10.1
Іменем України
04 листопада 2013 року Справа № 812/8316/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Агевича К.В.,
при секретарі судового засідання Липко Т.М.,
за участю:
представника позивача: не прибув
представника відповідача: Масловської О.А.(довіреність 26.02.2013 № 404)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення суми витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності від трудового каліцтва,-
01 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення суми витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності від трудового каліцтва.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управлінням ПФУ в місті Первомайську відповідно до п. 5 Порядку було проведено протягом за період квітень 2013 року - серпень включно 2013 року з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Первомайську звірки витрат за особовими справами потерпілих, за висновками яких складено акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у яких визначено суму витрат, що підлягає відшкодуванню та які є підставою для узагальнення довідки про відшкодування відповідних витрат на рівні Головних управлінь ПФУ та виконавчої дирекції Фонду страхування.
Згідно актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відділенням виконавчої дирекції Фонду СНВ в м. Первомайську не було прийнято до заліку за період з 01.04.2013 по 31.08.2013 витрати по особовій справі ОСОБА_2 на суму - 750,00 грн. на підставі того, що акт Н-1 про нещасний випадок на підприємстві не відповідає вимогам законодавства. З цих підстав відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ в м. Первомайську не відшкодовує пенсію по інвалідності, так як дана особа не має права на страхові виплати.
На думку позивача, вказаний мотив відмови не може бути визнано обґрунтованим, за такими підставами. По - перше, Пенсійний фонд не повинен нести витрати на виплату пенсій по інвалідності від нещасного випадку на виробництві, так як ці виплати покладені на Фонд соціального страхування. По - друге, Фонд соціального страхування зобов'язаний відшкодувати шкоду при настанні страхового випадку в розмірах, визначених органами ПФУ, а так як пенсії виплачувались з коштів пенсійного фонду, то в даному випадку, відшкодування повинно бути проведено на користь ПФУ.
Згідно копії акту про нещасний випадок на підприємстві (колгосп ім. Фрунзе сел. Новий світ Городецького району Хмельницької області) від 10.09.1977 ОСОБА_2 був травмований при розборці трактора. Відповідно до довідки МСЕК від 27.06.1978 йому було встановлено III групу інвалідності де зазначено, що причина інвалідності трудове каліцтво. На підставі довідки МСЕК №035178 інвалідність встановлено безстроково. На підставі цього йому в 1978 році призначено пенсію по інвалідності від трудового каліцтва.
Позивач зазначив, оскільки фактично пенсію було призначено та виплачено ПФУ, то відповідач повинен включити до акту щомісячної звірки понесені витрати в розмірі 750,00 грн., за період з квітня 2013 року по серпень 2013 рік включно та відшкодувати їх.
Однак Порядок відшкодування № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. Тому, у зв'язку з незгодою на підписання актів з боку Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Первомайську управління ПФУ в м. Первомайську Луганської області вимагає стягнути з відповідача витрати на користь УПФУ в м. Первомайську пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на загальну суму 750,00 грн. Ця сума складається з основного розміру пенсії - 750,00 грн., з поштового збору - 0,00 грн.
На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на користь управління ПФУ в м. Первомайську Луганської області суми витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності від трудового каліцтва по громадянину ОСОБА_2 на суму 750,00 грн., за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року включно.
У судове засідання позивач не прибув, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. 01.11.2013 до Луганського окружного адміністративного від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.
07 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло заперечення на адміністративний позов від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Даний акт № б/н який складено у 1977 році відносно ОСОБА_2, не може бути прийнятий відділенням Фонду, так як не відповідає вимогам положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві затвердженого Постановою президіуму Центральної ради профспілок від 20 травня 1966 року яке діяло на той час та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності». А саме, відсутній оригінал акту, у копії акта відсутня печатка підприємства, дата затвердження акту, підпис посадової особи, дата проведення інструктажу, дата та час нещасного випадку, відсоток вини працівника або роботодавця, відповідність обладнання вимогам безпеки, травматичні наслідки нещасного випадку.
Відповідач зазначив, що Фонд СНВ, як некомерційна, самоврядна організація здійснює страхові виплати в разі настання страхового випадку. Одним із видів страхових виплат є виплата пенсій по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, що були призначені внаслідок настання страхового випадку.
Щомісячна державна адресна допомога та інші види доплат до пенсії не є однією із страхових виплат та не властива Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
При таких обставинах, вимоги управління Пенсійного Фонду України є безпідставними і суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, яким передбачається відшкодування витрат, особам які є застрахованими відповідно до Закону і отримали трудове каліцтво чи професійне захворювання на підприємствах, установах, організаціях, що є суб'єктами страхування від нещасного випадку за законодавством України.
На думку відповідача, згідно чинного законодавства України, підстави для відшкодування Пенсійному фонду України Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві професійного захворювання виплат пенсії відсутні.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях від 07.10.2013 №05/1866.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що на обліку у позивача перебуває пенсіонер ОСОБА_2, якому призначена та виплачується пенсія по інвалідності, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, який мав місце 10 вересня 1977 року, що підтверджується копією акта про нещасний випадок на підприємстві та випискою з акта (а.с.9).
За період з квітня 2012 року по серпень 2013 року позивачем понесено витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання зазначеній особі у розмірі 750,00 грн., у тому числі основний розмір пенсії - 750,00 грн., поштовий збір - 0,00 грн., однак відповідачем не прийнято до заліку вказану суму з посиланням на те, що пенсіонер ОСОБА_2 не має права на пенсію по інвалідності у зв'язку тим, що акт Н-1 про нещасний випадок на підприємстві не відповідає вимогам законодавства. Вказані обставини підтверджуються щомісячними актами звірок (а.с.12-21).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння):
а) при виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення;
б) по дорозі на роботу або з роботи;
в) на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи;
г) поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;
д) при виконанні державних або громадських обов'язків;
е) при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку.
Виходячи зі ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.01. № 2272-ІІІ органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 01 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Підстави відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україна видатків Пенсійного Фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (ст. 24 цього Закону).
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.
Згідно з п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду у виплатах та доставки вищезазначених пенсій.
Відповідно до п. 5 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Статтею 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
Пунктом 4 ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідач не заперечує обов'язку органів Фонду страхування відшкодовувати витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Разом з тим, відповідач зазначає, що в даному випадку такого обов'язку не існує, оскільки акт за формою Н-1, в тому числі, на підставі якого здійснюється відшкодування, не відповідає вимогам положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві затвердженого Постановою президіуму Центральної ради профспілок від 20 травня 1966 року яке діяло на той час та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності». А саме, відсутній оригінал акту, у копії акта відсутня печатка підприємства, дата затвердження акту, підпис посадової особи, дата проведення інструктажу, дата та час нещасного випадку, відсоток вини працівника або роботодавця, відповідність обладнання вимогам безпеки, травматичні наслідки нещасного випадку.
Проте, суд не приймає посилань відповідача на невідповідність акту форми Н-1 вимогам чинного законодавства виходячи з наступного. Суд враховує, що до 01.01.2011 відповідач здійснював відшкодування вказаної пенсії позивачу, що відповідачем не заперечується. Крім того, питання невідповідності акту про нещасний випадок форми Н-1 діючому законодавству не є предметом розгляду в цій справі. Не надано відповідачем також і доказів визнання вказаного акту недійсним чи його скасування, а також й доказів визнання неправомірними дій позивача щодо призначення вказаної пенсії.
Таким чином, позивач має право вимагати від відповідача відшкодування виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, яку було призначено органами Пенсійного фонду пенсіонеру ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.
Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги суд визнає такими, що підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення суми витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності від трудового каліцтва - задовольнити повністю.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на користь управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області витрати на виплату основного розміру пенсій по інвалідності від трудового каліцтва у розмірі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11 листопада 2013 року.
Суддя К.В. Агевич