справа № 806/4764/13-a
категорія 8.2.6
24 жовтня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П. ,
при секретарі - Лінкевич Я.Б.,
за участю представників позивача, представника відповідача,:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлення-рішення,-
встановив:
Підприємство облспоживспілки "Житомирська універсальна база" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі, правонаступником якої є Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Житомирській області від 24.02.2010 року №0002502301/2. Вимоги мотивувало тим, що відповідачем безпідставно встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з відсутністю фактичного отримання продукції (пшениці та кукурудзи). Позивач вказує, що факт існування договірних відносин між ним та ТОВ "Торговий дім "Агромир" і виконання цих договорів купівлі продажу пшениці та кукурудзи підтверджується наявними у нього платіжними документами, документами, які підтверджують передачу товару і податковими накладними, виписаними продавцем товару. Крім того вказує, що фактичне здійснення господарських операцій також підтверджується тим, що придбаний товар в подальшому був реалізований нерезиденту України через комісіонера ТОВ "Компанія "Мар Шиппінг". Вважає, що висновок відповідача щодо заниження підприємством податку на прибуток в сумі 685856,00 грн. є неправомірним.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 року, в задоволенні позовних вимог Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" відмовлено.
13 червня 2013 року постановою Вищого адміністративного суду України (справа №К-9991/46220/11) постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2011 року - скасовано, а справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 року (справа №806/4764/13-а) справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити зазначивши, що постановою Господарського суду Одеської області від 10.12.2010 року по справі №25/147-10-4687 встановлено виконання ТОВ "Торговий дім "Агромир" зобов'язань за договором купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що в порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Підприємством облспоживспілки "Житомирська універсальна база" завищено валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 2743423,00 грн. та відповідно занижено податок на прибуток в сумі 685856,00 грн. в результаті не встановлення в ході перевірки фактичного отримання продукції (пшениці та кукурудзи), так як позивачем не надано копій складських документів і підприємством не доведено факту заключення договорів на отримання товару.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Житомирі було проведено планову виїзну документальну перевірку Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р..
При проведенні перевірки, крім іншого, було встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємством завищено витрати на придбання товарів на 2743423,00 грн. (в т.ч за 1 квартал 2009 року - 1752003,00 грн., 1 півріччя 2009 року - 2743423,00 грн.), в результаті чого Підприємством облспоживспілки "Житомирська універсальна база" занижено податок на прибуток на загальну суму 685856,00 грн. (в т.ч. за І квартал 2009 року у розмірі 438001,00 грн., І півріччя 2009 року у розмірі 685856,00 грн.) в зв'язку з тим, що документально не підтверджено факт придбання продукції останнім по купівлі пшениці та кукурудзи у ТОВ "Торговий дім "Агромир" за договором купівлі - продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року. За результатами якої складено акт від 02.10.2009 року № 6625/23-1/01771544/0110 на підставі якого Державною податковою інспекцією у м.Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення №0002502301/0 від 14.10.2009 року.
За наслідком неодноразового адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0002502301/0 від 14.10.2009 року до ДПІ у м. Житомирі та ДПА у Житомирській області, скарги позивача залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення -рішення №0002502301/1 від 18.12.2009 року, №0002502301/2 від 24.02.2010 року.
Суд не погоджується з такими висновками акту перевірки виходячи з наступного.
Встановлено, що 20.01.2009 року між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Агоромир" укладено договір купівлі-продажу №001/01-20, відповідно до умов якого останній зобов'язується передати у власність Підприємства товар. Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначається додатками до договору (п. 1.2 Договору).
На виконання вказаного договору, сторонами 20.01.2009 року укладено Додаток №1, за яким ТОВ "Торговий дім "Агромир" постачає не пізніше 31.01.2009 року на склад ДП ДАК "Хліб України" (одеський портовий елеватор/порт Одеса) пшеницю українського походження, врожаю 2008 року в кількості 1199,900 МТ на загальну суму 902516,78 грн., яка була отримана позивачем 23 січня 2009 року.
На виконання зазначеного договору ТОВ "Торговий дім "Агромир" поставило на склад ДП ДАК "Хліб України" (одеський портовий елеватор/порт Одеса) пшеницю українського походження, врожаю 2008 року в кількості 1199,900 МТ на загальну суму 902516,78 грн., яка була отримана позивачем 23 січня 2009 року, що підтверджується актом приймання - передачі №1 від 23.01.2009 року, видатковою накладною № РН-0000004 від 23.01.2009 року, податковою накладною № 4 від 23.01.2009 року.
Отримання вказаного товару також підтверджується посвідченням про відрядження, виданому 22 січня 2009 року директору Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" на відрядження до м.Одеса - ТОВ "Торговий дім "Агромир".
19 березня 2009 року, в рамках договору купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року, сторонами укладено додаток №2, відповідно до якого ТОВ "Торговий дім "Агромир" постачає позивачу не пізніше 31.03.2009 року на склад ТОВ ЗПК "Інзерноекспорт" (Одеський порт) кукурудзу українського походження, врожаю 2008 року, в кількості 1020,00 МТ на загальну суму 1199887,20 грн.
19 березня 2009 року Підприємство отримало від ТОВ "Торговий дім "Агромир" кукурудзу українського походження, врожаю 2008 року, в кількості 1020,00 МТ на загальну суму 1199887,20 грн., що підтверджується актом №2 прийому-передачі товару, видатковою накладною №РН-00002/3 від 19.03.2009 року та податковою накладною №17 від 19.03.2009 року.
Отримання вказаного товару також підтверджується посвідченням про відрядження, виданому 19 березня 2009 року директору Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" на відрядження до м.Одеса - ТОВ "Торговий дім "Агромир".
На виконання договору купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року, сторонами 22.05.2009 року укладено додаток №3, за яким ТОВ "Торговий дім "Агромир" постачає не пізніше 31.05.2009 року на склад ТОВ ЗПК "Інзерноекспорт" (Одеський порт) кукурудзу українського походження, врожаю 2008 року, в кількості 950,00 МТ на загальну суму 1189704,00 грн.
19 березня 2009 року Підприємство отримало від ТОВ "Торговий дім "Агромир" кукурудзу українського походження, врожаю 2008 року, в кількості 950,00 МТ на загальну суму 1189704,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі №3, видатковою накладною №РН-0000020 від 22.05.2009 року та податковою накладною №41 від 22.05.2009 року.
Оплата позивачем ТОВ "Торговий дім "Агромир" за поставлену пшеницю та кукурудзу підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку, які містяться в матеріалах справи.
Отримання вказаного товару також підтверджується посвідченням про відрядження, виданому 22 травня 2009 року директору Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" на відрядження до м.Одеса - ТОВ "Торговий дім "Агромир".
Крім того, на підтвердження факту придбання вищезазначеного товару (пшениці та кукурудзи), позивачем надано договір комісії № К 20-01/1 від 20.01.2009 року, укладеного між Підприємством та ТОВ "Компанія "Мар Шіппінг", відповідно до умов якого останній зобов'язується від свого імені та за рахунок Підприємства здійснити реалізацію на експорт з України товару, що належить Підприємству, укладати угоди, оформляти та підписувати необхідні документи та вчиняти інші дії, пов'язані з вказаними операціями необхідні для виконання доручень Комітента. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначається у додатках.
20 січня 2009 року, 19 березня 2009 року та 22 травня 2009 року, в рамках вказаного договору комісії, між позивачем та ТОВ "Компанія "Мар Шіппінг" - комісіонером укладено додатки № 1, № 2 та № 3, згідно яких отриманий Підприємством товар (пшениця та кукурудза) від ТОВ "Торговий дім "Агромир", який знаходиться на складах ДП ДАК "Хліб України" (одеський портовий елеватор/порт Одеса) і ТОВ ЗПК "Інзерноекспорт" (Одеський порт) відповідно, реалізований комісіонером нерезидентам України.
На підтвердження даної обставини позивачем надано належним чином оформленні акти приймання - передачі товару на комісію, акт звіт про виконання робіт по договору комісії та податкові накладні.
Вказані операції відображені у податковому обліку за відповідний період як з податку на прибуток так і з податку на додану вартість.
Оцінивши перелічені первинні та інші документи, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.
За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.
Також, реальність здійснення позивачем господарських операцій щодо придбання пшениці та кукурудзи у ТОВ "Торговий дім "Агромир" підтверджується постановою Господарського суду Одеської області від 10.12.2010 року по справа №25/147-10-4687, якою встановлено факт виконання ТОВ "Торговий дім "Агромир" перед позивачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року. Обставини встановлені постановою Господарського суду Одеської області від 10.12.2010 року по справа №25/147-10-4687, яка набрала законної сили відповідно до ст.72 КАС України звільняються від доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що довідкою Державної податкової інспекції у приморському районі м.Одеса від 08.06.2010 року №35488/7/23-513/15 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Торговий дім "Агромир" щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПОСС "Житомиська універсальна база" за період з 01.01.2008 року по 31.05.2009 року не встановлено розбіжностей між відомостями отриманими від ПОСС "Житомирська універсальна база".
Зазначеною довідкою також встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Агромир" поставлену позивачу пшеницю придбав у ТОВ "Маяк", а кукурудзу поставлену Підприємству облспоживспілки "Житомирська універсальна база" придбав у ДП ДАК "Хліб України" "Хліб Експорт", ТОВ "Кодісфар", ТОВ "Агроанкорекспорт"
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( в редакції чинній на момент формування валових витрат), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Відповідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Щодо відсутності у позивача складських документів на зерно суд зазначає наступне.
Положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме п.п.5.3.9. п. 5.3. ст.5 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.
Правила ведення податкового обліку встановлені виключно у ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою регламентуються лише питання про податкові періоди (п.11.1), про дату збільшення валових витрат (п. 11.2), про дату збільшення валового доходу (п. 11.3).
В законодавчих актах України та в пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 та ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат. У той же час, правила ведення податкового обліку, встановлені ст. 11 зазначеного Закону, не містять вказівок на те, що валові витрати мають бути підтверджені тільки Складськими документами. Навпаки, цей закон у якості таких підтверджуючих документів вказує як "розрахункові", "платіжні", так і "інші документи".
Тобто, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-яким документом - ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншим документом.
Крім того, статтею 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено право, а не обов'язок власники зерна укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач набував право власності на зерно та передавав його комісіонеру, за договором комісії, на протязі одного дня. Тобто необхідність зберігання зерна, придбаного позивачем, виникала за договором комісії у ТОВ "Компанія "Мар Шіппінг". Копії складські квитанцій на зерно ТОВ "Компанія "Мар Шіппінг" містяться в матеріалах справи.
З огляду на викладене, суд вважає, що висновок ДПІ у м.Житомирі про порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є неправомірним.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинному на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,
постановив:
Позовні вимоги задоволити.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0002502301/2 від 24 лютого 2010 року на суму 866 827 грн. в тому числі 685856 грн. донарахування податку та 180971 грн. штрафних акцій прийняте на підставі акту перевірки № 6625/23-1/01771544/0110 від 2.10.2009 року
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Сичова
Повний текст постанови виготовлено: 28 жовтня 2013 р.