Рішення від 14.04.2011 по справі 2-78/11

Справа № 2-78/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2011 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі : головуючого-судді Бондара В.М.

з участю:секретаря ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_3 (ПАТ «ВіЕйБі Банк»), (далі - ОСОБА_3) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Банк звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. На обгрунтування своїх вимог вказав на те, що між позивачем та відповідачем 22.05.2008 року було укладено кредитний договір № 593/08-БС/КД (далі Договір), відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 16 800 гривень строком на 36 місяців по 22.04.2011 року. Станом на 26.11.2010 року заборгованість по кредиту відповідачем не погашено та вона складає 23 961.70 гривень. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку 23 961.70 гривень заборгованості та судові витрати по справі в сумі 359.62 гривень.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву з якої слідує, що позов підтримує повністю, просить його задовольнити з викладених підстав, просить справу слухати у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала повністю, не заперечує проти його задоволення. Просить розірвати кредитний договір.

Суд, зважаючи на позицію сторін по справі, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Копією кредитного договору № 593/08-БС/КД від 22.05.2008 року стверджується, що відповідач ОСОБА_2 уклала договір на отримання в банку кредиту в сумі 16 800 гривень строком на 36 місяці, з процентною ставкою за користування кредитом 24 % річних на споживчі цілі.

Згідно представленого суду розрахунку заборгованості ОСОБА_2 вбачається, що на 26.11.2010 року загальна сума заборгованості по кредиту складає 23 961 гривень 70 копійок, проти якої позивачка не заперечує і визнає повністю.

Положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, що обчислюються у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_2 не належним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором щодо сплати коштів на погашення кредиту та відсотків за користування ним.

Таким чином, позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язання по договору, а тому його вимоги є підставними. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 отримала в банку 16 800 гривень, згідно договору, однак не виконала взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим заборгувала банку 23 961 гривень 70 копійок, які підлягають стягненню в судовому порядку.

При стягненні сум за кредитним договором, суд керується положеннями зазначених статей чинного законодавства і виходить з того, що стягнення сум (проценти) за ст. 1048 ЦК України є платою (винагородою) за користування грошовими коштами, а стягнення сум згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони усі понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжних доручень від 26.11.2010 року позивачем сплачено 359 гривні 62 копійок судових витрат.

На підставі ст.ст. 549, 651, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, С У Д, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_3 (ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_3 (ПАТ «ВіЕйБі Банк») 23 961 (двадцять три тисячі дев'ятсот шістдесят одну) гривню 70 копійок заборгованості та судові витрати в сумі 359 (триста п'ятдесят девять) гривень 62 копійки.

Розірвати кредитний договір № 593/08-БС/КД від 22.05.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством ВАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.М.БОНДАР