Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
12 листопада 2013 року справа №805/13339/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Нікуліна О.А.
секретар Копиця С.В.,
за участі позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду у м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі № 805/13339/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду у м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування Вимоги за № Ф-634 від 09 серпня 2013 року, -
Позивач, ОСОБА_2 м. Шахтарськ, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду у м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування Вимоги за № Ф-634 від 09 серпня 2013 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є пенсіонером, отримує пенсійні виплати та є платником єдиного податку відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в зв'язку з чим звільняється, як фізична особа - підприємець та пенсіонер за віком від сплати єдиного внеску, зазначаючи, що такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Просить суд визнати дії органу Пенсійного фонду щодо нарахування суми недоїмки неправомірними та скасувати в судовому порядку Вимогу за № Ф-634 від 09 серпня 2013 року про сплату недоїмки (заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафів та пені) в загальній сумі 6960,48 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано дії неправомірними та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду у м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області № Ф-634 від 09 серпня 2013 року.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного розгляду позивачка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача до суду не прибув.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 12.01.2012 року за № 22650000000004110, що підтверджується матеріалами справи
Позивач отримує пенсію по вислугу років з 01.01.04 довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_2 виданим 28.05.2010 року.
09.08.2013 року УПФУ у м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області на підставі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийнято Вимогу № Ф-634 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6960,48 грн. за період з січня по грудень 2012 року; 1 та 2 квартали 2013.
Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляцію слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2426-VI (Закон №2426-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали срощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
У відповідності до ч.12 ст.9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Статтею 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до змін від 07.07.2011 року до ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI, які набрали чинності 06.08.2011 року, особи які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Висновок суду першої інстанції про те, що пенсія за вислугу років є одним з різновидів «пенсії за віком» є помилковим з огляду на наступне.
Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 зазначеного Закону передбачені наступні види пенсій: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника.
У відповідності до вимог п.16 Прикінцеві Положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Стаття 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає види державних пенсій: за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (ст. 12). Одним з різновидів пенсії за віком, є пенсія за віком на пільгових умовах, передбачена ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже пенсія «за вислугу років» не є різновидом «пенсії за віком», а є різновидом трудової пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи та заперечень апелянта ОСОБА_2 є пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років. Даний факт підтверджується посвідченням позивача серії НОМЕР_2 виданим 28.05.2010 року.
Таким чином позивач є пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років, відтак у ОСОБА_2 відсутнє право на пільги передбачені ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI, які набрали чинності з 06.08.2011 року.
Пенсія призначена за вислугу років за приписами не дорівнює пенсії за віком, оскільки таке визначення повинно міститися в законах, які регулюють питання пенсійного забезпечення, але ні Закон № 2262, ні Закон № 1058 або Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачають, що пенсія за вислугу років є різновидом пенсії за віком. До того ж, частина 4 статті 4 Закону № 2464 не містить посилання на звільнення від сплати єдиного податку фізичної особи - підприємця, який отримує пенсію за вислугу років.
За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог позивача, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Повний текст постанови складений 13.11.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду у м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі № 805/13339/13-а - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі № 805/13339/13-а - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду у м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування Вимоги за № Ф-634 від 09 серпня 2013 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів: Л.В. Ястребова
Д.В. Ляшенко
О.А. Нікулін