Справа № 372/3632/13-ц
Провадження 2-1361/13
07 листопада 2013 року Обухівський районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Тиханського О.Б.
при секретарі Михайлової Я.Г.
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій указав на те, що на підставі рішення суду від 19 листопада 2012 року з нього стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі ? частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також щомісячно на користь дружини ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку до досягнення дитиною трьохрічного віку. На час винесення рішення про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 позивач погодився сплачувати на користь дитини аліменти в розмірі 1/4 частини, та на користь дружини 1/6 частини всіх видів заробітку. В зв'язку з тим, що у травні 2013 року відповідачка по справі офіційно влаштувалась на роботу та має постійну заробітну плату просить припинити стягнення аліментів на утримання дитини до досягненню дитиною трьохрічного віку у зв'язку з відсутністю потреби у матеріальній допомозі з моменту працевлаштування.
Крім того в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_3 та її представником ОСОБА_1 був поданий зустрічний позов про збільшення розміру аліментів в зв'язку з тим, що дитина часто хворіє, потребує тривалого лікування та посиленого харчування, що вимагає збільшенню фінансових витрат. Також зазначила, що син ОСОБА_4 відвідує дошкільний заклад послуги якого вона оплачує самостійно, таким чином виникли підстави для збільшення розміру аліментів на неї та дитину.
Позивач ОСОБА_2 за первісним позовом та відповідач за зустрічним в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. З приводу зустрічного позову заперечив.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 за первісним позовом та позивач за зустрічним в судовому засіданні із заявленими вимогами не погодилися, зазначили, що вихід на роботу не є підставою для припинення стягнення аліментів. Підтримали позовні вимоги по зустрічному позову та просили його задовольнити, а саме збільшити розмір стягнення аліментів, оскільки дитина часто хворіє, необхідні додаткові фінансові затрати на лікування та посилене харчування.
Вислухавши доводи сторін, розглянувши справи в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджених наявних у справі доказів перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги як по первісному так і по зустрічному позову задоволенню не підлягають з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в шлюбу з 11.06.2010 року по 27.11.2012 року. За час подружнього життя у них народився 26.10.2010 року син ОСОБА_4. 27 листопада 2012 року Обухівським районним судом Київської області шлюб між ними було припинено.
19.11.2012 року відповідно до рішення суду з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі ? частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також щомісячно на користь дружини ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку до досягнення дитиною трьохрічного віку. На час винесення рішення про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 позивач погодився сплачувати на користь дитини аліменти в розмірі 1/4 частини, та на користь дружини 1/6 частини всіх видів заробітку.
Відповідно до довідки з ПАТ «Центренерго» ОСОБА_3 працює з 04.06.2010 року на підприємстві на посаді економіст з планування.
Згідно ч. 1 ст. 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.
Відповідно до ст. 82 СК України право одного з подружжя на утримання припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу; право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст. 82 СК України право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги, а платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
Статтею 84 СК України визначено право дружини на утримання від чоловіка саме під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Частиною 4 цієї статті визначено, що таке право на утримання дружина має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.85 СК України - право дружини на утримання, передбачене СК України, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою, або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.
Згідно з ч.2 ст.85 СК України - право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.
Позивачем не надано суду доказів існування підстав, передбачених ст.85 СК України для припинення права дружини на утримання аліментів.
Також позивачем не надано суду будь-яких доказів зміни його матеріального стану та стану його здоров'я з часу винесення судом рішення про стягнення з нього аліментів на дружину.
Таким чином, суд вважає, що, оскільки позивачем в судовому засіданні не доведено існування підстав саме для припинення права дружини на утримання, то в позові слід відмовити у зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення.
Згідно ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ст. 182 ч.1 п.2 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує зокрема і матеріальний стан платника аліментів.
Так, мотивуючи свої вимоги позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 посилається, зокрема, на погіршення стану здоров'я дитини та настання змін її матеріального стану у вигляді збільшення витрат на дитину.
Однак, суд вважає, що її вимоги про збільшення розміру аліментів ґрунтуються на припущеннях, належними та достовірними доказами не підтвердженні.
Зокрема, в матеріалах справи наявна виписка з медичної картки амбулаторного, стаціонарного хворого Обухівської районної лікарні, в якій зазначений діагноз дитини, як часто хворіюча застудними захворюваннями.
Ставлячи вимогу про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, позивачка за зустрічним позовом жодним чином не вмотивувала вимогу в частині розміру аліментів на утримання дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 212, 213, 214, 215, 226 ЦПК України, ст.ст. 80-85, 182,192 СК України суд,
В задоволенні первісного позову - відмовити в повному обсязі.
В задоволені зустрічного позову - відмовити в повному обсязі
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяОСОБА_5