Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
місто Харків
12.11.2013р. справа № 820/9798/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
за участі:
секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області
до Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" в особі відокремленого підрозділу Хмельницького монтажного управління ВАТ "Теплоенергомонтаж"
простягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" в особі відокремленого підрозділу Хмельницького монтажного управління ВАТ "Теплоенергомонтаж", заборгованості в сумі 9.472,93 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно із п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підприємство покладено обов'язок у повному розмірі відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пільгових пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Порядок відшкодування підприємством таких витрат підприємством витрат встановлено Інструкцією про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом - Інструкція). Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам. Повідомлення формуються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з Додатком № 8 до Інструкції №21-1. Підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Внаслідок невиконання вимог діючого законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за вересень 2013 р., у відповідача склалась заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 9.472,93 грн., яку позивач просив стягнути у судовому порядку.
Відповідач, ВАТ "Теплоенергомонтаж", з поданим позовом не погодився з мотивів необґрунтованості позовних вимог, не навівши, утім, жодних доводів на підтвердження своєї позиції по суті заявленого позову, просив суд розглянути справу за наявними матеріалами.
Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь - якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в особі відокремленого підрозділу Хмельницького монтажного управління ВАТ "Теплоенергомонтаж" зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області.
У ході розгляду справи судом встановлено, що ті фізичні особі, відносно яких позивачем здійснено розрахунок суми заборгованості, дійсно працювали у відповідача.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що спірна сума заборгованості складається з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за вересень 2013 року, пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Як з'ясовано судом, пенсії вказаним громадянам були призначені у зв'язку з наявністю виданих відповідачем довідок, уточнюючих особливий характер роботи.
Визначена суб'єктом владних повноважень в розрахунках частка плати відповідача по витратам на відшкодування виплаченої пенсії платником внесків у ході розгляду справи не спростована.
Вирішуючи спір, суд зважає, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (абз.1 п.2).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
З огляду на зміст викладених норм закону, суд зазначає, що з дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" або відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з п.п. 6.4. п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом - Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Приєднані до справи копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції.
Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не виявлено.
Наявність спірної суми заборгованості підтверджується наявними у справі документами.
При вирішенні спору суд зважає на положення ч.1 ст.72 КАС України, де зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З наявної в матеріалах справи копії постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/7049/13 від 29.08.2013 р. вбачається, що даним судовим рішенням встановлені обставини наявності у платника внесків обов'язку відшкодовувати витрати, понесені на виплату пенсій пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Суд не знаходить правових підстав для залишення згаданих судових рішень поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.
За таких обставин, заявлена в позові вимога є обґрунтованою, а відтак, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області до Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" в особі відокремленого підрозділу Хмельницького монтажного управління ВАТ "Теплоенергомонтаж" про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" (місцезнаходження - 61166, м. Харків, вул. Леніна, буд. 30; ідентифікаційний код - 21339518) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області (місцезнаходження - 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, пр-т Незалежності, буд. 12; ідентифікаційний код - 14150571; р/р - 256093011380 в Хмельницькому обласному відділенні ВАТ "Ощадбанк" МФО 315784) заборгованість у сумі 9.472 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 93 коп.
Постанова набирає законної сили згідно з ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Сліденко А.В.