Справа № 218/2494/13-а
№ провадження 2-а/218/60/13
Іменем України
"11" листопада 2013 р.
Амвросіївський районний суд Донецької області
в складі головуючого судді Радченко Е.А.
при секретарях Лазебник С.В., Бачуриної М.В.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДАЇ при Маріупольському МУ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 06.09.2013 року,
23.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАЇ при Маріупольському МУ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 06.09.2013 року. Вважає притягнення до адміністративної відповідальності незаконним, оскільки порушення не допускав і воно не доведено відповідачем.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому позивач посилався на те, що дійсно 06.09.2013 року, під'їжджаючи до м. Маріуполь, їхав зі швидкістю 94 км/год. Саме в цей час його швидкість було зафіксовано працівниками ДАЇ. Позивач посилається на те, що їхав з такою швидкістю за межами населенного пункту.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від відповідача надійшли заперечення проти позову. В запереченнях зазначено, що позивач допустив порушення Правил дорожнього руху, за що на нього було накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КпАП України. Постанова про накладення стягнення є законною, тому відповідач просить в позові видмовити.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
06.09.2013 року інспектором ДПС взводу ДПС ДАЇ при Маріупольському МУ ГУМВС України в Донецькій області Селівра В.В. винесена постанова серії АА2 № 591223 в справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП відносно позивача. Останній був визнаний винним та притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 06.09.2013 року о 16 годині 06 хвилин на проспекті Леніна в м. Маріуполь, керуючи автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 94 км/год, перевищивши швидкість руху в населеному пункті на 34 км/год.
В судовому засіданні факт вищезазначеного правопорушення знайшов своє підтвердження. В судовому засіданні з'ясовано, що позивач, дійсно 06.09.2013 року о 16 годині 06 хвилин, керуючи автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_1, рухався по проспекту Леніна в м. Маріуполь зі швидкістю 94 км/год.
Незаперечуючи швидкість руху, позивач заперечує той факт, що це сталося в межах населенного пункту. Суд не може погодитись з позивачем.
З відеозапису, зробленому інспектором ДАЇ за допомогою вимірювального пристрою «Візир» № 0812514, а також з наданої відповідачем схеми розташування дорожних знаків по проспекту Леніна, вбачається, що швидкість позивача 94 км/год. було зафіксовано на ділянці автодороги після проїзду ним дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту», який визначає початок населеного пункта, в якому діють вимоги Правил дорожнього руху, що встановлюють порядок руху в населених пунктах. За вимогами п. 12.4 Правил дорожнього руху в населеному пункті рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більш ніж 60 км/год. Частиною ч. 1 ст. 122 КпАП України передбачено відповідальність за порушення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 06.09.2013 року о 16 годині 06 хвилин на проспекті Леніна в м. Маріуполь, керуючи автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_1, позивач допустив порушення Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАп України
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлений шестимісячний строк з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи іншими законами можуть встановулюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Статтею 289 КпАП України передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанову, яку позивач просить скасувати, ухвалено 06.09.2013 року. В постанові зазначено, що її копію вручено позивачу 06.09.2013 року, про що свідчить підпис позивача. Позивач звернувся до суду 23.09.2013 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 289 КпАП України.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Позивач посилається на те, що в день складання постанови її не отримував, лише поставив свій підпис в отриманні постанови, а копію постанови отримав 23.09.2013 року у ВДАЇ Амвросіївського РВ. Проте, жодних доказів цього позивач не надав.
Враховуючи, що факт порушення правил дорожнього руху з боку позивача знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена компетентним органом, з дотриманням вимог законодавства, а покарання застосовано в межах санкції ч. 1 ст. 122 КпАП України, суд не вбачає законних підстав для визнання постанови інспектора ДАЇ від 06.09.2013 року протиправною.
На підставі викладеного, керуючись п.п. 5.45, 12.4 Правил дорожнього руху, ст.ст. 99, 100, 5-15,159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДАЇ при Маріупольському МУ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 06.09.2013 року - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяЕ.А. Радченко