Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
07 листопада 2013 р. Справа №820/7335/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Сковира Л.Ю.,
за участю:
представників позивача - Івлевої Н.М., Паршикова О.С.,
представника відповідача - Стороженко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Термолайф" до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про визнання дій протиправними, -
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Термолайф", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, у якому просить суд визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо проведення перевірки та складання акту обстеження земельної ділянки від 09.01.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірку позивача 09.01.2013 року було проведено відповідачем безпідставно, при цьому позивача - ПАТ "Термолайф", не було повідомлено про проведення позапланової перевірки та її наслідки, у зв'язку з чим дії відповідача є протиправними.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач, з поданим позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких останній зазначив, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок ПАТ "Термолайф" проводилась Держсільгоспінспекцією в Харківській області відповідно до наказу №108 від 23.01.2013 року. Обстеженням місцевості був встановлений факт освоєння земельної ділянки площею, орієнтовано 3,5га, на якій додатково із допомогою техніки здійснено зняття та перенесення грунтового покриву на площі, орієнтовано 0,9га. Внаслідок самовільного зайняття ПАТ "Термолайф" прилеглої земельної ділянки розмір шкоди, заподіяної вказаним порушенням та який має бути сплачено до бюджету територіальної громади, складає 94802,40грн. Розмір шкоди за зняття та перенесення родючого шару ґрунту без відповідного дозволу складає 14859,15грн.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях проти позову. Також представник відповідача пояснив, що фахівці Державної інспекції сільського господарства в Харківській області в даному випадку діяли згідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим у задоволенні позову просив відмовити.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.01.2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства Приватним акціонерним товариством «ТЕРМОЛАЙФ» та складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.
Судом встановлено, що згідно наказу Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 23.01.2013р №108 Про проведення перевірки Приватного акціонерного товариства «ТЕРМОЛАЙФ», за підписом начальника інспекції С.В.Бізікіна, було наказано провести перевірку та направити до Приватного акціонерного товариства «ТЕРМОЛАЙФ» головних спеціалістів відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель Тертичного А.С. та Баришева О.Г., та згідно направлення на проведення перевірки - перевірка повинна була проведена з 23.01.2013р. по 31.01.2013р.
Згідно матеріалів справи встановлено, що 09 січня 2013 року державним інспектором сільського господарства було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому місцем складення акту зазначено: м.Харків, Карачівське шосе, 44.
В результаті вказаної перевірки було встановлено, що ПАТ "Термолайф" порушив правила використання земель, а саме самовільно зайняв земельну ділянку площею 3,5 га, та встановлено факт зняття та перенесення ґрунтового покриву на площі орієнтовано 0,9 га, чим порушив вимоги статей 125, 126, 211 Земельного кодексу України.
Суд зазначає, що Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.03 № 963 встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Указом Президента України від 13.04.11 №459/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства України. Відповідно до пункту 1 зазначеного Положення Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до ст.6 Закону №963 до повноважень Держсільгоспінспекції належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (п. 6 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України).
Суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V.
Статтею 1 даного Закону визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до статті 4 закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).
Суд зазначає, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" , зокрема, визначає процедуру проведення перевірок суб'єктів господарювання, яким є позивач у справі.
Закон України №877 (ст. 5, 6) містить перелік підстав для здійснення заходу державного нагляду (контролю), та ним передбачено, що проведення перевірки можливе за інших підстав, визначених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарській діяльності" господарській діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірних даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.
Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів, обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів, настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Також частинами 1, 2 ст.6 Закону України №877 визначено процедуру проведення позапланової перевірки, а саме: під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Закону України №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
На вимогу суду відповідачем не надано доказів присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи позивача та їх сповіщення про перевірку, докази оформлення наказу та посвідчення на проведення заходу.
Згідно ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в останній день перевірки два примірника акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом . У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Суд зазначає, що доказів вручення акту перевірки відповідачем суду не надано.
Також, на вимогу суду відповідач не надав документів, які слугували підставою для проведення перевірки позивача саме 09.01.2013 року.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначені норми права, судом в ході розгляду справи було встановлено, що позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства Приватного акціонерного товариства «ТЕРМОЛАЙФ» проводилась з порушенням вимог діючого законодавства - у відсутність керівника, заступника керівника або уповноваженої особи Приватного акціонерного товариства «ТЕРМОЛАЙФ», присутність яких є обов'язковою. Ця обставина підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.01.2013 року, у якому відсутній запис: "посадові та/або повноважені особи суб'єкта господарювання" підпис цих осіб, також в акті перевірки відсутній запис про отримання примірнику акту. Також встановлено, що Приватне акціонерне товариство «ТЕРМОЛАЙФ» не отримувало повідомлення про проведення відповідачем позапланової перевірки 09 січня 2013 року, юридична та фактична адреса знаходження якого відповідачу була достовірно відома.
Окрім того, перевірка дотримання вимог земельного законодавства позивача проведена з порушення вимог ст.7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарській діяльності", оскільки направлення на здійснення заходу посадовим або уповноваженим особам Приватного акціонерного товариства «ТЕРМОЛАЙФ» не пред'являлось.
Також, відповідачем у судовому засіданні не доведено та матеріалами справи не підтверджено самовільного зайняття ПАТ «ТЕРМОЛАЙФ» земельної ділянки, яке відображено в акті обстеження земельної ділянки від 09.01.2013 року.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року № 963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Факт самовільного використання земельних ділянок не підтверджується актом перевірки, оскільки останній не містить будь-якого посилання відповідача на відсутність рішення органу влади про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) чи на відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.
У відповідності до п.7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 р., розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. № 1619.
Згідно Розрахунку розміру шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, він складений відповідачем згідно додатку 4 до Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № 110 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до п.п. 3.1., 4.1., 4.3. Методичних рекомендацій визначено, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, здійснюється обстеження земельної ділянки на якій вчинено правопорушення. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки.
Таким чином, підставою для здійснення Розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, площу, на якій заподіяно шкоду, категорію земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки без належних правових підстав.
Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, є актом індивідуальної дії, тобто за загальним правилом акт державного чи іншого органу (нормативно-правовий чи правовий акт індивідуальної дії) - це юридична форма рішень цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Однак, вимоги Методичних рекомендацій щодо підстав для здійснення розрахунку, порядку обстеження земельних ділянок та визначення розміру шкоди відповідачем не додержано, в тому числі не здійснено обстеження земельних ділянок, що вказує на відсутність доказів самовільного зайняття позивачем земельної ділянки чи наявності передбачених Законом підстав стверджувати про спричинення шкоди.
Згідно пункту 4.3 Методичних рекомендацій акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.
Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій при обстеженні земельної ділянки уточнюється: місцезнаходження ділянки (у межах населеного пункту чи за межами населеного пункту); категорія земель; форма власності земель (державна, комунальна чи приватна, у тому числі чи надана ділянка у постійне користування або оренду); загальна площа земельної ділянки та площа, на якій вчинено правопорушення; наявність правовстановлюючих документів на землю (договір оренди чи державний акт із зазначенням реквізитів документів та інформації про власників чи користувачів земельних ділянок); цільове призначення земельної ділянки (у разі використання не за цільовим призначенням зазначається для яких цілей фактично використовується земельна ділянка); стан ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки (ступінь його пошкодження чи знищення, якість проведення рекультивації порушених земель, а у разі необхідності отримання дозволу - глибина зняття родючого шару ґрунту, місце та спосіб його зберігання та подальшого використання); наявність на самовільно зайнятій земельній ділянці самочинно збудованих або встановлених об'єктів та споруд.
Пунктом 4.10 Методичних рекомендацій передбачено, що для уточнення загальної площі земельної ділянки та площі, на якій вчинено правопорушення, а також ступеню знищення чи пошкодження родючого шару ґрунту, глибини його зняття про виконанні земельних робіт, власники та користувачі земельних ділянок можуть залучати для виконання даних робіт організації чи фізичних осіб, які мають ліцензії на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт. Зазначені матеріали власники та користувачі земельних ділянок надають до територіальних органів Держземінспекції, які використовують їх при проведенні обстежень земельних ділянок та визначенні розміру заподіяної шкоди.
Слід зазначити, що відповідачами не було надано суду доказів здійснення фактичних обмірів земельної ділянки, які б дозволили визначити її площу.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що акт перевірки складено не у відповідності до вимог чинного законодавства та не отримано позивачем у встановлені строки, дії Державної інспекції сільського господарства у Харківській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства позивача є неправомірними , у зв'язку з чим вимога позивача про визнання дій протиправними підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складений державним інспектором сільського господарства - Державної інспекції сільського господарства України у Харківській області Тертичним А.С., яким позивачу приписано сплатити 94802,40 грн. за самовільно зайняту земельну ділянку та Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття грунтового покриву(родючого шару грунту) без спеціального дозволу, складене державним інспектором сільського господарства - Державної інспекції сільського господарства України у Харківській області Тертичним А.С., яким позивачу приписано сплатити 14859,15 грн. за зняття грунтового покриву, як наслідки проведеної відповідачем перевірки є протиправними.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказані вище дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки Приватного акціонерного товариства "Термолайф" та складанні акту обстеження земельної ділянки від 09.01.2013 року, вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії відповідача є протиправними.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення перевірки Приватного акціонерного товариства "Термолайф" та складання акту обстеження земельної ділянки від 09.01.2013 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ТЕРМОЛАЙФ» обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Термолайф" до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про визнання дій протиправними - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Харківській області щодо проведення перевірки Приватного акціонерного товариства "Термолайф" та складання акту обстеження земельної ділянки від 09.01.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (61071, м. Харків, вул. Карачівське шосе, буд. 44, код ЄДРПОУ 34015182, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 34,41грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі текст постанови виготовлено 13 листопада 2013 року.
Суддя І.С. Нуруллаєв