Справа № 666/6433/13-ц
Провадження № 2/666/2874/13
Іменем України
13.11.2013 р. Дніпровський районний суд м.Херсона у складі:
головуючої судді Дорошинської В.Е.
при секретарі Іванченко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, мотивуючи тим, що за кредитним договором №014/24/1678 від 14.04.2008р. та додатковою угодою №2 ВІД 29.12.2010Р. ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 66208,45 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.05.2026р.
Станом на 02.10.2013р. заборгованість склала 53196,63 доларів США( що еквівалентно 425200,67гривень), що складається з: 42453,05 доларів США( що еквівалентно 339327,23гривень)- заборгованість за кредитом; 3776,03 доларів США(що еквівалентно 30181,81гривень)-заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6967,55 доларів США (що еквівалентно 55691,63гривні) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань.
В позовній заяві позивач вказує, що відповідач не оплатив наданий позивачем кредит, за графіком погашення відсотків та основного боргу, в результаті чого виникла заборгованість.
В забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором відповідач та позивач 15.04.2008р. уклали договір іпотеки №2455, нерухомого майна, а саме: житлового будинку літ. «А» цегляний, житловою площею 55,1кв.м., загальною площею 77,2 кв.м., з літньою кухнею літ. «Б», сараєм літ. «В», сараєм літ. «Г», туалетом літ. «Д», входом у підвал літ. «Ж», погрібником літ. «З», огорожею №1,2, водопроводом №4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 845,0кв.м.
У зв'язку з наведеним позивач просить в рахунок погашення заборгованості в розмірі 53196,63доларів США,(що еквівалентно 425200,67 гривень), за вказаним кредитним договором звернути стягнення на житловий будинок літ. «А» цегляний, житловою площею 55,1кв.м., загальною площею 77,2 кв.м., з літньою кухнею літ. «Б», сараєм літ. «В», сараєм літ. «Г», туалетом літ. «Д», входом у підвал літ. «Ж», погрібником літ. «З», огорожею №1,2, водопроводом №4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 845,0кв.м., що належить ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки, проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок погашення іпотеки майнові вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №014/24/1678 від 14.04.2008р. в розмірі 53196,63 доларів США (що еквівалентно 425200,67гривень), що складається з: 42453,05 доларів США (що еквівалентно 339327,23гривень)-заборгованість за кредитом; 3776,03 доларів США(що еквівалентно 30181,81гривень)-заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6967,55 доларів США (що еквівалентно 55691,63гривні) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань; виселити ОСОБА_2 з житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1. та відшкодувати судові витрати у розмірі 3441,00грн. за рахунок предмету іпотеки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що між позивачем та ОСОБА_2 14.04.2008р. було укладено кредитний договір №014/24/1678, з кінцевим терміном погашення 15.05.2026р., що передбачено п.1.1 згаданого договору, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 66208,45 доларів США, на умовах щомісячної виплати заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, як то передбачено п.1.1 Договору.
Згідно з п.1.1.2 Кредитного договору цільове використання кредиту - кошти на придбання житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Так в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15.04.2008р. було укладено договір іпотеки №2455 між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відповідно якого ОСОБА_2 надала в іпотеку: житловий будинок літ. «А» цегляний, житловою площею 55,1кв.м., загальною площею 77,2 кв.м., з літньою кухнею літ. «Б», сараєм літ. «В», сараєм літ. «Г», туалетом літ. «Д», входом у підвал літ. «Ж», погрібником літ. «З», огорожею №1,2, водопроводом №4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 845,0кв.м.
Згідно Додаткової угоди № 2 від 29.12.2010 року до Кредитного договору,остаточний строк погашення кредиту був збільшений та встановлений до 15.05.2016р.
Згідно статуту від 06.06.2012 року Відкрите акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» змінила назву на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».
Згідно п. 3.1 кредитного договору, п.2.4 додаткового договору, позичальник брав на себе зобов'язання повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання, згідно зазначеного Договору, в повному обсязі, в обумовлені сторонами строки.
Відповідно до п. 16.2 кредитного договору, уразі невиконання або неналежного виконання зобов'язаня позичальником своїх обов'язків згідно цього договору. Кредитор має право вимагати дострокового виконання грошових зобов'язань згідно умов, викладених у статті 9 цього Договору.
Відповідно до п.16.3 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1%від прострочення до оплати суми за кожен календарний день прострочення.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, станом на 02.10.2013р. заборгованість склала 53196,63 доларів США( що еквівалентно 425200,67гривень), що складається з: 42453,05 доларів США( що еквівалентно 339327,23гривень)- заборгованість за кредитом; 3776,03 доларів США(що еквівалентно 30181,81гривень)-заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6967,55 доларів США (що еквівалентно 55691,63гривні) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №014/24/1678 від 14.04.2008р.
На неодноразові попередження позивача про погашення заборгованості відповідач не відреагував; позивач виконав свої зобов'язання відповідно укладеного договору; судовий збір в сумі 3441,00грн. сплачені позивачем.
Відповідно до статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частина 2 статті 589 ЦК України передбачає, що за рахунок предмету застави, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Положення ч.2 ст.590 ЦК України встановлюють момент, коли заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, а саме, коли не буде виконано забезпечене зобов'язання у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» та пунктом 9.2 Іпотечного договору передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, включаючи сплату кредиту, плати за користування кредитом, неустойки, комісій, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на Предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням основного зобов'язання та/або цього договору іпотеки.
Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду. Відповідно до абзацу 5 ч.1 ст.39 вищезазначеного Закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Виконуючи вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку», позивач направив відповідачу письмову вимогу вих. №114-12-0-00\1227 від 04.07.2013р. про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №014/24/1678 від 14.04.2008р. звернутися у шестидесятиденний строк до відділення Банку про необхідність виконання порушеного зобов'язання за Кредитним договором, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вказаних вимог, яка відповідачем була отримана 26.07.2013р.
Письмові вимоги банку залишені без відповіді та задоволення.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані в справі докази та їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №014/24/1678 від 14.04.2008р. яка станом на 02.10.2013р. становить 53196,63 доларів США, що, еквівалентно 425200,67 грн. в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки вартість якого є співмірною сумі заборгованості за кредитом. Визначаючи початковий розмір ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, суд враховує п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5, який зазначає, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має містити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності-незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.
З довідки ВАДР вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач.
Відповідно п. 43 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
Вимога про виселення відповідача з предмету іпотеки, на який звертається стягнення, була направлена рекомендованим листом особі, яка зареєстрована або фактично мешкає в предметі іпотеки ( ОСОБА_2), а саме вих. №114-12-0-00\1227 від 04.07.2013р. Дана вимога Банку Відповідачу у зазначений строк не виконана.
Позовні вимоги про виселення відповідача, який проживає в домоволодінні, яке перебуває в іпотеці банку, на думку суду, підлягають задоволенню.
Відповідно п. 42 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача з відповідачів які відповідають за кредитним договором підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 572,589,590,610-612,625, 627- 629, 1048, 1054 ЦК України,ст.ст. 7,11,35,39 Законом України «Про іпотеку» ст.ст. 10,11,15, 60, 88, 208-210, 212-215, 224, 225, 226, 294 ЦПК України, приймаючи до уваги Постанову ПВССУ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за Кредитном договором №014/24/1678 від 14.04.2008р укладеним між Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, яка виникла станом на 02.10.2013р. в сумі 53196,63 доларів США( п'ятдесят три тисячі сто дев'яносто шість доларів США шістдесят три центи), що, еквівалентно 425200,67 гривень (чотириста двадцять п'ять тисяч двісті гривень 67 копійок), яка складається з : 42453,05 доларів США( що еквівалентно 339327,23гривень)- заборгованість за кредитом; 3776,03 доларів США(що еквівалентно 30181,81гривень)-заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6967,55 доларів США (що еквівалентно 55691,63гривні) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань, нараховані за весь час прострочення сплати кредиту та сплачений судовий збір в сумі 3441,00 гривень (три тисячі чотириста сорок одну гривню 00 копійок) - в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 15.04.2008року за реєстр. №2455 укладеним між Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 а саме : житлового будинку літ. «А» цегляний, житловою площею 55,1кв.м., загальною площею 77,2 кв.м., з літньою кухнею літ. «Б», сараєм літ. «В», сараєм літ. «Г», туалетом літ. «Д», входом у підвал літ. «Ж», погрібником літ. «З», огорожею №1,2, водопроводом №4, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 845,0кв.м., і який належить на праві власності ОСОБА_2.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки встановити спосіб реалізації нерухомого майна передбачену ст. 38 Закону України « Про іпотеку» шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предмету іпотеки майнові вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Виселити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Дорошинська В.Е.