441/926/13-ц 2/441/483/2013
01.10.2013 року м. Городок
Городоцький районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Малахової - Онуфер А.М.
з участю секретаря Карапінка І.Р.,
сторін, адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство «Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на ? частину будинковолодіння, як частку у спільному майні подружжя, зобов»язання до вчинення дій та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про визнання житлового будинку особистою приватною власністю, -
ОСОБА_2, 18.04.2013 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, просить визнати за нею право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1 та ? частину цього ж будинку за ОСОБА_3, а також зобов'язати КП Городоцьке РБТІ видати правовстановлюючі документи. Позов обгрунтовує тим, що між нею та відповідачем 07.06.2005 року був зареєстрований шлюб. Під час перебування у шлюбі, за спільні кошти 28.11.2005 року ними придбано житловий будинок АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано на відповідача, останній добровільно розділити будинок відмовляється, тому змушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Просить позов задоволити.
ОСОБА_3, 18.07.2013 року звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_2, про визнання за ним права власності в цілому на житловий будинок АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що у шлюбі з відповідачкою 28.11.2005 року житловий будинок АДРЕСА_1, придбано за його власні кошти.
В суді позивачка позов підтримала з підстав викладених в заяві, уточнила просить визнати за нею право власності на ? частини будинку як частку у спільному майні подружжя, та зобов»язати КП «Городоцьке РБТІ» видати правовстановлюючі документи, мотивуючи тим, що придбаний ними 28.11.2005р. спірний будинок в інтересах сім"ї за спільні кошти подружжя, вона в будинку зареєстрована і проживає. Дохід їх сім'ї в період придбання будинку складався із спільних заощаджень та доходів подружжя а також допомоги батьків, однак незважаючи на придбання будинку за спільні кошти та під час шлюбу, відповідач заперечує її право на ? частину будинку. Просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 позов заперечив, мотивуючи тим, що спірний будинок не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки такий був придбаний за його власні кошти, які він отримав від продажі автомобіля та позичив у матері для купівлі будинку для проживання у ньому з позивачкою. Просить у позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_4 та представник третьої особи КП „Городоцьке РБТІ"в судове засідання не з"явилися, хоча належно повідомлялись про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши сторони, адвоката, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд суд частково задоволює позов ОСОБА_2, а в позові ОСОБА_3 відмовляє в повному обсязі.
За положенням ст. 3 ч.1, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 213 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Рішення суду обгрунтовується лише тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60, ч.1 ст. 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За положенням п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Відповідно до ст. 368 з ч. 2 ст. 372 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Із пояснень сторін в суді, копії свідоцтва про одруження, виданого Франківським відділом РАЦС Львівського РУЮ (а.с. 8) видно, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у шлюбі з 07 червня 2005 року, актовий запис №153.
Під час перебування у шлюбі, сторонами по справі 28.11.2005р. було придбано житловий будинок площею 55,8 м. кв., що по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі - продажу реєстровий №2684 посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотарільного округу ОСОБА_5 (а.с. 20-38).
Із копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10427568 від 18.04.2006р. (а.с. 9) видно, що право власності на спірний будинок з 18.04.2006 року зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3, що стверджується також оглянутими в судовому засіданні інвентаризаційною та реєстраційною справами на будинок.
ОСОБА_2 з 04.08.2006 року, а ОСОБА_3 з 14.07.2006 року зареєстровані у спірному будинку, що стверджується долученими до матеріалів справи копіями паспортів (а.с. 42, 47).
З матеріалів справи, пояснень в суді позивачки убачається, що під час перебування у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 ними придбано 28.11.2005 року будинок по АДРЕСА_1, що за час спільного проживання подружжям, у будинку провели ремонтні і оздоблювальні роботи, покращили стан будинку.
Про те що, будинок по АДРЕСА_1, який зареєстрований на відповідача, придбаний для проживання сім»ї сторін, показав в суді ОСОБА_3, який пояснив, що з ОСОБА_2 до одруження проживали разом на квартирі у м.Львів, після одруження 07.05.2005 року за допомогою батьків придбали для себе спірний будок, до якого відразу переїхали проживати, разом за спільні кошти у будинку провели ремонтні роботи, придбали меблі, побутову техніку, в будинку проживає разом із дружиною, спільно несуть витрати по його утриманні.
Як убачається із копії договору купівлі-продажу від 28.11.2005 року (а.с.21-38) будинок, що по АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_2, що при посвідченні вказаного договору, приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_5 відібрано згоду позивачки ОСОБА_2 про оформлення договору купівлі спірного будинку на відповідача ОСОБА_3 (а.с.25).
Крім цього, як ствердив в суді відповідач ОСОБА_3, що будинок по АДРЕСА_1 придбаний для спільного проживання у ньому з ОСОБА_2, що він не заперечує право дружини на ? частину спірного будинку, проте ділити такий з нею не бажає, готовий їй компенсувати її частку.
За положенням положень ст.60, ч.1 ст.69 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Отже, ураховуючи те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у шлюбі 28.11.2005 року за спільні кошти в інтересах сім»ї придбали будинок по АДРЕСА_1 провели ремонтні роботи, придбали меблі, побутову техніку, в будинку проживають разом, спільно несуть витрати по його утриманні, спірний будинок є об'єктом права спільної сумісної власності і підлягає поділу, тому вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на ? частину спірного будинку суд задоволює, а в зустрічному позові ОСОБА_3 про визнання житлового будинку особистою приватною власністю - відмовляє.
Покликання ОСОБА_3 про те, що спірний будинок не є спільною сумісною власністю подружжя, так як придбаний за його особисті кошти і за кошти його матері, суд з огляду на його пояснення в суді, інші матеріали справи, оцінює як необґрунтовані.
Доказів на підтвердження того, що спірний будинок придбаний за власні кошти та кошти матері для задоволення власних потреб, відповідачем не подано, в суді не здобуто.
Та обставина, що будинок по АДРЕСА_1 придбаний через п»ять місяців після реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, не виключає право ОСОБА_2 на ? частину спірного будинку, як частку у майні подружжя.
Підстав для зобов»язання КП «Городоцьке РБТІ» видати позивачці правовстановлюючий документи на ? частину будинку по АДРЕСА_1, суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 57, 60, 61, 63, 69-70 СК України, ст.ст. 355, 368, 370, 372, 369, 380, 386, 392 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, як частку у спільному майні подружжя.
В задоволенні решти вимог ОСОБА_2 - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про визнання будинковолодіння АДРЕСА_1 особистою приватною власністю в цілому - в і д м о в и т и.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
С у д д я : А.М. Малахова - Онуфер