05 листопада 2013 року Справа № Б-39/137-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Бакуліної С.В.,
суддів:Данилової Т.Б.,
Козир Т.П.,
Малетича М.М.,
Першикова Є.В.,
розглянувши заяву Відділення "Харківська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"
про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.06.2013
у справі№Б-39/137-10
за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2012, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2013, затверджено звіт про оплату послуг ліквідатора у розмірі 44712,00 грн. та витрати ліквідатора у розмірі 5897,48 грн.; затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ"; визнано вимоги ДП "Деснел Трейд" у сумі 212016,96 грн., ФОП ОСОБА_6 у сумі 1160769,26 грн., ФОП ОСОБА_7 у сумі 9610326,90 грн., ПП "АЗЧ "Постач" у сумі 2198021,46 грн., ФОП ОСОБА_8 у сумі 9660555,32 грн., ТОВ "Кріо-Трейд" у сумі 1097004,34 грн., ПП "СВ" у сумі 1946 822,62 грн., ПАТ "ВТБ Банк" у сумі 25945 388,54 грн., ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова у сумі 93429,10 грн., гр. ОСОБА_9 у сумі 2696,93 грн. погашеними; провадження по справі припинено; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2012 залишено без змін.
Відділення "Харківська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.06.2013 у справі №Б-39/137-10, у якій просить скасувати зазначену постанову і направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.06.2009 у справі №10/170-07, від 16.05.2012 у справі №27/148б, від 23.04.2013 у справі №29/5005/7101/2012, від 20.04.2011 у справі №19/101/10, від 10.02.2010 у справі №Б24/144-09 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, а саме норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у частині обов'язків ліквідатора по формуванню ліквідаційного балансу банкрута, повноважень комітету кредиторів на списання (прощення) дебіторської заборгованості банкрута та у частині розшуку та виявлення ліквідатором ліквідаційної маси банкрута, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи №Б-39/137-10 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови від 18.06.2013 у справі №Б-39/137-10, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі на підставі статей 32, 40 Закону про банкрутство, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що: ліквідатором здійснено всі необхідні дії по ліквідації банкрута, які передбачені вимогами Закону про банкрутство щодо здійснення ліквідаційної процедури товариства; додано відповідні документи до звіту; за результатами розгляду ліквідаційного балансу у банкрута відсутні майнові активи для задоволення вимог кредиторів; крім того, зі скаргою на дії ліквідатора банк не звертався.
Водночас у постановах Вищого господарського суду України від 16.06.2009 у справі №10/170-07, від 16.05.2012 у справі №27/148б, від 23.04.2013 у справі №29/5005/7101/2012, від 20.04.2011 у справі №19/101/10, від 10.02.2010 у справі №Б24/144-09, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку (погодився з висновком суду апеляційної інстанції) щодо передчасного затвердження ліквідаційного звіту, ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі, передавши справу на розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури з огляду на встановлені фактичні обставини справи, а саме:
- ліквідатор не вжив належних заходів щодо повернення або реалізації дебіторської заборгованості банкруту, необхідних для задоволення вимог кредиторів (справи №10/170-07, №27/148б);
- ліквідатор не вжив усіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходяться у третіх осіб (справа №29/5005/7101/2012);
- відсутній аналіз повноти дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, оцінки поданих звіту та ліквідаційному балансу боржника та відсутність реєстру визнаних ліквідатором вимог кредиторів (справа №19/101/10);
- неналежно з'ясовано коло кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без встановлення активів та пасивів боржника, а також того факту, що вартість майна боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів (справа №Б24/144-09).
З наведеного вбачається, що відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.
З огляду на зазначене відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи №Б-39/137-10 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Відділенню "Харківська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у допуску справи №Б-39/137-10 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя С.Бакуліна
Судді Т.Данилова
Т.Козир
М.Малетич
Є.Першиков