Справа № 607/9293/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.
Провадження № 22-ц/789/1259/13 Доповідач - Бахметова В.Х.
Категорія - 19
12 листопада 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бахметової В.Х.
суддів - Ткач О. І., Гірського Б. О.,
при секретарі - Майка Р.Ю.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та стягнення коштів,-
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 вересня 2013 року позов задоволено частково:
"Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 790 гривень, отриманих в рахунок вартості квартири, та 229, 41 гривень сплаченого, при подачі позову, судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено."
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що зі змісту самого договору вбачається, що між сторонами укладено саме договір завдатку, а позивач в односторонньому порядку ухилився від укладення договору купівлі-продажу квартири, тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_2
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на обставини викладені в ній.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, відповідає матеріалам справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
В травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору завдатку та стягнення з відповідачки коштів в сумі 10 790 грн., отриманих за спірним договором, посилаючись на те, що вищезазначений договір за своєю правовою природою по суті є попереднім договором купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1. Однак спірний договір нотаріально не посвідчувався, й оскільки кошти передано в рахунок вартості квартири, щодо якої нотаріально посвідчений договір відчуження між сторонами спору укладено не було, то сплачена сума є авансом й підлягає поверненню позивачу.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що передані відповідачу кошти на виконання домовленості про придбання квартири є авансом, тому у зв'язку з не укладенням договору купівлі-продажу квартири кошти підлягають поверненню позивачу у сплаченому ним розмірі.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за участю третьої сторони агенції нерухомості в особі приватного підприємця ОСОБА_5 було укладено договір про внесення попередньої оплати, за умовами якого вони домовились укласти договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 до 03 грудня 2012 року, у зв'язку з чим позивачем передано відповідачу 10 790 гривень, що еквівалентно 1300 доларів США як у визначений строк - до 03.12.2012 року, так і надалі, договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості між сторонами не укладено.
Відповідно до вимог ст. 570 ЦК України завдатком є сума або рухоме майно, що видається кредитору боржником в рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.
Правила ст.571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.
У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Враховуючи вищевикладене та те, що договору купівлі-продажу квартири, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону між сторонами не укладено, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сплачені в рахунок виконання договору ОСОБА_2 кошти в сумі 10 790 грн. є авансом і повинні бути повернуті в тому розмірі, в якому вони передавалися.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставно зазначено в рішенні суду про нікчемність оспорюваного договору, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказаний договір, який за своїм змістом є попереднім договором купівлі - продажу нерухомого майна, нотаріально не посвідчувався, а тому в силу вимог ст. 220 ЦК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спірний договір від 27.10.2012 року, є нікчемним, і визнання його недійсним судом не вимагається.
Згідно ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті вимоги, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Таким чином, суд першої інстанції, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення суду є законним та обґрунтованим і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст.307, 308, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова