"05" листопада 2013 р.Справа № 916/2368/13
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця"
про стягнення 90120,54грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_2, адвокат, посвідчення НОМЕР_2 від 15.03.1998р., довіреність від 25.08.2013р.
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 90120,54грн., а саме: основної заборгованості за виконані роботи у розмірі 77824грн., пені у розмірі 2910,40грн., штрафу у розмірі 3821,20грн. та 3% річних у розмірі 5564,94грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2013р. порушено провадження у справі №916/2368/13.
17.10.2013р. позивач надав до канцелярії господарського суду Одеської області клопотання (вх.ГСОО№31290/13 від 17.10.13р.), відповідно до якого зазначає, що повністю підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 27.08.2013р., просить суд розглянути справу без участі представника позивача.
Надане клопотання судом залучено до матеріалів справи.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань (відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
10.11.2010р. між Державним підприємством "Одеська залізниця"(Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підрядник) було укладено договір №ОД/П-10-1420/НЮ на виконання підрядних робіт, згідно умов якого Підрядник виконує власними силами і засобами передбачені кошторисом договору роботи і здає Замовнику зазначені роботи по ремонту асфальтового покриття переїзду 1 км в/ч ст. Вознесенськ Вознесенської дистанції колії.
Відповідно до п. 1.2. договору, Замовник бере не себе зобов'язання прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи згідно статті 3 цього договору.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що обсяги робіт визначені в кошторисній документації (додаток №1) до договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість робіт складає 77824грн. Визначення договірної ціни наведено в додатку 1 до цього договору.
Згідно з п. 2.2. договору, договірна ціна робіт є твердою.
Умовами пункту 3.2. договору встановлено, що замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі акту форми КБ-2в і довідки КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін на протязі 90 банківських днів після їх підписання на розрахунковий рахунок підрядника. Акт виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) готує підрядник і надає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 27 числа звітного місяця. Від імені замовника акти виконаних робіт має право підписувати начальник Вознесенської дистанції колії.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що замовник зобов'язується вчасно і без зволікань прийняти виконані роботи, розрахуватись за виконані роботи; забезпечувати підрядника фронтом робіт і узгоджувати всі питання з зацікавленими організаціями і службами; прийняти роботи виконані підрядником відповідно до договору, оглянути їх і, в разі виявлення допущених відхилень від договору чи державних норм, заявити про це підряднику в письмовому вигляді без зволікань.
Відповідно до п.п. 4.2.1. договору, підрядник зобов'язується виконати роботи в строк до 31.12.2010р.
Умовами п. 5.2. договору встановлено, що за прострочення оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Пунктом 5.5. договору встановлено, що за невиконання, або неналежне (неякісне) виконання обов'язків за договором, винна сторона сплачує штраф у розмірі 5% від вартості робіт, своїми силами та засобами усуває виявлені недоліки, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.
Відповідно до п. 8.1. договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.10.2010р., а в частині розрахунків - до остаточного виконання.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін Актом приймання виконаних робіт форми КБ-2в за листопад 2010р. та довідкою КБ-3 за листопад 2010р. на суму 77824грн.
Однак в порушення умов договору, відповідачем вартість виконаних позивачем робіт не була оплачена у повному обсязі.
Вищевикладене зумовило звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення основної заборгованості у розмірі 77824грн., пені у розмірі 2910,40грн., штрафу у розмірі 3821,20грн. та 3% річних у розмірі 5564,94грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно п.п.1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, судом встановлено наявність виконання позивачем підрядних робіт за договором №ОД/П-10-1420 НЮ від 10.11.2010р. в повному обсязі, порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості виконаних та прийнятих робіт, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 77824грн., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3%річних у розмірі 5564,94грн. за період з 01.04.2011р. по 01.09.2013р.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Державного підприємства"Одеська залізниця" за договором на виконання підрядних робіт №ОД/П-10-1420 НЮ від 10.11.2010р., та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку 3%річних, судом встановлено, що розрахунок трьох процентів річних здійснений належним чином, тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 5564,94грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства"Одеська залізниця" пені в розмірі 2910,40грн. та штрафу у розмірі 3821,20грн.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що він здійснений належним чином, тому пеня підлягає задоволенню в повному обсязі у сумі 2910,40грн.
Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості виконаних та прийнятих робіт, а п. 5.5. договору передбачено, що невиконання, або неналежне (неякісне) виконання обов'язків за договором, винна сторона сплачує штраф у розмірі 5% від вартості робіт, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 3821,20грн.(5% від вартості робіт).
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 90120,54грн., а саме: основного боргу у розмірі 77824грн., пені у розмірі 2910,40грн., штрафу у розмірі 3821,20грн. та 3%річних у розмірі 5564,94грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1803грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства"Одеська залізниця"(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3, АПБ „Райффайзен Банк Аваль", м. Миколаїв, МФО 380805, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму основної заборгованість у розмірі 77824(сімдесят сім тисяч вісімсот двадцять чотири)грн., пеню у розмірі 2910(дві тисячі дев'ятсот десять)грн.40коп., штраф у розмірі 3821(три тисячі вісімсот двадцять одну)грн.20коп., 3% річних у розмірі 5564(п'ять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн.94коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1803(одну тисячу вісімсот три)грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.11.2013р.
Суддя Гут С.Ф.