Справа № 214/7220/13-а
2-а/214/316/13
Іменем України
28 жовтня 2013 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_1, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора роти дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Криворізького МУ старшого сержанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення серії АА2 №194230 від 09.09.2013 року, посилаючись на те, що згідно зазначеної Постанови, 09.09.2013 року о 20 год. 40 хв., він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Грибоєдова в м. Кривому Розі здійснив рух в пішохідній зоні, позначеній знаком 5.33 «Пішохідна зона», чим порушив вимоги п. 26.3 ПДР України. Однак позивач вважає, що у даному випадку дії відповідача є неправомірними, а вказана Постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки викладені у Постанові відомості не підтверджені жодними доказами та такого правопорушення він не вчиняв. Крім того, при винесенні спірної Постанови відповідач не врахував обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, тому Постанова не відповідає вимогам закону. Разом з тим, при розгляді справи на місті його було позбавлено прав, передбачених у ст.268 КУпАП.
Від позивача надійшла письмова заява про те, що позов підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності та у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання також надав письмову заяву, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог та просив розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.
Так, згідно складеного відповідачем ОСОБА_4 про адміністративне правопорушення, 09.09.2013 року, о 20 годині 40 хв., позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_2, по вул. Грибоєдова в м. Кривому Розі здійснив рух в пішохідній зоні, позначеній знаком 5.33 «Пішохідна зона», чим порушив вимоги п. 26.3 ПДР України, у зв'язку з чим Постановою у справі про адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.3, 4).
У відповідності до частини 3 статті 1 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Із аналізу зазначеної правової норми випливає, що при розгляді даної справи суд повинен перевірити відповідність дій відповідача порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Судом при дослідженні спірних ОСОБА_4 та Постанови встановлена відповідність останніх вимогам статей 256, 283-285 КУпАП та відповідність розміру накладеного штрафу межам санкції статті КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Окрім того, судом на підставі обставин, викладених у спірному протоколі, встановлено, що позивач дійсно рухався по вказаному у протоколі відрізку дороги та допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, оскільки у протоколі, у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», позивач підтвердив, що не виконав вимоги дорожнього знаку, позаяк не помітив його (а.с.4).
Відтак, є підстави вважати, що відповідач здійснив провадження в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до його порядку, визначеного Кодексом України про адміністративні правопорушення, а доводи позивача про незаконність дій відповідача є безпідставними, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 251, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст.2, 6, 10, 11, 69-71, 86, 99, 122, 128, 158, 160-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора роти дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Криворізького МУ старшого сержанта міліції ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Попов.