Єдиний унікальний номер 340/855/13-а Номер провадження № 2-а/340/60/13
14 листопада 2013 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого- судді Атаманюка Р. І.,
з участю: секретаря Ласкурійчук С.І.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Коземчука М.М.,
розглянувши клопотання про забезпечення позову за у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ у Верховинському районі про визнання протиправним рішення комісії управління ПФУ у Верховинському районі №19 від 23.07.2013 року про щомісячне утримання 20% із його пенсії, зобов'язання виплати суму утриманих на підставі цього рішення коштів , -
В провадженні Верховинського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ у Верховинському районі про визнання протиправним рішення комісії управління ПФУ у Верховинському районі №19 від 23.07.2013 року про щомісячне утримання 20% із його пенсії, зобов'язання виплати суму утриманих на підставі цього рішення коштів.
В судовому зсіданні позивач подав письмове клопотання про забезпечення позову шляхом заборони управлінню Пенсійного фонду України у Верховинському районі проводити стягнення з його пенсії 20% згідно рішення комісії №19 від 23.07.2013 року.
Позивач клопотання мотивував наявністю очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача, як суб'єкта владних повноважень, а також тим, що дане рішення шкодить його майновим інтересам.
Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Згідно з частинами третьою та четвертою ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.
За змістом ч.1 ст.117 КАС України підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом, поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову, останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.1 ст.117 КАС України.
Суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 у своєму клопотанні наведено достатньо доводів на обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, та доведено, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.1 ст.117 КАС України.
Керуючись ст.ст.117, 118 КАС України, суд,-
Клопотання задовольнити.
Заборонити управлінню Пенсійного фонду України у Верховинському районі до набрання рішенням суду по даній справі законної сили здійснювати стягнення щомісячно 20% із пенсії ОСОБА_1 до повного погашення переплати в сумі 27957,71 грн. на підставі рішення комісії №19 від 23.07.2013 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Верховинський районний суд шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий: ________________ Р. І. Атаманюк