ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/19758/13 11.11.13
За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ЮБІ І Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 50000,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Неклонський В. І. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
Позивач звернувся з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" страхового відшкодування в розмірі 50000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору № 16017 від 29.05.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Фольксваген д/н АА5693ВМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Сіат д/н АІ8898АК, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/864293), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2013 порушено провадження по справі № 910/19758/13, розгляд справи призначено на 11.11.2013.
Представник позивача в судове засідання 11.11.2013 з'явився та надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства.
У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 21.10.2013.
Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученою відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 11.11.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
29.05.2013 між ПАТ з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ЮБІ І Україна" та ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн» укладено Договір № 16017 добровільного страхування автотранспорту (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Фольксваген АА5693ВМ.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до довідки МВС України № 9211620 про ДТП станом на 07.06.2013 року на дорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) 24 км 0 м. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген д/н АА5693ВМ, під керуванням Наконечного О. А., автомобіля Фольксваген д/н АА1134ІО, під керуванням Куландіна Ю. М. та автомобіля Сіат д/н АІ8898АК, під керуванням водія Равва С. М.
Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.07.2013 у справі № 369/5615/13-п (провадження № 3/369/2118/13) Равву С. М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого ТОВ «МАН Трак енд бас юкрейн», власнику колісного транспортного засобу Фольксваген д/н АА5693ВМ, величина матеріального збитку, завданого транспортному засобу Фольксваген д/н АА5693ВМ складає 91480,38 грн.
Як вбачається з ремонтної калькуляції № 110-07-13 від 04.07.2013 вартість ремонту автомобіля Фольксваген д/н АА5693ВМ з ПДВ складає 91480,38 грн.
Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 1500009606 від 10.07.2013 на суму 91899,29 грн.
Відповідно до додаткового звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого ТОВ «МАН Трак енд бас юкрейн», власнику колісного транспортного засобу Фольксваген д/н АА5693ВМ, величина матеріального збитку, завданого транспортному засобу Фольксваген д/н АА5693ВМ складає 97252,74 грн.
Як вбачається з додаткової ремонтної калькуляції № 110-07-13 від 19.08.2013 вартість ремонту автомобіля Фольксваген д/н АА5693ВМ з ПДВ складає 97252,74 грн.
Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав додатковий страховий акт № 1500009606 від 16.08.2013 на суму 97672,21 грн.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 96672,21 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: 000024582 від 16.07.2013 та № 000024582 від 16.07.2013.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 96672,21 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Сіат д/н АІ8898АК, встановлена у судовому порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль Сіат д/н АІ8898АК, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АС/864293 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АС/864293) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0,00 грн.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № АС/864293 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 5710/387-КБ від 26.09.2013 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 96672,21 грн.
Проте, відповідач відповіді на заяву не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 50000,00 грн.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41; ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К'ЮБІ І Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 25395057) суму страхового відшкодування у розмірі 50000,00 (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот дев'ять гривень 50 коп.)
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання
повного тексту рішення 12.11.2013
Суддя О.А. Грєхова