79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" листопада 2013 р. Справа № 5015/2932/11
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя Желік М.Б.
Суддів Бонк Т.Б.
Малех І.Б.
розглянувши апеляційні скарги Львівської міської ради, м. Львів, пл. Ринок, 1 (вих. № 1104-вих-832 від 27.06.2013 року) та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, вул. Ліста, 1 (вих. № 31 вих.1118 від 27.06.2013 року)
на рішення Господарського суду Львівської області
від 19.06.2013 року у справі № 5015/2932/11 (15/254 (2010))
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД", м. Львів, пр. Чорновола, 95/52
до відповідача1: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів, вул. Ф.Ліста, 1
до відповідача 2: Львівська міська рада, м. Львів, пл. Ринок,1
за участю прокуратури Львівської області
про визнання права власності
За участю представників сторін :
від позивача - не з'явився;
від відповідача 1 - Білецька Т.В. - представник за довіреністю;
від відповідача 2 - Савка Ю.Г. - представник за довіреністю;
прокурор - Макогон Ю.І.
Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
22.02.2011 року рішення Господарського суду Львівської області у справі № 15/254 (2010) позовні вимоги ТОВ "БІНП ЛТД" задоволено повністю, визнано його право власності на нерухоме майно - будівлю торгівельного павільйону літ А-2 загальною площею 296,5 кв. м. у м. Львові по вул. Шпитальна, 2. Вказане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року у справі № 15/254 (2010).
Рішення суду першої інстанції переглядалося за нововиявленими обставини, в результаті чого прийнята ухвала Господарського суду Львівської області від 25.10.2011 року у справі № 5015/2932/11, 15/254 (2010), якою залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2011 року, а заяву Львівської міської ради без задоволення. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року ухвала суду першої інстанції залишена без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2012 року у справі № 5015/2932/11, 15/254 (2010) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що Львівським апеляційним господарським судом порушено вимоги ГПК України, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 24 ГПК України про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала.
28.01.2013 року Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/2932/11, 15/254 (2010) рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2011 року по справі № 15/254 (2010) залишено без змін, а вимоги апеляційних скарг без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2013 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року та рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2011 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
За наслідками нового розгляду справи 19.06.2013 року Господарським судом Львівської області винесено оскаржуване рішення у справі № 5015/2932/11 (15/254 (2010)) (с. Т.Б.Фартушок), відповідно до якого позов задоволено повністю, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" право власності на нерухоме майно - будівлю торгівельного павільйону літ А-2 загальною площею 296,5 кв. м. у м. Львові по вул. Шпитальна,2. Судові витрати покладено на відповідачів.
Рішення суду першої інстанції аргументоване тим, що між позивачем та відповідачем 2 укладено договір оренди земельної ділянки, (що підтверджує право користування землею останнього), на якій позивачем з відхиленням від проекту будівництва тимчасового збірно-розбірного павільйону здійснено будівництво об'єкту нерухомості, при цьому не змінивши площі забудови. При погодженні проекту будівництва позивачем отримано усі необхідні погодження, що свідчить про відсутність порушення прав інших осіб при здійсненні будівництва. Однак, звернувшись до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради щодо права власності на збудований заклад харчування позивачу було відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду за захистом свого права.
Окрім того рішенням суду встановлено, що договір оренди земельної ділянки був продовженим, відтак міська рада надала земельну ділянку під уже збудоване нерухоме майно, чим фактично визнала право власності позивача на оспорюваний об'єкт нерухомості.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області Львівська міська рада та Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулися до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять прийняти апеляційні скарги до свого провадження, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року у справі № 5015/2932/11 (15/254 (2010)) та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю. Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не враховано те, що в процесі будівельних робіт позивачем здійснено відхилення від проекту будівництва, що затверджений міською радою, що підтверджується відміткою ОКБ ЛОР "БТІ та ЕО" у технічному паспорті павільйону, відтак позивач здійснив самовільне будівництво на земельній ділянці, що не надавалася для будівництва нерухомого майна. З огляду на зазначене міська рада заперечує проти визнання права власності.
Скаржники також зазначають, що згідно з викопіювання з плану міста Львова з нанесенням червоних лінійна вул. Шпитальній будівлю павільйону споруджено на земельній ділянці, частина якої перебуває в межах червоних ліній вулиць.
Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 11.07.2013 року справу за № 5015/2932/11 (15/254 (2010)) розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року у склад колегії для розгляду справи 5015/2932/11 (15/254 (2010)) введено суддів Кузь В.Л., Малех І.Б.
30.09.2013 року та 28.10.2013 року розпорядженнями в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду вносилися зміни до складу колегії по розгляду справи № 5015/2932/1115/254 (2010)). Відтак розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желік М.Б., суддів Бонк Т.Б., Малех І.Б.
Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.
15.07.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду матеріали апеляційних скарг визнано достатніми для прийняття їх до провадження в суді апеляційної інстанції, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.07.2013 року.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 року, 31.07.2013 року, 11.09.2013 року, 25.09.2013 року, 30.09.2013 року, 28.10.2013 року розгляд апеляційних скарг відкладався з підстав наведених у них.
28.10.2013 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду надійшла заява від першого заступника прокурора Львівської області про вступ у справу № 5015/2932/1115/254 (2010)) на стороні апелянта - Львівської міської ради.
У судовому засіданні 06.11.2013 року скаржники та прокуратура участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення по суті апеляційних скарг та просили суд їх задоволити.
Позивач участі уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки в судове засідання не повідомив, хоча був належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.
Колегія суддів розглянувши апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла до висновку, що вимоги апеляційних скарг Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради слід задоволити, рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року у справі 5015/2932/11 (15/254 (2010)) скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" звернулося до господарського суду з позовом про визнання за ним права власності на нерухоме майно - будівлю торгівельного павільйону літ "А-2" загальною площею 296,5 кв. м., яка знаходиться за адресою м. Львів, вул. Шпитальна, 2 на підставі вимог ст. 376 Цивільного кодексу України.
15.04.2013 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 5015/2932/11, 15/254 (2010) постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року та рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2011 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому суд зазначив, що Позивачем здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці, яка не надавалася Відповідачем 2 для будівництва об'єкта нерухомості, та не надано оцінки запереченням на позов Відповідача 2 про те, що згідно викопіювання з плану міста Львова, з нанесенням червоних ліній на вул. Шпитальна, 2, через зведену Позивачем будівлю павільйону проходить червона лінія вулиці. Окрім того, не надано належної оцінки укладено договору оренди землі № Г-1038, пунктом 2 якого передбачено, що орендодавець передає орендарю в строкове платне користування земельну ділянку на вул. Шпитальній, 2 загальною площею 0,0183 га для обслуговування павільйону, однак самовільна забудова земельної ділянки забороняється.
Згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на нього визначені положеннями спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в п. 1 ст. 376 ЦК України, де вказано, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України). Проте, відповідно до положень ст. 376 ЦК України право власності на самочинне будівництво може бути визнане за рішенням суду, зокрема, коли власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
При визнанні права власності на самочинне будівництво необхідним є чітке визначення ознак самочинного будівництва і встановлення підстав визнання права власності на нього, з'ясування за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право, чи заявлено позивачем позов саме на підставах передбачених ст. 376 Цивільного кодексу України, чи не порушуються права інших осіб.
За змістом ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відтак, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.
Верховний суд України в постанові від 12.02.2008 року у справі № 11/30-07 висловив позицію про те, що для звернення до суду особа повинна довести наявність спору про право, а тому повинна подати докази того, що вона зверталась у відповідні органи і отримала відмову або не отримала відповіді в установлений строк. Така ж позиція викладена і в п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30.03.2012 року, де зазначено, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. При цьому колегія суддів зазначає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.
Так, 02.12.2010 року позивач звернувся до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації Львівської міської ради із заявою щодо оформлення права власності на збудований заклад громадського харчування. Однак, листом від 21.12.2010 року за № 2302-2900 заступника начальника управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради - начальника юридичного відділу позивача проінформовано про те, що враховуючи вимоги рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.02.2009 року № 114 "Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна і затвердження вартості цих послуг" право власності на тимчасові збірно-розбірні павільйони не оформляються.
Зазначена відмова компетентного органу і стала підставою для звернення позивача до суду за захистом свого права.
Судом встановлено, що 20.10.2010 року Ухвалою Львівської міської ради 17 сесії 4 скликання № 2642 "Про затвердження ТОВ "БІНП ЛТД" проекту відведення та надання земельної ділянки на вул. Шпитальній, 2 у м. Львові" затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" проект відведення земельної ділянки та надано в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 0,0183 га. в тому числі у межах червоних ліній площею 0,0043 га. без права будівництва, реконструкції та посадки багаторічних насаджень, на вул. Шпитальній, 2 для встановлення тимчасового павільйону з легких конструкцій з благоустроєм прилеглої території.
На виконання ухвали Львівської міської ради, 10.02.2006 року між Львівською міською радою, в особі заступника міського голови з питань містобудування та землеустрою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.05.2006 року за № 04.06.438.01199кн.04-1.
Відповідно до умов вказаного договору Львівська міська рада на підставі Положення "Про оренду земельних ділянок у місті Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" та ухвали Львівської міської ради № 2642 від 20.10.2005 року надала в оренду позивачу земельну ділянку, що знаходиться у м. Львові на вул. Шпитальній, 2 для встановлення тимчасового павільйону з легких конструкцій з благоустроєм прилеглої території загальною площею 0,0183 га., у тому числі під забудовою - 0,0003 га, під твердим покриттям - 0,0178 га, озеленення - 0,0002 га (в тому числі в межах червоних ліній - 0,0043 га.). На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - металева споруда (п. 3 Договору).
Договір укладено строком на 5 років до 20.10.2010 року.(п. 8 Договору).
19.09.2008 року Львівською міською радою прийнято рішення № 978 "Про проектування і встановлення ТзОВ "БІНП ЛТД" тимчасового збірно-розбірного павільйону (закладу громадського харчування) на вул. Шпитальній, 2 без права капітального будівництва та без оформлення права власності на павільйон", у відповідності до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" надано дозвіл на проектування тимчасового збірно-розбірного павільйону (закладу громадського харчування) на вул. Шпитальна, 2 без права капітального будівництва та без оформлення права власності на павільйон.
За замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" Проектно-будівельною фірмою "БУДРІЄС" виготовлено робочий проект збірно-розбірного павільйону громадського харчування ТОВ "БІНП ЛТД" на вул. Шпитальній, 2 у м. Львові.
Робочий проект погоджено відповідними спеціалізованими установами, що пітверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема: Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУМНС України в Львівській області (експертний висновок від 07.09.2009 року № 1/585), Управлінням охорони історичного середовища (висновок від 30.09.2009 року № 04/3888), Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради (лист від 07.10.2009 року "Про розгляд проекту встановлення тимчасового збірно-розбірного павільйону на вул. Шпитальна,2"), головним державним санітарним лікарем Галицького району м. Львова (висновок № 142/02 від 01.10.2009 року).
Однак, в процесі проведення будівельних робот Позивач відхилився від проекту будівництва та збільшив площу павільйону без зміни площі забудови. При цьому проведено монтаж та залиття монолітного фундаменту споруди та надбудовано третій поверх. Відповідно, площу споруди збільшено з 93,50 кв.м. до 296,50 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на тимчасовий збірно-розбірний павільйон літ.А-2. У зв'язку з цим проектно-будівельною фірмою "БУДРІЄС" внесено зміни до робочого проекту тимчасового збірно-розбірного павільйону громадського харчування ТОВ "БІНП ЛТД" на вул. Шпитальній, 2 в м. Львові в частині висоти павільйону.
Колегія суддів, звертає увагу на те, що 20.07.2011 року між Львівською міською радою та позивачем укладено договір оренди землі № Г-1038, що зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Львів про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.07.2011 року за № 468010004000332. Згідно умов вказаного договору земельна ділянка передавалася на умовах договору оренди під розміщення металевої споруди позивача. Сторони погодили, що самовільна забудова земельної ділянки забороняється, окрім того на вказану земельну ділянку встановлено обтяження управління архітектури про наявність містобудівних обмежень щодо використання землі від 02.007.2010 року № 5-6785/2401 та обмеження управління Держкомзему у місті Львові щодо режиму використання землі від 05.07.2010 року № 40/01-15/2844.
Ухвалою Львівської міської ради від 29.08.1993 року № 39 "Про затвердження генерального плану м. Львова" затверджено план міста Львова, і будь-яка забудова повинна здійснюватися у відповідності до його положень.
Як вбачається із викопіювання з плану міста Львова М 1 500, з нанесенням червоних ліній на вул. Шпитальній, 2, будівля павільйону позивача споруджена на земельній ділянці, частина якої перебуває в межах червоних ліній вулиць.
Відтак, висновки суду першої інстанції здійснені на підставі листа Департаменту містобудування Львівської міської ради від 13.10.2011 року щодо невідповідності червоних ліній на вулиці, на якій знаходиться об'єкт позивача вимогам БДН і можливість зміни таких здійснений при неповному з'ясуванні обставин справи, оскільки генеральний план міста затверджується органом місцевого самоврядування і відповідно до листа управління архітектури від 18.06.2013 року № 2401-269 згідно діючого генерального плану міста, червоні лінії на вул. Шпитальній,2 у м. Львові залишилися без змін. Окрім того, згідно робочого проекту збірно-розбірного павільйону громадського харчування позивача розміщення павільйону планувалося на території орендованої земельної ділянки таким чином, щоб споруда не виходила за межі червоних ліній вулиць.
Помилковими є висновки суду першої інстанції щодо передання земельної ділянки в користування під уже збудоване нерухоме майно, оскільки згідно умов договору оренди від 20.0.72011 року самовільна забудова земельної ділянки заборонялася, окрім того на земельну ділянку встановлювалися обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.
Колегія суддів звертає увагу на те, що усі погодження робочого проекту збірно-розбірного павільйону громадського харчування ТОВ "БІНП ЛТД" на вул. Шпитальній, 2 у м. Львові встановлювали обмеження щодо права здійснювати капітальне будівництво на земельній ділянці, а також обмеження щодо оформлення права власності на павільйон.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок. (ч. 4 ст. 376 ЦК України).
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач здійснив самовільне будівництва нерухомого майна на земельній ділянці ,яка не була відведена для цієї мети, а також без належного дозволу та затвердженого проекту щодо будівництва саме нерухомого майна.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ст. 101 ГПК України).
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи те, що доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах є обґрунтованими, а також на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 15.04.2013 року дослідивши, що земельна ділянка, не надавалася позивачу Відповідачем 2 для будівництва об'єкта нерухомості, а надавалася для обслуговування павільйону, однак без права самовільної забудови, окрім того через будівлю павільйону позивача проходить червона лінія вулиці, колегія суддів у відповідності до вимог ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року у справі № 5015/2932/11 (15/254 (2010)), вимоги апеляційних скарг задоволити, та прийняти нове рішення.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір". Так, відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" станом на 01.01.2013 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений у сумі - 1147,00 грн. Відтак, колегія суддів із врахуванням положень ст. 49 ГПК України та відмовою у задоволенні позовних вимог, приходить до висновку, що сплату судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на позивача.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Львівської міської ради, м. Львів, пл. Ринок, 1 (вих. № 1104-вих-832 від 27.06.2013 року) та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, вул. Ліста, 1 (вих. № 31 вих.1118 від 27.06.2013 року) задоволити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2013 року у справі № 5015/2932/11 (15/254 (2010)) скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" щодо визнання права власності на нерухоме майно - будівлю торгівельного павільйону літ. А-2, загальною площею 296,5 кв.м. у м. Львові по вул. Шпитальна, 2.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" (м. Львів, пр. Чорновола, 95/52, ідентифікаційний код 19329381) на користь Львівської міської ради ( 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) 573,50 грн. судового збору за перегляд рішення суду в апеляційному порядку.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" (м. Львів, пр. Чорновола, 95/52, ідентифікаційний код 19329381) на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (м. Львів, вул. Ф.Ліста, 1, ідентифікаційний код 20847537) 573,50 грн. судового збору за перегляд рішення суду в апеляційному порядку.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" (м. Львів, пр. Чорновола, 95/52, ідентифікаційний код 19329381) 573,5 грн. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України за перегляд судового рішення в апеляційному порядку (Банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014 отримувач УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006).
7.На виконання даної постанови Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 08.11.2013 року
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Бонк Т.Б.
суддя Малех І.Б.