Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/6954/13-а
05.11.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мунтян О.І.,
суддів Шереніна Ю.Л. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кушнової А.О., Гаманка Є.О., Яковлєва С.В.) від 17.07.13 у справі № 801/6954/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" (вул. Севастопольська, 20 А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)
до Державної податкової служби України (пл.Львівська, 8, м.Київ, 04655)
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій - задоволено.
Визнано протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» за травень 2013 року.
Декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» за травень 2013 року з ПДВ вважається подана датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 20.06.2013р.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» в картці особового рахунку з податку на додану вартість датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 20.06.2013р.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» судовий збір в розмірі 17,20 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової служби України.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» судовий збір в розмірі 17,20 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.
На зазначене судове рішення від відповідача - Державної податкової служби України надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 05.11.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкову декларацію із ПДВ за травень 2013 року із додатками 2, 3, 5 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с.9-14).
Квитанцією № 1 від 20.06.2013 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за травень 2013 року із додатками 2, 3, 5 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних в зв'язку з тим, що позивач не був платником ПДВ в періоді - травень 2013 року (а.с.15-18).
Згідно із п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 ПК України).
Згідно з п. 48.3. ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 49.1. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.8. ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ДПІ 07.06.2013р. був укладений договір №300520131 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності), поданих першим в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.19-20).
Позивачем були виконані вимоги ПК України, діючи згідно з умовами договору №300520131 від 07.06.2013р., надіслав до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію по ПДВ за травень 2013 року з додатками.
ДПС доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації, що підтверджено матеріалами справи, представниками сторін.
Відповідно до п.4.5 Наказу ДПА Украйни від 31.12.2008р. № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:
1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;
2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);
3) не скріплено печаткою платника податків;
4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;
5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;
7) подана ксерокопія звітних документів;
8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Податкового кодексу України.
З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства передбачено, що до повноважень ДПС не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.
Крім того, актом ДПІ у м. Сімферополі № 321/15-2 від 20.04.2010 року оформлене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД», яке було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року у справі №2а-10010/10/6/0170, яка ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року (а.с.22-28, 29-34).
Виходячи з вищевикладеного, встановлено, що на час подання позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка не зареєстрована платником ПДВ.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здіснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.
Згідно п. 3.6. Інструкції форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотній боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотній бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).
Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником (п. 4.1 Інструкції).
Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.
Відповідно до п. 3.2. Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.
Крім того, судова колегія зауважує, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.
Відповідачем у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.
Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.
Разом з тим, резолютивна частина постанови суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмови податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).
Аналогічна правова позиція викладена у інформаційному листі ВАСУ №1503/12/13-12 від 15.06.12р.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» про визнання протиправною відмови Державної податкової служби України в прийнятті як податкового звіту декларації ТОВ «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» за травень 2013 року з ПДВ; зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС відобразити показники декларації ТОВ «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» за травень 2013 року з ПДВ в картці особового рахунку по ПДВ, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Крім того, судова колегія та суд першої інстанції вважають, що для повного захисту прав та інтересів позивача у справі правильним та належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС відобразити показники декларації ТОВ «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» за травень 2012 року у картці особового рахунку з ПДВ саме датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 20.06.2013р. та зобов'язати ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС прийняти податкову декларацію ТОВ «ПКФ «Континенталь інтернешнл компані, ЛТД» за травень 2013 року з ПДВ, вважати таку декларацію поданою датою її фактичного отримання органом ДПС.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.07.13р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.07.13р. по справі №801/6954/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.07.13р. по справі №801/6954/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян
Судді підпис Ю.Л.Шеренін
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.І. Мунтян