Єдиний унікальний номер № 285/4887/13-к
Провадження № 1-кп/0285/200/13
04 листопада 2013 року
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді Верозуб О. А.,
за участю секретаря Касянчук І.В.,
прокурора Дейнеки А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зарічани, Житомирського району, Житомирської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, військового пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше несудимого, за ч. 1 ст. 296 КК України, -
встановив :
Судом визнано доведеним, що 24 вересня 2013 року, близько 03 год., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до травматологічного відділення Новоград-Волинського міськрайонного ТМО, що розташоване по вул. Медведева 13 в м. Новоград-Волинський, де влаштував сварку з працівниками відділення, під час якої порушуючи тишу в нічний час та встановлені правила поведінки, став висловлюватися нецензурною лайкою на їх адресу.
Після цього ОСОБА_1 продовжуючи свої неправомірні дії, перебуваючи біля входу до вказаного відділення, безпричинно із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, наніс удар кулаком в обличчя лікарю-травматологу ОСОБА_2, який намагався його заспокоїти та вивів на вулицю, внаслідок чого спричинив останньому легке тілесне ушкодження у вигляді синця в правій скуловій ділянці.
Після цього ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, що прибули на виклик працівників ТМО.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку. Крім того, пояснив, що у вересні його мати лікувалася в Житомирській обласній лікарні після інсульту, була у тяжкому стані. Протягом 2 тижнів він її доглядав і був вражений черствістю лікарів та поганим ставленням до хворих. Щиро розкаявся в скоєному.
Покази обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винність повністю стверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 24.09.2013 р. був на чергуванні. Близько 03 год., його викликали в травмпункт. Прийшовши, побачив ОСОБА_1, який був в нетверезому стані. Скарг на стан здоров'я він не виявляв, але був збуджений, поводився зухвало, кричав, щоб його провели в палати до хворих, аби він зміг перевірити, в яких умовах вони перебувають. При цьому він нецензурно лаявся і ображав медперсонал. Потерпілий вивів його на вулицю, де обвинувачений несподівано вдарив його кулаком в обличчя. Він зайшов у відділення і замкнув за собою двері. ОСОБА_1 намагався вирвати двері і нецензурно лаявся, а далі сів в автомобіль і поїхав. Медперсонал викликав міліцію, тим часом ОСОБА_1 повернувся знову і був затриманий працівниками міліції. Моральну шкоду в сумі 2000 грн. обвинувачений йому відшкодував, а тому від позову відмовився. Просить суворо не карати обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_1 і його умисні дії кваліфікує за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувилася особливою зухвалістю.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Так, обвинувачений раніше несудимий, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, вину визнав, добровільно відшкодував завдану шкоду, розкаявся у вчиненому, не працює, пенсіонер, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, в сім'ї обвинуваченого склалися тяжкі обставини, як сімейні так і матеріальні, пов'язані з хворобою матері, потерпілий не наполягає на суворому прокаранні обвинуваченого. Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання у вигляді штрафу у розмірі, нижчому від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 296 КК України, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Цивільний позов потерпілого суд залишає без розгляду відповідно до заяви позивача про відмову від позову.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
засудив :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 грн.
Запобіжний захід засудженому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Цивільний позов потерпілого залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: