Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2950/13-к
Номер провадження: 1-кп/511/163/13
11.11.2013м.Роздільна
Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді Гринчак С. І.
при секретарі - Чернецькій А.В.
за участю:
прокурора - Омельченко О.Г.
обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисників: - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
потерпілої - ОСОБА_7,
законного представника потерпілої - ОСОБА_8
розглянувши обвинувальні акти у кримінальному провадженні №12013170290000263 внесених до ЄРДР 02.05.2013 року, що надійшли від прокуратури Іванівського району Одеської області за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 05.04.2012 р. Великомихайлівським районним судом Одеської області за ст..185 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 146, ч.2 ст.153 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 153 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, який має на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_11, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, раніше судимого: 27.07.2012 р. Великомихайлівським районним судом Одеської області за ст..185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 146, ч.2 ст.153 КК України,
01 травня 2013 року, приблизно о 20:00 години на автошляху «Київ-Одеса» поблизу с.Радісне, Іванівського району Одеської області, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на задоволення статевої пристрасті з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_13, діючи за попередньою змовою, та бажаючи довести свій намір до кінця, навмисно в порушення вимог ст..33 Конституції України, якою передбачено, що «кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування», незаконно, всупереч її волі, із застосуванням фізичної сили, насильним шляхом, заштовхали потерпілу ОСОБА_7 на заднє сидіння автомобіля НОМЕР_1, який належав ОСОБА_9 (померлому 01.05.2013р.), де протиправно її утримували на протязі однієї години.
Продовжуючи свій злочиний намір, направлений на задоволення статевої пристрасті неприродним способом з ОСОБА_7, 01 травня 2013 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, на автошляху «Київ-Одеса» поблизу с.Радісне, Іванівського району Одеської області, обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в салоні автомобіля «Ніссан Сані», умисно з погрозою застосування фізичного насильства, використовуючи фізичну перевагу, проти волі ОСОБА_7, задовольнили статеву пристрасть неприродним способом з потерпілою, шляхом орального контакту.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 146, ч.2 ст.153 КК України, визнали повністю, розкаялися у вчиненому, попросили пробачення у потерпілої ОСОБА_7 та від дачі показань в судовому засіданні обвинуваченні відмовилися, скориставшись ст..63 Конституції України, повністю підтвердивши фактичні обставини справи показами, які вони давали на досудовому слідстві.
Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.153 КК України, визнав повністю, розкаявся у вчиненому, попросив пробачення у потерпілої ОСОБА_7, повністю підтвердив фактичні обставини справи та суду пояснив, що 01 травня 2013 року вони з друзями на протязі дня та вечора випивали, потім вирішили поїхати на машині «Ніссан сані», яка належала ОСОБА_9 покататися. Рухаючись по автодорозі «Київ-Одеса» в напрямку с.Радісне, в автомобілі скінчилося паливо і вони зупинилися. Він з водієм ОСОБА_9 пішли пішки до автозаправки за бензином. Що відбувалося з хлопцями, які залишилися в машині, він не знає. Коли він повернувся, то побачив, що в автомобілі на задньому сидінні з хлопцями знаходиться дівчина. Він сів в машині на переднє місто та задрімав. Коли він проснувся, він також задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом з потерпілою, шляхом орального контакту.
Враховуючи, що обвинувачені винними себе визнали повністю у вчиненні вище наведених кримінальних правопорушеннях, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні вище зазначених кримінальних правопорушень, а їхні дії правильно кваліфіковані за ч.2ст. 146, як незаконне позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб та ч.2 ст.153 КК України, як задоволення статевої пристрасті неприродним способом, із погрозою застосування фізичного насильства, вчинене групою осіб.
Суд також дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.153 КК України, як задоволення статевої пристрасті неприродним способом, із погрозою застосування фізичного насильства, вчинене групою осіб.
При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65-67 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, наслідки злочину.
Обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, на стадії досудового слідства сприяв розкриттю злочину, має позитивну характеристику по місцю проживання (т.4, а.к.п. 274), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (т.4, а.к.п.236,237).
Обвинувачений ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, на стадії досудового слідства сприяв розкриттю злочину, має позитивну характеристику по місцю проживання (т.4 а.к.п. 268, т.5 а.к.п.105), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (т.4, а.к.п.238,239), раніше не судимий (т.4 а.к.п. 242).
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідно до ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання, враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України, є зокрема і визнання вини обвинуваченими і щире каяття у вчиненому, та обставини, які обтяжують покарання, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі та можливим звільнити їх від відбування покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України та поклавши на них обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_10 щиро розкаявся у вчиненому, на стадії досудового слідства сприяв розкриттю злочину, має позитивну характеристику по місцю проживання (т.4, а.к.п. 272, т.5 а.к.п.111), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (т.4, а.к.п.236,237), має на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_11 (т.5 а.к.п.110) .
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_10, відповідно до ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладені обставини та характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_10, суд визнає обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого у вчиненні даних кримінальних правопорушень, є зокрема і визнання вини обвинуваченим і щире каяття у вчиненому та знаходження на утриманні малолітнього сину, а також відсутність яких-небудь тяжких наслідків від злочинних дій обвинуваченого і вважає можливим застосувати ст..69 КК України та призначити покарання більш м'яке ніж передбачено санкцією ст.153 ч.2 КК України, у вигляді штрафу.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази по справі вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 146 ч.2, 153 ч.2 КК України і призначити йому покарання:
- за ст. 146 ч.2 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ст. 153 ч.2 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
На підставі ст.70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Змінити запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його із під варти в залі суду.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити - особисте зобов'язання.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 146 ч.2, 153 ч.2 КК України з застосуванням ст..69 КК України і призначити йому покарання:
- за ст. 146 ч.2 КК України - у виді штрафу - 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- за ст. 153 ч.2 КК України - у виді штрафу - 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
На підставі ст.70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн..
Змінити запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його із під варти в залі суду.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити - особисте зобов'язання.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 153 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити - особисте зобов'язання.
Речові докази по справі:
- труси ОСОБА_11, труси ОСОБА_12, труси та шорти ОСОБА_9, - знищити; труси ОСОБА_3, труси ОСОБА_2, шорти ОСОБА_1, труси, бюстгальтер та штани ОСОБА_7, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Іванівського РВ ГУМВС України в Одеській області, після вступу вироку в законну силу - повернути власникам;
- мобільний телефон, який знаходиться на відповідальному зберіганні згідно зберігальної розписки (т.2 а.к.п. 126), після вступу вироку в законну силу - вважати повернутим власниці ОСОБА_7
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_13