Справа № 109/5100/2013-ц
11 листопада 2013 року смт Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Проскурні С.М.,
секретаря - Грабовенко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (правонаступник закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", надалі - ОСОБА_2) 23 жовтня 2013 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 12 лютого 2008 року в сумі 22 234,74 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_3 просила розглядати справу за її відсутності, надіславши до суду відповідну письмову заяву. Позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Згідно з частиною другою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Про причини неявки в судове засідання відповідачки не повідомлялось, заперечень щодо заявлених до неї позовних вимог та заяви про розгляд справи за її відсутності від ОСОБА_1 до суду не надходило.
У разі неявки в судове засідання відповідача, якого належним чином повідомлено і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.
Відповідно до положень частини другої статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані позивачем письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_1 12 лютого 2008 року був укладений договір, який складається з заяви позичальника та умов і правил надання банківських послуг (далі - Умови і ОСОБА_2).
На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала від Банку кредит у розмірі 800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 3.3 Умов і ОСОБА_2, з якими ознайомилася та погодилася відповідачка, передбачено, що підписання Договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.
Відповідно до пункту 5.3 Умов і ОСОБА_2 має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому ОСОБА_2, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за сім днів до введення змін проінформувати клієнта, у виписці по рахунку відповідно до пункту 4.9 цього договору. Якщо протягом семи днів ОСОБА_2 не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. ОСОБА_2 зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) ОСОБА_2 залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення позичальника.
Згідно з пунктом 6.5 Умов і ОСОБА_2 позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.
Позичальник зобов'язаний відповідно до пункту 6.6 Умов і ОСОБА_2 у разі невиконання зобов'язань за Договором, за вимогою Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди Банку.
Згідно з пунктом 8.6 Умов і ОСОБА_2, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових обов'язків, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Пунктом 9.12 Умов і ОСОБА_2 передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 30 вересня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 22234,74 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом у сумі 6099,15 грн., процентам за користування кредитом у сумі 11563,30 грн., комісії за користування кредитом у сумі 3275,40 грн., а також штрафу в сумі 1296,89 грн. (250,00 грн. + 1046,89 грн.).
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З урахуванням вищезазначеної норми права, а також положень статті 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).
Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до принципу диспозитивності, передбаченого статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах, заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Виходячи з наведеного, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка із заявою про зменшення розміру неустойки до суду не зверталася та жодних доказів наявності обставин для зменшення неустойки суду не надала.
Також, матеріали справи не містять даних про істотні обставини, якими в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за Договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому, при невиконанні рішення суду, у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинились.
Крім того, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачкою ОСОБА_1 порушено норми закону та умови договору через неналежне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості в сумі 22 234,74 грн., яка утворилась станом на 30 вересня 2013 року.
Згідно зі статтею 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 229,40 грн.
Керуючись статтями 509, 525, 526, 549-551, 598, 599, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 158, 169, 197, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (р/р № 29098829000000 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 12.02.2008 року в сумі 22 234 грн. 74 коп. (Двадцять дві тисячі двісті тридцять чотири гривні 74 копійки), яка утворилась станом на 30 вересня 2013 року, та складається з заборгованості: за кредитом у сумі 6099,15 грн., процентам за користування кредитом у сумі 11563,30 грн., комісії за користування кредитом у сумі 3275,40 грн., штрафу в сумі 1296,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (р/р № 64993919400001 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп. (Двісті двадцять дев'ять гривень 40 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя С.М. Проскурня