29 жовтня 2013 року 10:20Справа № 808/6107/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі Запорізької області
до: Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329»
про: стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах,
09.07.2013 Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі Запорізької області звернулось до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 36113,66 грн.
До канцелярії суду надійшла заява позивача, якою він просить розглянути справу без участі його представника, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі. Обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства не відшкодовуються до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013, а тому просить стягнути з відповідача суму боргу у судовому порядку.
Представник відповідача Самелюк І.Ф. у судовому засіданні проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях.
За приписами ч. 6 ст. 128 КАС України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство "Запорізьке автотранспортне підприємство №12329" знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя за реєстраційним номером 08/26-0602.
Пунктом "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пільгову пенсію, до досягнення працівниками пенсійного віку мають:
з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Працівникам Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство № 12329" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та за період з січня 2012 року по квітень 2012 року виплачено 36113,66 грн.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами по даній адміністративній справі врегульовано Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року № 1461-III, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1.
Заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (до 01.01.2004 року) діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії.
До 17.02.2000 року обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. "б"-"з" цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року № 1461-III частину 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було виключено та одночасно цим же законом доповнено пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" абзацом 4 такого змісту: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"".
Також Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року абзац 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції: встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкту оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, зазначених у пунктах 1 та 2 статті 1 цього Закону.
Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтями 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначені об'єкти оподаткування та ставки збору.
Відповідно до ст. 3 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення".
Отже, згідно із Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.
Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону. П. 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
П.6.8. Інструкції, зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Згідно з п. 6.10 Інструкції, в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Тобто, порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України, передбачений Законом України "Про збір на обов'язкове пенсійне страхування", не змінився у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до п. "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому розділом 6 Інструкції № 21-1.
Статтею 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховими внесками є - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, у позивача право на стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій прямо встановлене п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058.
До твердження представника відповідача про відсутність по даній справі предмету спору, оскільки підприємство не отримувало Розрахунків фактичних витрат, суд відноситься критично на підставі наступного.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачу поштовим зв'язком на його юридичну адресу своєчасно надсилались Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за період з 01.01.2013 по 30.04.2013 року включно, однак конверти поверталися до позивача не врученими із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання". З приводу цього суд зазначає, що формальне небажання відповідача отримувати від позивача кореспонденцію не може бути приводом для не нарахування йому заборгованості по виплаченим його робітникам пільговим пенсіям.
Відповідно до Розрахунків розмір відшкодування за період з 01.01.2013 по 30.04.2013 склав 36113,66 грн., але відповідачем плата на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій вищевказаним пенсіонерам на користь управління Пенсійного фонду не перерахована.
Розмір виплачених пенсій підтверджується довідками Пенсійного фонду про розмір виплачених пенсій, розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (Додаток №6 до Інструкції), які надсилалися відповідачу (докази отримання знаходяться у матеріалах справи).
В якості доказу понесення витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах пенсіонерам, зазначеним у позові, позивачем надані списки на зарахування пенсій на поточні рахунки пенсіонерів у обслуговуючих їх банках.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач має всі законні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості по несплаченим до Пенсійного фонду сумам фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.
Проаналізувавши зазначені вище правові норми законодавства, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України та ч. 1 ст. 71 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлена Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство №12329" сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій обґрунтована і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Запорізьке автотранспортне підприємство № 12329" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 66, ЄДРПОУ 03114164) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя суму боргу в розмірі 36113,66 (тридцять шість тисяч сто тринадцять грн. 66 коп.) з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.2013 по 30.04.2013 включно по пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М.Чернова