"05" листопада 2013 р.Справа № 916/2210/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ"
до відповідача Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ"
про стягнення 82136,38грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Макаренко О.О., довіреність від 03.01.13р.;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ" про стягнення заборгованості у розмірі 197468,32грн., а саме: основного боргу у розмірі 73328,88грн., пені у розмірі 120661,84грн., та 3%річних у розмірі 3477,60грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.13р. порушено провадження у справі №916/2210/13.
02.10.2013р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог (вх.ГСОО№29470/13 від 02.10.13р.), відповідно до якої, у зв'язку з здійсненням перерахунку пені просить суд стягнути з відповідача 82136,38грн. станом на 30.09.2013р., а саме: суму основного боргу у розмірі 73328,88грн., суму пені у розмірі 5329,90грн. та 3% річних у розмірі 3477,60грн.
02.10.13р. від позивача надійшло клопотання(вх.№29471/13 від 02.10.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази по справі.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи докази по справі.
За клопотання позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2013р. було продовжено строк вирішення спору по справі №916/2210/13 до 05.11.2013р., в порядку ст.69 ГПК України.
Відповідач просить суд відмовити позивачу в частині позовних вимог про стягнення пені, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№32281/13 від 24.10.13р.). Так в обгрунтування відзиву зазначає про те, що не погоджується з позовними вимогами в частині стягнення пені за період з 10.03.2013р. по 10.09.2013р., оскільки спеціальна позовна давність передбачена статтею 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю в один рік, а 18.05.2011р. та 30.05.2011р. відповідачем було сплачено аванс у розмірі 20000грн. Акти виконаних робіт за типовою формою КВ-2в. КБ-3 були підписані сторонами 31.05.11р. Всього було виконано робіт на суму 133328,88грн. Крім того, 08.06.2011р., 21.06.2011р., 15.07.2011р., 29.07.2011р. відповідачем перераховано позивачу 40000грн. Оскільки остання оплата була здійснена 29.07.2011р., то нарахування штрафних санкцій повинно було розпочато з наступного дня прострочення виконання зобов'язання протягом наступних шести місяців по 29.01.2012р. Оскільки нарахування штрафних санкцій припинилось 30.01.2012р., перебіг спеціальної позовної давності за вимогами позивача про стягнення пені на час звернення до господарського суду з даним позовом закінчився 30.01.2013р., таким чином позовні вимоги про стягнення пені подані з порушенням строку позовної давності, встановленого ЦК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
22.02.2011р. між Приватним підприємством "ІННО-ТРЕЙДІНГ" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" (Підрядник) було укладено договір №2/2, згідно умов якого Підрядник в межах договірної ціни зобов'язався виконати на свій страх та ризик власними та залученими силами та коштами роботи по вдавленню свай у відповідності з проектом на будівництво лікувального корпусу Одеської обласної дитячої клінічної лікарні на 297 коєк вул. Воробьева, 3, Суворовського району. Житловий район Слободка-2, м. Одеса.
Відповідно до п.3.1. договору, строк виконання робіт складає 30 робочих днів з моменту підписання акту готовності майданчика для виконання робіт до підписання акту приймання виконаних робіт.
Згідно п. 4.2. договору, заключний розрахунок з Підрядником проводиться по факту повного завершення робіт на протязі 5-ти(п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі робіт. Замовник має право затримати заключний розрахунок за роботи, виконані з дефектами, які виявлені при прийманні робіт, до їх усунення.
У відповідності з умовами п.4.3. договору, Замовник проводить платежі за виконані роботи на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт(форма КБ-2в), підписаного уповноваженими представниками сторін. Уповноважений представник Замовника перевіряє та підписує акт на протязі 2-х(двох) робочих днів. Оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 5 (п'яти) банківських днів після підписання акта.
Пунктом 11.2. договору передбачено, що при затримці оплати виконаних робіт з вини Замовника він сплачує Підряднику пеню за кожний день затримки у розмірі 0,5% від вартості цих робіт, але не більше 10% від договірної ціни робіт.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" передало, а Приватне підприємство "ІННО-ТРЕЙДІНГ" прийняло без зауважень виконані роботи, що підтверджується підписаним сторонами Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011р. та довідкою про вартість виконаних робіт за березень 2011р.
Однак в порушення умов договору відповідачем на цей час досі не оплачені прийняті роботи у повному обсязі, заборгованість відповідача складає 73328,88грн.
Враховуючи те, що відповідач не розрахувався у повному обсязі, Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" звернулося на адресу Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ" з претензією №32 від 16.09.2011р. з вимогою погасити заборгованість.
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
19.02.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" звернулося на адресу Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ" з претензією №38, з вимогою погасити заборгованість у розмірі 73328,88грн., яка також залишена без відповіді та задоволення.
Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" до суду з даною позовною заявою та уточненням до неї, згідно яких просить суд стягнути з Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ" суму основного боргу у розмірі 73328,88грн., суму пені у розмірі 5329,90грн. та 3% річних у розмірі 3477,60грн
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно п.п.1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, судом встановлено наявність виконання позивачем робіт за договором №2/2 від 22.02.2011р. в повному обсязі, порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості виконаних та прийнятих робіт, існування заборгованості Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ", у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 73328,88грн., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 3477,60грн., за період з 01.01.2012р. по 30.07.2013р., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 73328,88грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ", та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3%річних, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3477,60грн., за період з 01.01.2012р. по 30.07.2013р., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 73328,88грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ" пені в розмірі 5329,90грн., розрахованої за період з 10.03.2013р. по 10.09.2013р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 73328,88грн.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із п.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Пунктом 4. ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
24.10.13р. відповідач подав суду відзив(вх.№32281/13 від 24.10.13р.), згідно якого просить суд застосувати строк позовної давності до вимог заявлених позивачем щодо стягнення пені у розмірі 5329,90грн. розрахованої за період з 10.03.2013р. по 10.09.2013р., оскільки остання оплата була здійснена 29.07.2011р., то нарахування штрафних санкцій повинно було розпочато з наступного дня прострочення виконання зобов'язання протягом наступних шести місяців по 29.01.2012р. Оскільки нарахування штрафних санкцій припинилось 30.01.2012р., перебіг спеціальної позовної давності за вимогами позивача про стягнення пені на час звернення до господарського суду з даним позовом закінчився 30.01.2013р., таким чином позовні вимоги про стягнення пені подані з порушенням строку позовної давності, встановленого ЦК України.
Згідно з ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.
Як свідчать матеріали справи позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою 21.08.13р.(позовна заява датована 15.08.2013р.).
З аналізу наведених правових положень цивільного кодексу України вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ", який звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом пропущений строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені у розмірі 5329,90грн., а тому до спірних правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України, а саме ст.ст. 267, 258 цього Кодексу, та позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 5329,90грн. не підлягають судом задоволенню, з врахуванням строку позовної давності, тривалість якої встановлена ст.258 Цивільного кодексу України, про застосування якої заявив відповідач у відповідності з ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" до відповідача Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 73328,88грн. та 3% річних у розмірі 3477,60грн.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1536,13грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ" (65026, г. Одесса, вул. Преображенська,23,кв.2, код ЄДРПОУ 33215803, р/р 26002245961 в ПАТ „МТВ" у м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОРА ЮГ" (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/8, офис 9, код ЄДРПОУ 34597772, р/р 26001010112570 в філії АТ «Укрексимбанк» в м. Одесі, МФО 328618) суму основного боргу у розмірі 73328(сімдесят три тисячі триста двадцять вісім)грн.88коп., 3% річних у розмірі 3477(три тисячі чотириста сімдесят сім)грн.60коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1536(одну тисячу п'ятсот тридцять шість)грн.13коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.11.2013р.
Суддя Гут С.Ф.