однак при вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Представник відповідача 1 (Щербанівської сільської ради), будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи), в судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.10.13р. та ухвалах про відкладення розгляду справи від 17.10.2013р. та 29.10.2013 року не виконав, надіславши суду клопотання від 28.10.2013р. про розгляд справи за відсутності законного представника (в матеріалах справи).
Представник відповідача 2 (ФОП ОСОБА_3), будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи), в судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.10.13р. та ухвалах про відкладення розгляду справи від 17.10.2013р. та 29.10.2013 року не виконав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що судом виконані всі вимоги законодавства щодо повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання, а відповідачі не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні (тричі не направили своїх представників у судові засідання), суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності їх представників, оскільки статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Заслухавши пояснення прокурора, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що:
Рішенням 39 сесії 5 скликання Щербанівської сільської ради від 26.08.2010 р. (а. с. 18) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж особистого строкового земельного сервітуту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 під розміщення стаціонарних малих архітектурних форм - павільйону та кіоску в АДРЕСА_2 та вирішено укласти із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0030га під розміщення стаціонарних малих архітектурних форм - павільйону та кіоску за вказаною адресою.
На підставі вказаного рішення, 01.09.2010 року між Щербанівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладений договір про встановлення особистого сервітуту за умовами якого особистий сервітут встановлюється відносно земельної ділянки площею 0,0030га щодо земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 та яка перебуває у постійному користуванні Полтавського обласного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України (Державний акт на право постійного користування землею, серія ПЛ. № 19-00121).
В договорі сторони погодили строк дії договору, порядок розрахунків, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін та інші умови, необхідні для даного виду договорів(а.с.10-17).
Прокурор, вважаючи що договір укладено з порушенням вимог законодавства України, звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності, а саме зобов'язання ФОП ОСОБА_3 повернути земельну ділянку.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Відповідно до частини третьої ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною першою ст. 215 ЦК України також встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 203 ЦК особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Пунктом 12 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.10.2011 року, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року, рішення 39 сесії 5 скликання Щербанівської сільської ради від 26.08.2010 р. щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж особистого строкового земельного сервітуту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 під розміщення стаціонарних малих архітектурних форм - павільйону та кіоску в АДРЕСА_2 та про укладення з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку визнано незаконним та скасовано(а.с. 24-29).
Цими судовими рішеннями встановлено, що земельна ділянка, щодо якої між Щербанівської сільської ради та ФОП ОСОБА_3 укладено договір про встановлення особистого сервітуту, на час прийняття сесією сільської ради рішення від 26.08.2010 р. та на час укладення договору перебувала за межами населеного пункту.
Перебування земельної ділянки, щодо якої укладено договір про встановлення особистого сервітуту, поза межами населеного пункту, підтверджується також рішенням сьомої сесії Полтавської обласної ради шостого скликання від 28.09.2011 року "Про зміну меж села Розсошенці Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області" та затвердження проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж села Розсошенці Щербанівської сільської ради(в матеріалах справи).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову, а спірний договір має бути визнаний недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону відповідно до ч. 2 ст. 203 і ст. 215 ЦК України, оскільки укладений відповідачем - Щербанівською сільською радою без необхідного обсягу повноважень на укладення договору про встановлення особистого сервітуту.
Частиною третьою статті 207 ГК України передбачено, що у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Згідно пункту 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.
Згідно статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків
Враховуючи те, що правочин визнається недійсним, вимога прокурора про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 0,0030 га по АДРЕСА_2 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Положенням п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. визначено, що, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.43,49,.82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити .
2. Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір про встановлення особистого сервітуту на земельну ділянку площею 0,0030 га під розміщення стаціонарних малих архітектурних форм- павільйону та кіоску по АДРЕСА_2, укладений 01.09.2010р., між Щербанівською сільською радою Полтавського району та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 .
3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 0,0030га по АДРЕСА_2.
4. Стягнути з Щербанівської сільської ради (36008, м. Полтава-8, вул. Центральна, 2, ідентифікаційний код 24565876) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 2203001 "Судовий збір", рахунок 31214206783002, отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку 831019 - 573,50 грн. судового збору.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 2203001 "Судовий збір", р/р 31214206783002, отримувач: УДКСУ у м. Полтава, Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код за ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку 831019 - 573,50 грн. судового збору.
6. Видати накази з набранням чинності цим рішенням.
7.Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.
Повний текст рішення складено 18.11.2013 року.
Суддя Кульбако М.М.