м. Вінниця
13 листопада 2013 р. Справа № 802/3144/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Гайсинська ОДПІ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу
В липні 2013 року Гайсинська ОДПІ звернулась в суд з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по штрафних санкціях 127068,35 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом по штрафних санкціях нарахованих за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі в розмірі 127068,35 грн.
Посилаючись на те, що відповідач самостійно, у визначені строки не сплачує суму податкового боргу, позивач змушений звернутись до суду про стягнення даної заборгованості в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.110).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (а.с.114). Крім того, подав клопотання про залишення позовної заяви Гайсинської ОДПІ без розгляду, в зв'язку із пропуском, встановлених ст.99 КАС України, строку звернення до суду (а.с.111-113).
Відповідно до вимог статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 4 цієї ж статті визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Гайсинською районною державною адміністрацією Вінницької області 21.05.2007 року про що видано свідоцтво про державну реєстрацію Серії НОМЕР_2 та перебуває на обліку в Гайсинській ОДПІ, як платник податків з 25.05.2013 року, що підтверджується даними облікових даних (а.с.3,4-5).
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.01.2007 року по 30.06.2010 року, Гайсинською ОДПІ складено акт за №1951/1700/НОМЕР_1 від 06.10.2010 року. Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637.
За наслідком перевірки податковим органом 08.10.2010 року прийнято рішення №0000012308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 127068,35 грн. (а.с.6).
Не погоджуючись з даним рішенням від 08.10.2010 року відповідач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду (справа №2-а-4450/10/0270), рішенням якого 08.12.2010 року, залишеного без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013 року, в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено (а.с.7-8). Рішення набрало законної сили.
З метою погашення податкового боргу Гайсинською ОДПІ сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 28 від 24.04.2013 року, яка отримана останнім 03.05.2013 року (а.с.10).
Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, за відповідачем станом на час звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом штрафних санкціях у розмірі 127068,35 грн., нараховані за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі. Зазначене підтверджується довідкою про наявність заборгованості станом на 03.07.2013 року (а.с.11) та даними облікової картки платника податків (а.с.9).
У зв'язку з наявністю заборгованості та відсутністю добровільної сплати відповідачем податкової заборгованості позивач звернувся з позовом до суду про стягнення такої заборгованості перед бюджетом.
Доказів сплати даної заборгованості на час розгляду даної справи відповідачем суду не надано.
Відповідно до визначення наведеному в п.п. 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п. 14.1.175 цієї ж статті визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Положеннями п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням податкового органу від 08.10.2010 року, скористався правом судового оскарження проте у задоволенні його вимог, в судовому порядку, відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
Частиною четвертою цієї ж статі передбачено, що суд вживає передбачені заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини другої статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
З огляду на ту обставину, що судовим рішенням у справі № 2-а-4450/10/0270, яке набрало законної сили, рішення № 0000012308 від 08.10.2010 року визнане правомірним, з урахуванням принципу диспозитивності, підстави в даній справі у відмові у стягненні грошового зобов'язання яке набуло статусу податкового боргу, відсутні.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Враховуючи вищевикладені положення законодавства, а також те, що вказана у позовній заяві сума заборгованості підтверджується належними доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропуску строків звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року клопотання представника відповідача, по даній адміністративній справі, задоволено та залишено адміністративний позов Гайсинської ОДПІ - без розгляду (а.с.73-74).
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с.96-97).
Апеляційний суд у своєму рішенні вказав, що початок перебігу строку на звернення із адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 127068,35 грн., у податкового органу виник після ухвалення рішення Вищим адміністративним судом України, а саме з 21.02.2013 року.
Частиною 1 статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України, встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (для перерахунку платежу 21080900, р/р 31118104700104 ГУ ДКСУ у Вінницькій області, призначення платежу - УК у Гайсинському районі, державний бюджет - 30, МФО 802015, ЄДРПОУ 37957640) податковий борг в розмірі 127068 (сто двадцять сім тисяч шістдесят вісім) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Дончик Віталій Володимирович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: