05 листопада 2013 р.Справа № 821/3195/13-а
Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Градовського Ю.М.,
судді -Вербицької Н.В.
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа
розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НЕКСУС - УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "НЕКСУС - УКРАЇНА" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнання протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення ДПІ від 13.08.2013 року:
- №005592200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 352696,50 грн., з яких 235535,00 грн. - основний платіж, 117161,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- №0005582200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 350955,39 грн., з яких 203970,26 грн. - основний платіж, 101985,13 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 30.07.2013 року №232/22-03-05/37464659 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "НЕКСУС - УКРАЇНА" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "Інсайт Плюс" та з контрагентами покупцями за січень, лютий, березень 2012 року» (надалі - акт перевірки).
За актом перевірки підставою для нарахування спірними рішеннями зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ стали викладені в акті перевірки висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям із ПП "Інсайт Плюс", оскільки, як вважає ДПІ, цей контрагент має ознаки фіктивності, операції позивача з цими контрагентами фактично не проводились, а первинні документі по цим операціям є недійсними.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операціям з вказаним контрагентом.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 року позовні вимоги задоволені повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача по формуванню податкового кредиту та валових витрат по операціям із ПП "Інсайт Плюс" як порушення п.138.1, п.138.2 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям із ПП "Інсайт Плюс" обґрунтовується з посиланням інформацію з акту ДПІ у м. Херсоні від 19.12.2012 року №698/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями з січня 2010 року по травень 2012 року".
В цьому акті податковий орган зазначає наступне: ПП "Інсайт Плюс" не має основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів; постійна зміна станів платника податку свідчить про здійснення ним діяльності поза межами правового поля; протягом січня-грудня 2011 року та червня-липня 2012 року ПП "Інсайт Плюс" формувався безпідставно податковий кредит по операціях, які фактично не були проведені; органами досудового слідства порушені кримінальної справи щодо осіб, які використовували це підприємство в злочинних схемах ухилення від сплати податків; ПП "Інсайт Плюс" не знаходиться за юридичною адресою.
Саме ця інформація відносно ПП "Інсайт Плюс" в акті перевірки визначається як підстава для висновку про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з цим контрагентом
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу в акті перевірки є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
В періодах проведення позивачем операцій з вказаними контрагентами порядок формування валових витрат та податкового кредиту визначався статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.
За змістом цих норм податкового законодавства не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В акті перевірки (п.3.1) ДПІ вказує на використання під час перевірки первинних документів по операціям з ПП "Інсайт Плюс", у тому числі, договір від 04.01.2011 року №04/01-01, податкові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки.
Копії цих документів також долучені позивачем до матеріалів даної справи.
Аналіз наданих позивачем документів по операціям із ПП "Інсайт Плюс" підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту по операціям із цим контрагентом, а також про наявність у ПП "Інсайт Плюс" на момент проведення операцій з позивачем права на виписку податкових накладних.
Суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив, що наявність у ПП "Інсайт Плюс" діючої на час здійснення господарських відносин з позивачем ліцензії на виконання робіт за договором підряду від 04.01.2011 року №04/01-01 спростовує доводи відповідача про відсутність у ПП "Інсайт Плюс" відповідних умов для здійснення господарської діяльності.
При вирішенні даного спору колегія суддів також враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.
В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання послуг у ПП "Інсайт Плюс" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цих контрагентів товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.
Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.
Крім посилань на обставини діяльності ПП "Інсайт Плюс", які відображені в акті ДПІ у м. Херсоні від 19.12.2012 року №698/22-4/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс" відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання послуг у цього контрагента.
Сама по собі інформація щодо обставин діяльності ПП "Інсайт Плюс" не може бути безумовним доказом порушення позивачем норм податкового законодавства.
Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.
Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з вищевказаним контрагентом та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.
Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат по операціям з ПП "Інсайт Плюс", є такими, що не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.
Таким чином, постанова суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко
Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька