справа № 361/5910/13-а
провадження № 2-а/361/413/13
12.11.2013
12 листопада 2013 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Телепенько А.Д., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 Вайолет в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Броварської міської ради Київської області, Відділу Держземагенства у місті Броварах Київської області, треті особи: Броварський міжрайонний прокурор Київської області, Орган опіки і піклування Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на земельну ділянку,
У липні 2013 року ОСОБА_1 Вайолет в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулася в порядку адміністративного судочинства з позовом, в якому просить:
- визнати недійсним та скасувати рішення Броварської міської ради Київської області № 89-07-05 від 31 серпня 2006 року в частині передачі громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0696 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташована за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Полярників, 7;
- визнати незаконним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 703970 виданий 18 грудня 2006 року на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення Броварської міської ради Київської області № 89-07-05 від 31 серпня 2006 року, на земельну ділянку площею 0,0696 га, розташовану за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Полярників, 7, цільове призначення - обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Дана заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви ОСОБА_1 Вайолет в інтересах малолітньої ОСОБА_2 вбачається, що позивачем заявлено вимоги, які не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, зокрема: визнати незаконним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 703970 виданий 18 грудня 2006 року на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення Броварської міської ради Київської області № 89-07-05 від 31 серпня 2006 року, на земельну ділянку площею 0,0696 га, розташовану за адресою: Київська область, м. Бровари, вулиця Полярників, 7, цільове призначення - обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Відповідно до ст. 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
У ч. ч. 1, 3 ст. 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Виходячи з наведеного, державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право власності на земельну ділянку є похідною та залежить від доведеності протиправності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.
Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 7 постанови № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).
За таких обставин, позов ОСОБА_1 Вайолет в інтересах малолітньої ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасувати рішення Броварської міської ради Київської області № 89-07-05 від 31 серпня 2006 року в частині передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки, на підставі якого останньому 18 грудня 2006 року видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 703970 на земельну ділянку площею 0,0696 га для обслуговування жилого будинку і господарських споруд, і визнання недійсним цього державного акту є взаємопов'язаними та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 4 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно усунути вказані в ухвалі недоліки, уточнити позовні вимоги та викласти обставини, якими вони обґрунтовуються.
Керуючись ст. 108 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 Вайолет в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Броварської міської ради Київської області, Відділу Держземагенства у місті Броварах Київської області, треті особи: Броварський міжрайонний прокурор Київської області, Орган опіки і піклування Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на земельну ділянку ділянку залишити без руху.
Запропонувати позивачу не пізніше 18 листопада 2013 року усунути вказані в ухвалі недоліки, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали та подання після цього протягом десяти днів апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. Д. Телепенько