29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"05" листопада 2013 р.Справа № 924/1223/13
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши матеріали справи за позовом Теофіпольського РЕМ Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" смт. Теофіполь, Хмельницької області
до Теофіпольського ВУЖКГ смт. Теофіполь Хмельницької області
про стягнення 96867,76 грн., з яких 76763,95 грн. боргу за активну енергію, 1219,63 грн. 3% річних, 16012,29 грн. пені, 184,54 грн. нарахувань інфляції та 12687,35 грн. перевищення договірної величини
Представники сторін:
позивача: Ковальчук О.В. - за довіреністю №3463 від 21.12.12р.
відповідача : не з'явився
Рішення виноситься 05.11.13р., оскільки в судовому засіданні 04.11.13р. оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 96867,76 грн., з яких 76763,95 грн. боргу за активну енергію, 1219,63 грн. 3% річних, 16012,29 грн. пені, 184,54 грн. нарахувань інфляції та 12687,35 грн. перевищення договірної величини відповідно до договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності №15 від 01.04.2009р.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язувався оплачувати постачальній організації вартість використаної електричної енергії. Проте, відповідач належним чином своїх зобов'язань не виконує, внаслідок чого станом на 10.08.2013р. за ним рахується заборгованість за активну електроенергію в сумі 96867,76 грн., з яких 76763,95 грн. боргу за активну енергію, 1219,63 грн. 3% річних, 16012,29 грн. пені, 184,54 грн. нарахувань інфляції та 12687,35 грн. 4532,27 грн., 2463,92 грн. за перевищення договірної величини.
Позивач в судове засідання подав заяву в якій повідомив, що після подання позову позивачем надлімітне споживання електроенергії по Теофіпольському ВУЖКГ за період з вересня 2012р. по серпень 2013р. скориговане та становить 672,32 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий 2013р. та відповідно до постанови КМУ від 20.03.2013р. відповідачем 30.10.2013р. перераховано на рахунок позивача 67066,18 грн. боргу за спожиту активну електроенергію. Отже, позивач в даній заяві просить стягнути з відповідача 17622,00 грн., з яких 9533,22 грн. активної електроенергії, 672,32 грн. надліміту, 6012,29 грн. пені, 184,54 грн. місячні інфляційні та 1219,63 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні 05.11.13р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в своєму відзиві на позов та його представник в попередньому судовому засіданні активну електроенергію визнав, та просить пеню, надліміт, місячні інфляційні та 3% річних зменшити.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
01.04.2009р. між Теофіпольським РЕМ ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго" (Постачальник) та Теофіпольським ВУ ЖКГ (Споживач) було укладено договір № 15 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності.
Згідно з п.1 даного договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 180,7кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до розділу 2 Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Постачальник зобов'язується виконувати умови цього договору. Постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком 5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, визначеної додатком 7 "Величина приєднаної та дозволеної до використання потужності". Повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію (п.п. 2.2.1-2.2.3 договору).
Споживач зобов'язується виконувати умови цього договору. Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.2.3.1- п.2.3.4).
Відповідно до додатку №10 до договору „Порядок розрахунків", розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку № 1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності:
- до 30 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку.
Згідно пункту 4.2.1 Договору відповідальність споживача за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушення термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000кВт і більше.
Відповідно до п.4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем -юридичною особою Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 05.12.2001р. №1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 30 вересня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.
Розділом 9 договору визначені інші умови договору, згідно яких додатки до цього договору: 1, 2, 3, 5, 7, 10, 11, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами цього договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін. Спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.09р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін. Заяв про припинення дії договору або зміни його умов не надходило.
Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) активну електроенергію у період з вересня 2012р. по серпень 2013р., про що виставив до оплати відповідачу рапорти та рахунки-фактури (наявними в матеріалах справи) № 15 від 25.09.11р.на суму 61560,71 грн., від 25.10.2012р. на суму 34122,87 грн., від 29.11.12р. на суму 28556,36 грн., від 25.12.12р. на суму 25580,57 грн., від 28.01.13р. на суму 35276,35 грн., від 25.02.13р. на суму 38303,31 грн., від 26.03.13р. на суму 32832,92 грн., від 25.04.2013р. на суму 27171, 70 грн., від 22.05.2013р. на суму 30389,00 грн., від 21.06.2013р. на суму 24310,25 грн., від 23.07.2013р. на суму 35868,16 грн., від 22.08.2013р. на суму 35868,16 грн..
Крім того, відповідно до Порядку розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, який є додатком до договору, споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до розрахункових значень споживання реактивної електроенергії, що визначаються по точках обліку згідно з пп.4.1.1. та 4.1.2. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена наказом Мінпаливенерго України №19 від 17.01.2012р., погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2012 за №93/6381).
Позивач, згідно даного Порядку виставив до оплати відповідачу рахунки-фактури про сплату за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з вересня 2012р. по серпень 2013р., про що виставив до оплати відповідачу рахунки-фактури (наявними в матеріалах справи) № 15 від 25.09.12р.р. на суму 12245,66 грн., від 25.02.13р. на суму 672,32 грн. загалом на суму 12917,98 грн.
Проте, відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 10.09.13р. виникла заборгованість перед позивачем за спожиту активну електроенергію в сумі 76763,95 грн. та за перевищення договірної величини в сумі 12687,35 грн.
В ході розгляду справи, на вимогу суду представником позивача подано детальний розрахунок нарахованих відповідачу інфляційних втрат, 3% річних та пені, з якого вбачається, що позивачем належним чином обгрунтовано та підтверджено нарахування відповідачу пені в сумі 6012,29 грн. за період з жовтня 2012р. по серпень 2013р., інфляційних втрат в сумі 184,54 грн. за вказаний період та 3% річних в сумі 1219,63 грн.
В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості за спожиту електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії в добровільному порядку, тому позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №411 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності від 31.05.10р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст.1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Згідно ч.1 ст. 173 ст. 174 Господарського кодексу України - господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
У відповідності ст. 11, ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманих послуг у добровільному порядку не виконав, внаслідок чого у нього станом на 10.09.13р. утворилася заборгованість за спожиту в вересні 2012р. - серпні 2013р. активну електроенергію в сумі 76763,95 грн., що підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: договором та додатками до нього, рахунками - фактурами за заявлений період, тощо.
Після подання позову відповідач перерахував позивачу заборгованість в сумі 67066,18 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 30.10.2013р.
На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 67066,18 грн. заборгованості належить припинити.
Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем на вимогу суду детальний розрахунок штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних, суд вважає правомірно нарахованими та належним чином обґрунтованими інфляційні втрати лише в сумі 184,54 грн. та 3% річних в сумі 1219,63 грн. за період з жовтня 2012 р. по серпень 2013р.
Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.
Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пункту 4.2.1 Договору відповідальність споживача за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушення термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Як слідує із поданого позивачем у позовній заяві розрахунку штрафних санкцій, позивачем заявлялося до стягнення 6012,29грн. пені.
При цьому при стягненні пені судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Судом враховується, що відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені і стягнути з відповідача 4208,60 грн.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що на виконання п.2.3.4. договору №411 від 31.05.10р. позивач надав відповідачу послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з Порядком розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії та виставленими останньому рахунками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії суму 12687,35 грн. не оплатив.
Після подання позову позивачем надлімітне споживання електроенергії за період з вересня 2012р. по серпень 2013р. скореговано та становить 672,32 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий 2013р.
На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 12015,03 грн. налліміту належить припинити.
Відповідно до 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергію", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Отже, двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини є штрафною санкцією в розумінні ст. 230 ГК України, яка може бути зменшена згідно зі ст. 233 ГК України та п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України.
Згідно ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Судом враховується, що відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, суд вважає за необхідне зменшити розмір надліміту і стягнути з відповідача 470,62 грн.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача належним чином обгрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню частково.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.1,12, 22, 33, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст. 82-84, ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Теофіпольського РЕМ Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" смт. Теофіполь, Хмельницької області до Теофіпольського ВУЖКГ смт. Теофіполь Хмельницької області про стягнення 96867,76 грн., з яких 76763,95 грн. боргу за активну енергію, 1219,63 грн. 3% річних, 16012,29 грн. пені, 184,54 грн. нарахувань інфляції та 12687,35 грн. перевищення договірної величини задовольнити частково.
Стягнути з Теофіпольського ВУЖКГ (смт. Теофіполь, Хмельницької області, вул. Заводська,9, код 03356080) на користь Теофіпольського РЕМ Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (смт. Теофіполь, Хмельницької області, вул. Леніна,80, код 22764838) - на розподільчий рахунок №2603630101001 в ОПЕРВ філії Хмельницькому ОУ ПАТ „Державний ощадний банк України" МФО 315784, ЄДРПОУ 22764838, заборгованість по оплаті активної електроенергії в сумі 9533,22 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять три гривни 22 коп.), 470,62грн. (чотириста сімдесят гривень 62 коп.) заборгованість по оплаті за перевищення договірної величини.
на розподільчий розрахунковий рахунок №2600330101001 у ОПЕРВ філії Хм. ОУ АТ „Державний ощадний банк України" МФО 315784, ЄДРПОУ 22764838 пеню в сумі 4208,60 грн. (чотири тисячі двісті вісім гривень 60 коп.), інфляційні збитки в сумі 184,54 грн. (сто вісімдесят чотири гривни 54 коп.), 3% річних в сумі 1219,63 грн. (одна тисяча двісті дев'ятнадцять гривень 63 коп.), судовий збір в сумі 1937,36 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 36 коп.).
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення 67066,18 грн. заборгованості та 12015,03 грн. над ліміту припинити.
Повний текст рішення складено 11.11.2013р.
Суддя С.В. Гладій
Помічник судді І.М. Вальчук
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу, (смт. Теофіполь, Хмельн. обл., вул. Леніна,80)
3 - відповідачу. (смт. Теофіполь, Хмельн. обл., вул. Заводська,9) (реком.)