08.11.2013 Єдиний унікальний номер 205/6472/13-ц
08 листопада 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Тауса М.М.,
при секретарі Попович Х.О.
за участю прокурора Козлової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Органа опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав,
Орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради 31 липня 2013 року звернувся з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав в якому просить позбавити ОСОБА_6 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що мати дітей - ОСОБА_6 вихованням та матеріальним утриманням дітей не займається, не піклується про їх стан здоров'я, не працює, веде аморальний спосіб життя, схильна до вживання алкогольних напоїв, не створює належних умов для прожиття та розвитку дітей, залишає їх без нагляду. Батько дітей ОСОБА_3 з родиною не проживає тривалий час, вихованням та матеріальним утримання дітей також не займається, не створює належним умов для їх розвитку та проживання, не цікавиться навчанням та розвитком, чим ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Також позивач зазначив у позові, що 31.05.2013 року малолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 були доставлені співробітниками міліції Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області до КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 6» ДОР як безпритульні та бездоглядні діти. Після проведення медичного обстеження малолітні були направлені до притулку для дітей «Барвінок». 01.07.2013 року малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за направленням управління - служби у справах дітей були доставлені в притулок для дітей «Барвінок».
Крім того, позивачем зазначено, що зазначені малолітні діти перебувають на обліку дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Відповідачка ОСОБА_6 неодноразово попереджалася про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов'язків. Відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 запрошувалися на засідання комісії з питань захисту прав дитини, але на засідання не з'явилися. З питанням про повернення дітей не зверталися, їх долею не цікавилися. Згідно до висновку органу опіки та піклування Ленінської районної у місті ради доцільно в інтересах малолітніх дітей позбавити відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 батьківських прав.
В судовому засіданні представник позивача - Органа опіки та піклування Ленінської районної у місті ради ОСОБА_10 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. В поясненнях посилалася на обставини, викладені у позові.
Відповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні. Суду пояснила, що вона не ухиляється від виконання батьківських обов'язків, намагається утримувати дітей, створювати їм належні умови для життя, приділяє їм увагу, займається їх вихованням та навчанням. Також, пояснила, що у їх сім'ї склалися важкі сімейні обставини, оскільки вона разом з п'ятьма дітьми та прабабусею ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 проживають у однокімнатній квартирі, вона офіційно не працює, іноді підробляє випадковими заробітками (робить ремонтні роботи, працювала продавцем у торговельному кіоску тощо), а у зв'язку з тим, що її прабабуся захворіла на онкологічне захворювання, вона вимушена доглядати її, оскільки вона не може залишатися одна і постійно потребує допомоги. Проти зловживання алкоголем відповідачка заперечувала, зазначивши, що випиває не систематично, а час від часу. Також, відповідачка зазначила, що з відповідачем ОСОБА_3 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі і фактичні шлюбні відносини між ними не припинені, але у зв'язку з тим, що він хворіє на туберкульоз, вони вимушені проживати окремо, щоб не піддавати ризику зараження дітей. Натомість, старші сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інколи приходять до відповідача ОСОБА_3 додому де проводять спільно час. Зазначила, що своїх дітей вона любить та бажає про них піклуватися.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Суду пояснив, що з відповідачкою ОСОБА_6 перебуває у зареєстрованому шлюбі в якому вони мають чотирьох спільних дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 Також, відповідачка ОСОБА_6 має сина ОСОБА_1, до якого він також відноситься як до своєї дитини. Зазначив, що він не ухиляється від виконання батьківських обов'язків, проте, неналежне їх виконання, з його боку пов'язано з тим, що він хворів на туберкульоз, у зв'язку з чим не працював, а також не мав можливості проживати спільно з сім'єю, оскільки житлові умови цього не дозволяють і проживає разом зі своєю матір'ю за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Зоряна 38, сел. Дійовка. Крім того зазначив, що старші сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно приїжджали до нього на канікули та вихідні, де вони спільно проводили час, займалися навчанням тощо.
В судовому засіданні, відповідно до положень ст. 171 СК України, в присутності психолога - соціального педагога ОСОБА_12, допитані малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які дали суду аналогічні пояснення, відповідно до яких їх мати ОСОБА_6 займається їх вихованням та вихованням їх молодших сестер та брата, готує їжу, покупає їм одяг та іграшки, робить з ними домашні завдання, читає книжки, грається у ігри, ніколи їх не била, не знущалася над ними, не поводилася з ними агресивно тощо. Проте зазначили, що їх мати ОСОБА_6 інколи вживає алкогольні напої і уходить на ніч, а повертається лише вранці. Коли мати не повертається на ніч додому, вони залишаються під наглядом прабабусі, а також допомагають наглядати за молодшими сестрами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та братом ОСОБА_8.
Щодо відносин з відповідачем ОСОБА_3 малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також надали аналогічні пояснення, відповідно до яких ОСОБА_3 до них додому приходить дуже рідко, а якщо приходить і залишається ночувати він спить разом з ОСОБА_6 в одному ліжку. Також, малолітні пояснили, що вони періодично приїжджали додому до ОСОБА_3 на канікули та вихідні де допомагали йому по господарству, а також разом проводили час: ходили до магазину, у церкву і на пляж. Зазначили, що ОСОБА_3 також інколи вживає алкогольні напої, проте до них відноситься добре і їх не ображає.
Крім того, малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що вони люблять свою матір ОСОБА_6, бажають жити разом з нею та іншими братами та сестрами однією родиною, у зв'язку з чим хочуть повернутися додому.
Прокурор Козлова І.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, зазначивши, що на її думку наявні підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав, а висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав об'єктивний та відповідає вимогам закону.
Суд, вислухавши думку представника позивача, відповідачів, прокурора, заслухавши думку малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дослідивши письмові докази у їх сукупності, належності та допустимості, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18.01.2003 року, який зареєстрований Відділом РАГС Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська (а.с. 48) та мають чотирьох спільних дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 5-8). Крім того, відповідачка ОСОБА_6 має малолітнього сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_11, відомості про батька якого записані в порядку ч. 1 ст. 135 СК України зі слів матері (а.с. 9-10).
Відповідно до висновку органа опіки та піклування Ленінського району м. Дніпропетровська від 30.07.2013 року № 1/14-290, орган опіки вважає доцільним позбавити ОСОБА_6 батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 22).
З висновку органу опіки та піклування вбачається, що 31.05.2013 року малолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були доставлені співробітниками кримінальної міліції Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області до КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 6» ДОР як безпритульні та бездоглядні (а.с. 22). Натомість, відповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що дітей без притулку та без догляду не залишала. 31.05.2013 року вона відлучилася з дому на декілька годин, а дітей залишила під нагляд своєї прабабусі, але коли повернулася, дізналася, що дітей забрали працівники міліції.
Крім відомостей, які містяться у висновку органу опіки та піклування, щодо доставляння малолітніх дітей до КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 6» ДОР, інших доказів щодо обставин відібрання малолітніх та доставляння їх до закладу охорони здоров'я в судовому засіданні не надавалися. З огляду на це, суд не бере до уваги відомості, що містяться у висновку органу опіки та піклування в частині доставляння малолітніх дітей до закладу охорони здоров'я як безпритульних та бездоглядних.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 31.05.2013 року, проведеного в порядку планової перевірки працівниками управління - служби у справах дітей Ленінської районної у місті ради за адресою: АДРЕСА_1 за зазначеною адресою проживають мати - ОСОБА_6, малолітні діти ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_20., ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_15 та баба ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_16 В квартирі дуже брудно, речі та постільна білизна брудні, діти у грязному одязі, не миті, не розчесані, в кухні дуже брудно, грязні каструлі, їжа у холодильнику відсутня антисанітарія. Санітарний стан приміщення незадовільний. Для виховання та розвитку дітей є окремі місця для відпочинку. Мати зловживає алкогольними напоями та залишає дітей вдома самих на тривалий час. Діти вилучені співробітниками КАМСД Ленінського РВ та доставлені до медичного закладу ДМКЛ № 6 (а.с. 15).
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 12.03.2013 року, що проведено працівниками управління - служби у справах дітей Ленінської районної у місті ради за цією ж адресою, у однокімнатній квартирі, площею 30 кв. м. проживають - ОСОБА_6, малолітні діти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_15 та баба ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_16 У квартирі прибрано, але потрібний косметичний ремонт, в квартирі наявні стіл, стілець, куточок ігровий, ліжко, канапа, іграшки, книжки, сезонні речі. Відносини у сім'ї доброзичливі (а.с. 16).
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10.01.2013 року, проведеного працівниками середньої загальноосвітньої шкоди № 96 м. Дніпропетровська сім'я складається з семи осіб - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_18, малолітніх дітей ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_15 Сім'я займає житлову площу у приватизованій однокімнатній квартирі, площею 29,7 кв.м., санітарний стан незадовільний, в наявності письмовий стіл, двоярусне ліжко, шафа, два дивани, книжна шафа, телевізор, старі меблі. Взаємовідносини в сім'ї нестабільні, задовільні (а.с. 17).
Суд, оцінивши у сукупності відомості актів обстеження житлово-побутових умов у частині, що не суперечить один одному, приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_6 проживає разом зі своїми малолітніми дітьми та прабабою ОСОБА_11 у однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 В квартирі наявні окремі місця для відпочинку та сну для всіх членів сім'ї, наявні дитячі речі, одяг, книжки, іграшки, місце для харчування, навчання, відпочинку та дозвілля дітей тощо. Відповідачка ОСОБА_6 зловживає спиртними напоями, стосунки у родині нестабільні, але задовільні, діти не в повній мірі забезпечені всім необхіднім.
Суд звертає увагу на формальний підхід працівників управління-служби у справах дітей Ленінського районної у місті ради та середньої загальноосвітньої школи № 96 при складанні відповідних актів обстеження житлово-побутових умов проживання, оскільки відомості у зазначених актах суперечать один одному, а крім цього, в акті обстеження від 31.05.2013 року, складений працівниками управління - служби у справах дітей прізвище малолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, помилково зазначено як «ОСОБА_1», а у акті обстеження від 10.01.2013 року, складеного працівниками середньої загальноосвітньої шкоди № 96 не зазначена адреса за якою здійснювалося обстеження житлово-побутових умов проживання малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити у повній мірі обставини, викладені у вищезазначених документах та дати їм об'єктивну оцінку, у зв'язку з чим, суд вважає означені обставини недоведеними.
Відповідно до характеристики учня 5-ф класу середньої шкоди № 96 ОСОБА_1 від 27.08.2012 року, підписаної директором школи ОСОБА_20 та класним керівником ОСОБА_21 вихованням хлопчика займається прабабуся ОСОБА_22, а мати ОСОБА_23 не приділяє належної уваги навчанню сина (а.с.18). Натомість, як вбачається зі змісту характеристики учня 5-ф класу середньої школи № 96 ОСОБА_1 від 10.04.2013 року, підписаної директором школи ОСОБА_20 та класним керівником ОСОБА_21, мати підтримує зв'язок зі школою, але недостатньо приділяє уваги вихованню сина (а.с. 19).
Відповідно до характеристик на ОСОБА_2 від 27.08.2012 року та 10.04.2013 року, які підписані директором середньої школи № 96 ОСОБА_20 та класним керівником ОСОБА_24, мати підтримує зв'язок зі школою, але недостатньо приділяє уваги навчанню сина ОСОБА_2 (а.с. 20,21).
Суд не бере до уваги відомості, що містяться у повідомленні КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 5» № 818 від 20.05.2013 року щодо не перебування відповідачки ОСОБА_6 на обліку у жіночій консультації на відсутності медичних обстежень під час кожної з її вагітностей, а також, щодо інших обставин, викладених у цьому повідомленні щодо ведення ОСОБА_6 домашнього господарства, наявності у відповідачки шкідливих звичок, аморального образу життя та ухилення від профілактичних вакцинацій дітей тощо, оскільки дане повідомлення підписаний дільничним лікарем ОСОБА_25 та завідувачем амбулаторії № 7 ОСОБА_26, тобто особами, які не являються посадовими особами зазначеного комунального закладу охорони здоров'я. Крім того, у зазначеному повідомленні вказано, що батько малолітніх дітей ОСОБА_7 (відповідач по справі) помер, що спростовано встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що відомості, викладені у зазначеному повідомленні не були належним чином перевірені особами, які їх засвідчували, і з огляду на це не можуть бути прийняти судом як належний та допустимий доказ (а.с. 11).
Суд звертає увагу на те, що в судому засіданні жодних доказів на підтвердження ухилення або неналежного виконання батьківських обов'язків відповідачем ОСОБА_7 не надано. Обставини, викладені у позовній заяві та у висновку органа опіки та піклування іншими доказами не підтверджуються.
В судовому засіданні встановлено, що станом на момент розгляду справи, малолітні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у комунальному закладі «Цент соціально-психологічної реабілітації для дітей», а малолітній ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_19 перебуває у КЗ «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня № 6» Дніпропетровської обласної ради (а.с. 58, 68).
Згідно ч.2,5 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє їх від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст.ст.3, 155 Сімейного кодексу України, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли з ними не проживає. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
За змістом п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, коли вони свою винною поведінкою, свідомо нехтуючи своїми обов'язками та інтересами дитини, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист їх інтересів, та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, суд з урахуванням обставин справи, характеру вини відповідача, керуючись найвищими інтересами неповнолітнього на право зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, знати своїх батьків і на їх піклування, приходе до висновку , що відсутні законні підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відносно до їх малолітніх дітей, оскільки діти мають зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, знати своїх батьків.
Оцінивши здобуті у справі докази у їх сукупності та відповідності, а також з огляду на їх належність та допустимість, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, а також заслухавши пояснення малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 люблять своїх малолітніх дітей, бажають жити разом з ними та виховувати їх. Також суд приходить до висновку, що основною причиною неналежного утримання і догляду та недостатньої уваги до малолітніх дітей з боку відповідачі є зловживання ними алкогольними напоями та недостатньо комфортні умови проживання. Проте, суд не вбачає підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав щодо їх неповнолітніх дітей, оскільки в судовому засіданні не було встановлено, що вони повністю самоусунулися від виховання дітей та виконання інших батьківських обов'язків.
Крім того, під час розгляду справи було встановлено, що відповідачі інтересуються життям своїх малолітніх дітей, переживають за них, навіщували їх у центрі реабілітації, передавали подарунки, тощо.
Крім того, суд враховує думку малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які в судовому засіданні висловили бажання повернутися додому з дитячого центру реабілітації та проживати разом з матір'ю ОСОБА_6, а також їх особисту прихильність до батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 СК України, у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
Натомість, судом встановлено, що органом опіки та піклування, а також прокурором, питання про відібрання малолітніх дітей від батьків (відповідачів) та не вирішувалося і відповідні рішення не були постановлені. З огляду на це, суд вважає, що вимоги про позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заявлені передчасно.
Таким чином, суд не знаходиться підстав для задоволення позовних вимог Органа опіки та піклування Ленінської районної у місті ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про позбавлення їх батьківських прав щодо їх неповнолітніх дітей, у зв'язку з чим вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
З огляду на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що судовий збір не підлягає стягненню з відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 164-166, 170, 171 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213-215, Цивільно-процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог Органа опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ленінський районний суд м.Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні рішення суду - у той же строк з дня отримання його копії.
Суддя М.М. Таус