14.11.2013
Провадження № 1-кп469\114\13
Справа № 469\1495\13-к
14 листопада 2013 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючої - судді Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судових засідань - Потриваєвої М.А.,
прокурора - Цибулькіна В.С.,
обвинуваченої - ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12013160150000885 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Княжелука Долинського району Івано-Франківської області, громадянки України, пенсіонерки, жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України,
У підготовчому судовому засіданні судом встановлено невідповідність угоди про визнання винуватості вимогам КПК України, що, відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, є підставою для відмови у її затвердженні та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.472 КПК України, угода про визнання винуватості повинна містити дані про сторони угоди, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов»язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України, суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо :
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Як вбачається з тексту угоди, сторонами узгоджено покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Враховуючи, що обвинувачена досягла пенсійного віку, на підставі ч.3 ст.56 КК України їй не може бути призначено покарання у виді громадських робіт.
Тому умови угоди суперечать кримінальному закону.
Крім того, в порушення вимог п.1 ч.1 ст.91, п.5 ч.2 ст.291, ч.1 ст.472 КПК України угода та обвинувальний акт не містять даних про час організації незаконного пункту прийому та схову брухту лому чорних металів.
Виходячи з викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314 КПК України, суд-
Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12013160150000885 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :