Справа № 346/4697/13-ц
04 листопада 2013 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі:головуючого-судді Хільчука І.І.,
секретаря Олексюк Г.І.,
з участю: представника позивача Аннюка В.В.,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
23 липня 2013 року позивач звернувся з даним позовом до суду, підтримуючи який в судовому засіданні його представник пояснив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12 жовтня 2004 року ОСОБА_3 12 жовтня 2004 року отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30 червня 2013 року має заборгованість 40 859,95 грн., а саме: 10 058,36 грн. - заборгованість за кредитом; 28 379,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1 921,90 грн. - штраф (процентна складова).
Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором, то просить суд стягнути з нього на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 жовтня 2004 року у розмірі 40 859,95 грн. та 408,60 грн. судового збору.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечили проти позову, вважають його безпідставним та таким, що не відповідає вимогам закону. Відповідач пояснив, що кредитну картку отримав терміном до серпня 2006 року, після чого йому видано було нову картку до серпня 2008 року.
Відповідно до додаткової угоди від 12 жовтня 2004 року термін дії кредитного ліміту (а отже кредитного договору) відповідає терміну дії платіжної картки.
Згідно п. 3.3 Правил користування платіжною карткою термін дії договору продовжується шляхом надання нової платіжної картки банком. Він такої картки не отримував, а отже термін дії кредитного договору закінчився 31 серпня 2008 року, тобто з 01 вересня 2008 року він послуги банку не отримував і не міг отримувати.
Відповідно до п. 5.4 Правил користування платіжною карткою строк погашення процентів - щомісячно за минулий місяць, а строк погашення кредиту - в повному обсязі не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці, тобто 31 серпня 2008 року.
В анкеті та додатковій угоді він доручив банку списувати заборгованість з його зарплатної картки № 4627081752969647. Однак термін дії зарплатної картки закінчився ще 31 жовтня 2006 року, а тому списання банком коштів з його заробітної картки з 01 листопада 2006 року не були можливими, не можливим було і самовільне списання коштів за умовами договору з інших його рахунків.
Після закінчення терміну дії заробітної картки він проводив поповнення картрахунку, тобто погашав кредит, виключно внесенням готівки в касу банку, що підтверджується квитанціями.
Оскільки строк виконання зобов'язання за даним кредитним договором вказано чітко 31 серпня 2008 року, то з 1 вересня 2008 року почався перебіг позовної давності та закінчився за основним зобов'язанням 01 вересня 2011 року і за стягненням штрафу - 01 вересня 2009 року, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом установлено, що 12 жовтня 2004 року між сторонами укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_312 жовтня 2004 року отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Як вбачається з матеріалів справи банк надав відповідачу кредит терміном до серпня 2006 року, після чого йому видано було нову картку до серпня 2008 року.
Відповідно до п. 5.4 Правил користування платіжною карткою строк погашення кредиту в повному обсязі не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 267 ЦК України).
Отже, строк виконання зобов'язань за кредитним договором закінчився 31 серпня 2008 року. З 1 вересня 2008 року почався перебіг позовної давності та закінчився за основним зобов'язанням 01 вересня 2011 року і за стягненням штрафу - 01 вересня 2009 року.
Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання кредитного договору.
Отже, позивачу було відомо про порушення відповідачем умов кредитного договору та закінчення строку виконання зобов'язань саме 31 серпня 2008 року, однак позов пред'явлено до суду лише 23 липня 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.
Оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, не надано клопотання про поновлення пропущеного строку та доказів поважності його пропуску, а відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності, то суд приходить до висновку, що необхідно у задоволенні позову відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Наведене стверджується: розрахунком заборгованості /а.с.5-8/, копією анкети-заяви на отримання кредитної карти /а.с.9-10/, копіями Умов та правил надання банківських послуг /а.с.11-17, 65-71/, копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с.18-19/, копією банківської ліцензії /а.с.20/, копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи /а.с.21/, копією статуту /а.с.22/, заявою про застосування позовної давності /а.с.27/, копією кредитних карток /а.с.31/, копіями квитанцій /а.с.32-40, 83/, копіями повідомлень /а.с.41-44/, копією виписки по рахунку /а.с.55-64/.
У задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 346/4697/13-ц.
Суддя: Хільчук І. І.