Справа № 461/13632/13-ц
Провадження № 6/461/589/13
08.11.2013 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого судді Романюка В.Ф., при секретарі Бішко В.М., вивчивши матеріали подання державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Глод А.Р. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,
Державний виконавець Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Глод А.Р. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.377-1 ЦПК України неявка таких не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
У зв'язку з неявкою у судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.197 УПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що на виконанні Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП №13619274 з примусового виконання виконавчого листа №2-1827 від 20.05.2009 року, виданого Личаківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 02.02.2009 року і до досягнення нею неповноліття.
Положенням ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Обмеження свободи пересування визначені статтею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових об'єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний, або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.
Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.
Преамбулою Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що він регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Статтею 6 цього закону зазначено, що тимчасовим обмеженням у праві виїзду громадян України за кордон є саме відмова у видачі паспорта, а не заборона свободи пересування.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Право особи на вільне пересування є основоположною Конституційною гарантією людини.
Доказів, які б давали суду підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань, та жодного доказу, який би свідчив про ухилення боржником виконання виконавчого листа, державним виконавцем не надано.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити за відсутністю для цього законних підстав.
Керуючись ст.377-1 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України», суд, -
В задоволенні подання державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Глод А.Р. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.Ф. Романюк