номер провадження справи 1/20/13
05.11.2013 Справа № 908/3198/13
за позовом: Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» (69005, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд.11, 70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Максима Горького, буд. 18, кв.1; юридична адреса: 70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Крупської, буд. 162, кв.11)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТАЛЬ» (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Леніна, буд.16)
про стягнення 319 475 грн. 10 коп.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача - Тищенко Н.А. - довіреність № 21/13 від 05.01.2013 р.;
від відповідача - не з'явився
Приватне підприємство «БІЗОН-ТЕХ 2006» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТАЛЬ» 319 475 грн. 10 коп., з яких: 245 750 грн. 08 коп. - основний борг, 73 725 грн. 02 коп. - штраф.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 15,16,509,525,526,536,549,612,625,629, ч. 3 ст. 692, ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України та ст.ст.173,193,199,230 Господарського кодексу України, умов договору поставки насіння № ЗП-Н-154 від 12.11.2011 р. та обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманого товару.
26.09.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 05.11.2013 р.
10.10.2013 р., на виконання ухвали суду, від позивача надійшов супровідний лист про подання доказів та письмові пояснення щодо нарахування суми штрафу, які були залучені до матеріалів справи.
05.11.2013 р. від відповідача у справі надійшла письмові заява в порядку ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, в якій відповідач просив суд прийняти визнання відповідачем позову та розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Заява підписана уповноваженою сообою відповідача. Із наслідками визнання позову відповідач ознайомлений. Дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Заява відповідача була задоволена судом.
В судовому засіданні 05.11.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях та надав на огляд суду оригінали витребуваних документів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
12.11.2011 р. між Приватним підприємством «БІЗОН-ТЕХ 2006» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОСТАЛЬ» (покупцем) було укладено договір поставки насіння № ЗП-Н-154 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби (надалі товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його.
Згідно із п. 2.1 договору, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.
Відповідно до п. 2.2 договору, кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору, і не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не буде вказано в ній.
Згідно із п. 4.3 договору, дата (трок) поставки товару вказується в специфікаціях.
На виконання умов договору поставки, сторонами було підписано чотири специфікації:
- специфікація № 1 від 29.11.2011 р. - строк поставки не пізніше 10.04.2012 р. на загальну суму 274 560 грн. 00 коп.;
- специфікація № 2 від 29.12.2011 р. - строк поставки не пізніше 01.04.2012 р. на загальну суму 168 570 грн. 08 коп.;
- специфікація № 3 від 27.03.2012 р. - строк поставки не пізніше 28.03.2012 р. на загальну суму 104 120 грн. 00 коп.;
- специфікація № 4 від 10.05.2012 р. - строк поставки не пізніше 11.05.2012 р. на загальну суму 131 560 грн. 00 коп.
Всього, поставка за цими специфікаціями передбачалась на загальну суму 678 810 грн. 08 коп.
Згідно видаткових накладних: № ЗП1597 від 28.03.2012 р. на суму 274 560 грн. 00 коп.; № ЗП1596 від 28.03.2012 р. на суму 168 570 грн. 08 коп.; № ЗП1595 від 28.03.2012 р. на суму 104 120 грн. 00 коп.; № ЗП6288 від 11.05.2012 р. на суму 131 560 грн. 00 коп., та довіреностей № 11 від 27.03.2012 р., № 12 від 27.03.2012 р., № 35 від 10.05.2012 р., позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 678 810 грн. 08 коп.
Згідно із п. 5.1, п.п. 7.1.1 договору, відповідач зобов'язався оплатити постачальнику товар у строки та в розмірах згідно із договором та специфікаціями.
Відповідачем своєчасно та у повному обсязі, відповідно до умов договору та специфікацій, отриманий від позивача товар не був сплачений.
Всього, відповідачем позивачу було сплачено 433 060 грн. 00 коп.: 01.12.2011 р. - 274 560 грн. 00 коп. та 29.12.2011 р. - 158 500 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період: 01.01.2012 р.-31.10.2012 р., підписаного з боку обох сторін, сторони підтвердили наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 245 750 грн. 08 коп.
Листом вих. № 220/13-юр від 23.07.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою оплатити залишок заборгованості не пізніше 10.08.2013 р. У відповідь на лист відповідач просив позивача перенести строки сплати заборгованості на жовтень місяць 2013 року.
Враховуючи несплату відповідачем позивачу у встановлені строки та у повному обсязі отриманого від позивача товару, за вищевказаними договором та специфікаціями і накладними, останній звернувся до суду із цим позовом.
Стягнення з відповідача на користь позивача 245 750 грн. 08 коп. основного боргу, 73 725 грн. 02 коп. штрафу було предметом судового позову у цій справі.
Суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного:
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або невипливає з характеру відносин сторін .
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, поставка позивачем відповідачу товару, на виконання умов договору поставки насіння та специфікацій, на загальну суму 678 810 грн. 08 коп. підтверджується матеріалами справи, та не заперечується сторонами у справі, зокрема і відповідачем.
Відповідачем за отриманий від позивача товар було сплачено лише 433 060 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками від 01.12.2011 р. на суму 274 560 грн. 00 коп. та від 29.12.2011 р. на суму 158 500 грн. 00 коп., копії яких містяться в матеріалах справи.
Залишок заборгованості в розмірі 245 750 грн. 08 коп. відповідачем позивачу сплачений не був.
Наявність простроченої заборгованості у відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи, актом звірки між сторонами та визнається самим відповідачем у письмово поданій до суду заяві.
На підставі вищевикладеного, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 245 750 грн. 08 коп. основного боргу.
Правомірними є і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 73 725 грн. 02 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно з ч.1 та 2 ст. 549 Цивільного кодексу України:
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 8.1.3 договору, за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.
Пунктом 8.2. договору, сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням сторони згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшуються до 3 років.
Враховуючи, що відповідачем було прострочено виконання зобов'язання щодо оплати товару, отриманого від позивача, більше ніж на 20 календарних днів, враховуючи суму прострочення 245 750 грн. 08 коп., суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 73 725 грн. 02 коп. 30 % штрафу, згідно із п. 8.1.3 договору.
Правові підстави зменшення суми штрафу відсутні.
Слід також зазначити, що відповідач визнав позов повністю, в т.ч. і в частині заявленої до стягнення суми штрафу.
Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 245 750 грн. 08 коп. основного боргу та 73 725 грн. 02 коп. штрафу.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСТАЛЬ» (72520, Запорізька область, Якимівький район, с. Новоданилівка, вул. Леніна, буд.16, код 33005203, п/р 2600211133063 в ПАТ «Укрексімбанк», код банку (МФО) 313979) на користь Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2006» (69005, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд.11, 70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Максима Горького, буд. 18, кв.1; юридична адреса: 70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Крупської, буд. 162, кв.11; код 34216986, п/р 260010230340 в ПАТ «БМ Банк», м. Київ, код банку (МФО) 380913) 245 750 (двісті сорок п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 08 коп. основного боргу, 73 725 (сімдесят три тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 02 коп. штрафу та 6 389 (шість тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «11» листопада 2013 року.