Єдиний унікальний номер №440/1778/13-ц
Провадження № 2/440/602/2013
31 жовтня 2013 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,
при секретарі Гута О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Буськ справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Львівської області, відділу містобудування та архітектури Буської РДА про визнання права власності на самочинну добудову, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Буської міської ради Львівської області, відділу містобудування та архітектури Буської РДА про визнання права власності на самочинну добудову, покликаючись на те, що вона з матір»ю ОСОБА_2 були співвласниками квартири № 8 в житловому будинку № 2 по вул. Парковій в м. Буську. Згідно договору дарування від 24.10.2005 року матір подарувала їй 1/2 частину квартири, і вона є єдиним власником. З метою покращення житлових умов провела реконструкцію даної квартири шляхом добудови а саме, збільшивши загальну площу з 39,0 кв.м. на 59,6 кв.м., з неї житлова 33,0 кв.м.. Однак після закінчення будівництва, даний об'єкт не прийнятий в експлуатацію у зв'язку з відсутністю права на виконання будівельних робіт та затвердженого проекту.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник Буської міської ради, ОСОБА_3, подав лист з проханням справу слухати без участі їх представника, заперечень проти позову не подав.
Представник відділу містобудування та архітектури Буської РДА ОСОБА_4, позов визнав, заперечень не подав.
Вислухавши позивачку, представника відділу містобудування та архітектури Буської РДА, перевіривши та оцінивши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
На підставі ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У свідоцтві про народження позивачки серії І-СГ № 364310 від 25.04.1973 року, актовий запис № 28, батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_2.
Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 17.03.1994 року, реєстровий № 107 в книзі № 1 (видане згідно розпорядження керівника органу приватизації Буського міськвиконкому № 92 від 24.01.1994 року), квартира в АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6.
Позивачка, після розірвання шлюбу з ОСОБА_7, змінила прізвище з «Кардаш» на дівоче «Капій» (свідоцтво про розірвання шлюбу серії І-СГ № 045075 від 30.05.1995 року). Вдруге вийшла заміж, при розірванні шлюбу, залишила прізвище чоловіка «Мица» (свідоцтво про розірвання шлюбу серії І-СГ № 032265 від 09.11.2007 р., актовий запис № 92).
Згідно договору дарування від 24.10.2005 року серії ВСМ № 688468, посвідченого державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори, реєстровий № 2722, мати позивачки, ОСОБА_2 добровільно подарувала, а ОСОБА_8 прийняла в дар 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, загальною площею - 39,0 кв.м., житловою - 32,8 кв.м..
З свідоцтва про шлюб серії І-СГ № 085747 від 11.06.2008 року, актовий запис № 196, вбачається, що позивачка, після одруження змінила прізвище з «Мица» на «Бозанкая».
Судом встановлено, що позивачка здійснила реконструкцію вище згаданої квартири з добудовою, без належного дозволу та затвердженого проекту робіт.
Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 1 ч.1 ст. 16 ЦК України встановлено спосіб захисту цивільного права шляхом його визнання.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
З ч.1 ст.376 ЦК України вбачається, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно технічного паспорта на приватизовану квартиру, виготовленого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», станом на 11.09.2013 року; висновку про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, підприємства об'єднання громадян «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури» «Укрбудінжиніринг» від 24.09.2013 року, вбачається, що під час технічного обстеження квартири № 8 в житловому будинку № 2 по вул.Паркова в м.Буськ, встановлено відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації, однак при демонтажу добудови є ризик виникнення руйнування та втрати несучої здатності елементів основної будівлі. Кошторисна вартість реконструкції об'єкта становить 12,6 тисяч гривень.
Згідно п. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не передбачено договором або законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що проведена реконструкція з добудовою не порушує будівельно-технічних норм та правил експлуатації будинку, а відтак вимоги позивачки є підставними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
позов задовольнити.
Визнати право власності на квартиру № 8 в житловому будинку № 2 по вул. Парковій в м. Буськ Львівської області, після реконструкції з добудовою, загальною площею 59,6 кв.м., за ОСОБА_1.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги через Буський районний суд, з дня його проголошення.
Суддя: Б. М. Журибіда