"05" листопада 2013 р. Справа № 922/1253/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.
при секретарі Шевцові Є.О.
за участю представників сторін:
прокурора - не з'явився
заявника скарги - Свиридов І.Б. за довіреністю №775 від 25 червня 2012 року.
позивача - Бондаренко К.В. за довіреністю № 08-11/82/2-13 від 03 січня 2013 року.
відповідача - не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (вх. № 3165 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.09.2013 року, винесеної за наслідками розгляду заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" про скасування заходів забезпечення позову по справі
за позовом Першого заступника прокурора міста Харкова, м. Харків, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,
до ФОП ОСОБА_4, м. Харків
про стягнення збитків в сумі 2 845 920,94 грн.
04 вересня 2013 року до господарського суду Харківської області звернулося ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 68 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2013 року у задоволенні заяви відмовлено.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" з ухвалою господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 23 вересня 2013 у справі № 922/1253/13 та скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою господарського суду Харківської області 24.05.2013 року по справі № 922/1253/13 та зняти арешт з нежитлової будівлі літ "А-2", загальною площею 715,0 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці та належить ОСОБА_4.
При цьому, заявник, посилаючись на положення п. 4 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 12, 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», вказує на те, що господарським судом не враховано факт перебування в іпотеці Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» належного відповідачу по справі ОСОБА_4 нерухомого майна по АДРЕСА_1, а також наявність у справі всіх доказів, які підтверджують право банку як заставодержателя та обтяжувала з найвищим пріоритетом. Крім того, заявник зазначає про те, що на даний час є рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, яке набуло законної сили, у відповідності до якого банку надано право на реалізацію заставного майна в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме нерухомого майна по АДРЕСА_1.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними заявником доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Прокурор та відповідач відзив на апеляційну скаргу не надали, своїм правом на участь при розгляді справи не скористалися, про час та місце розгляду судового розгляду були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Приймаючи до уваги, що заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від зазначених учасників спору на адресу Харківського апеляційного господарського суду не надходило, явку представників не визнано обов'язковою, а також визначений ст. 102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів визнає можливим розглянути справу у відсутності прокурора та представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників заявника скарги та позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду від 23.09.2013, виходячи з наступного.
Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування, а також скасування певного заходу до забезпечення позову.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.13 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 на користь Харківської міської ради збитки в розмірі 2 845 920,94 грн. Стягнуто з фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 56 918,42 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2013 року з метою уникнення вчинення відповідачем дій щодо відчуження (шляхом дарування, продажу та ін.) даного нерухомого майна і зміни його власників, що могло утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та призвести до порушення охоронюваних законом прав та інтересів держави були вжиті заходи забезпечення позову першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення збитків у сумі 2 845 920,94 грн. шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна літ. "А-2" площею 715,0 кв.м по АДРЕСА_1. Заборонено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (дарування, продажу та ін.) об'єкту нерухомого майна літ. "А-2" площею 715,0 кв.м по АДРЕСА_1.
04 вересня 2013 року до господарського суду Харківської області звернулося ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 68 ГПК України, в якій заявник повідомляє, що між заявником та відповідачем у справі було укладено кредитний договір від 24.05.2007 р. за №010-2/07/1-618-07, згідно якого відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 83 000,00 доларів США. В рахунок забезпечення виконання позичальником будь-яких зобов'язань був між заявником та відповідачем був укладений договір іпотеки за №010-2/07/1-618/1-07. Відповідно до умов іпотечного договору предметом договору: об'єкт нерухомого майна літ. "А-2" площею 715,0 кв.м. по АДРЕСА_1 на яке накладено арешт згідно ухвали господарського суду від 27.05.13 р. Заявник також зазначив про те, що Орджонікідзевського районним судом м. Харкова по справі №644/1662/13 задоволено позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та 29.05.13 р. ухвалено рішення у відповідності до якого Банку надано право реалізації заставного майна, а саме нежитлової будівлі за літ. "А-2", загальною площею 715,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За таких обставин, заявник просить скасувати заходи забезпечення позову вжитих ухвалою від 27.05.13 р. у справі №5023/1253/13.
Відмовляючи в задоволення заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, посилаючись зокрема на п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", виходив з того, що у господарського суду відсутні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою від 27.05.13 р. до виконання рішення або зміни способу його виконання.
Однак, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, не надано належної юридичної оцінки доводам та доказам заявника, а також не застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2013 р. по справі № 922/1253/13 було задоволено клопотання Харківської міської ради та накладено арешт на нерухоме майно гр. ОСОБА_4, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 715,00 кв.м., по АДРЕСА_1.
В свою чергу нежитлова будівля за літ. «А-2», загальною площею 715,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого 19.11.2004 р. державним нотаріусом п'ятої Харківської державної нотаріальної контори Лакізою І.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1-1765 є предметом іпотечного договору за № 010-2/07/1-618/1-07 укладеного сторонами 29.05.2007р., та є заставним майном Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
В зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось з заявою про скасування заходів забезпечення до господарського суду Харківської області, оскільки, ухвалою господарського Харківської області від 27.05.2013 р. накладено обтяження на майно, яке перебуває в заставі Банку, в результаті чого були порушені права Банку як заставодержателя, якого не було залучено до участі у справі.
У відповідності до ст. 1 ГПК України юридичні особи, мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодеком заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Здійснивши аналіз матеріалів справи, колегія суддів констатує, що Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» до суду надані належні докази, які підтверджують право банку як заставодержателя та обтяжувача з найвищим пріоритетом.
Ст. 4. Закону України «Про іпотеку» передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно зазначеної норми та відповідно до умов іпотечного договору № 010-2/07/1-618/1-07 від 29.05.2007 р., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» були внесені відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек, щодо обтяження належного ОСОБА_4 нерухомого майна по АДРЕСА_1, та надано до суду відповідні витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Договір іпотеки укладений між банком та гр. ОСОБА_4, як правочин набув чинності з моменту його внесення до Державного реєстру іпотек, а саме 29.05.2007 р. (реєстраційний номер 2095), в свою чергу обтяження Харківської міської ради зареєстровані державному реєстрі речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень 11.06.2013 р.
Згідно з п. 4 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень» - права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» чітко визначено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
В свою чергу господарський суд не звернув уваги на зазначені норми, а також доводи та докази Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в результаті чого була винесена ухвала про відмову у задоволенні заяви банку щодо скасування заходів забезпечення.
Колегія суддів також вважає помилковим посилання суду в обґрунтування відсутності підстав для задоволення заяви та скасування заходів забезпечення позову в ухвалі від 23.09.2013 р. на п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. за № 16, відповідно до якого господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення за винятком випадків коли змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, оскільки в даному випадку такою обставиною є саме факт перебування в іпотеці Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» належного відповідачу по справі ОСОБА_4 нерухомого майна по АДРЕСА_1.
Також, колегія суддів враховує, що на даний час є рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, яке набуло законної сили, у відповідності до якого банку надано право на реалізацію заставного майна в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а саме: нерухомого майна по АДРЕСА_1.
Отже, ухвала господарського суду Харківської області від 23.09.2013 про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" в частині скасування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна літ. "А-2" площею 715,0 кв.м. по АДРЕСА_1, порушує права банку як заставодержателя та обтяжувача з найвищим пріоритетом.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Що стосується вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2013 р. заходів забезпечення позову в частині заборони Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (дарування, продажу та ін.) об'єкту нерухомого майна літ. "А-2" площею 715,0 кв.м по АДРЕСА_1, вказані заходи є обґрунтованими, а також не порушують права ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", як заставодержателя та обтяжувача, в зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування.
Зважаючи на викладене, заява ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" про скасування заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись 33, 43, 86, 99, 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.09.2013 р. у справі № 922/1253/13 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про скасування арешту.
В цій частині заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (вх. № 32231 від 04.09.2013) про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2013 року на об'єкт нерухомого майна літ. "А-2" площею 715,0 кв.м. по АДРЕСА_1.
В решті ухвалу залишити без змін.
Повний тест постанови складено та підписано 11 листопада 2013 року
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Тихий П.В.