"01" листопада 2013 р. Справа № 363/4058/13-а
01 листопада 2013 року суддя Вишгородського районного суду Київської області в складі:
головуючого -судді Чірков Г.Є.
при секретарі Сакади О.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 2 взводу роти з забезпечення супроводження при УДАІ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою відповідача його без законних підстав притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., а тому порушує питання про скасування даної постанови.
Позивач в судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи повідомлений.
Відповідач в судовому засідання заперечив проти позову. Зазначив, що позивач порушив ПДР України і постанова ним винесена правомірно. Протокол складався в присутності свідка, який також надав письмові пояснення про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 23 травня 2013 року відповідачем згідно статей 258 і 283 КУпАП винесено постанову про порушення позивачем п. 16.11 Правил дорожнього руху України, який того ж дня о 07 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 20 км Київ- Овруч в Київській області Вишгородському районі с. Лютіж по вул. Миру, 127, виїжджаючи з другорядної дороги, не надав переваги у русі водію, який рухався на головній дорозі.
На позивача накладено стягнення у виді штрафу 510 грн.
Відповідно до п. 16. 11 Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України та ст. 9 КАС України, суд при розгляді цієї справи, виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок у правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи позову щодо неправомірних дій відповідача й бездоказового притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України й перевищення швидкості є безпідставними і необґрунтованими.
Відповідач правомірно, в межах своїх повноважень, на підставі доказів здобутих в порядку КУпАП встановив факт правопорушення та законно притягнув особу до адміністративної відповідальності.
Крім того факт порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 вбачається із письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 23 травня 2013 року.
Відтак виниклі правовідносини й дії водія (позивача) під час керування транспортним засобом відповідачем оцінено вірно, у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України.
Всі обставини справи під час накладання на позивача стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлено повно і об'єктивно, виходячи з її конкретних обставин.
При цьому позивач не дотримався вимог п. 16.11 ПДР України, що встановлено в передбаченому Законом порядку, а тому оскаржувана постанова є правомірною, яку прийнято з дотриманням вимог Законів і в межах повноважень відповідача.
Відтак, порушених прав позивача, які б підлягали захистові, в цій справі судом не виявлено, а тому підстав до задоволення позову суд не вбачає
На підставі викладеного та керуючись статтями 160-163 КАС України,
вирішив:
в задоволенні позову відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя