05.11.13р. Справа № 904/8085/13
За позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгівельна фірма "Агростандарт", (м. Херсон)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал", (м. Кривий Ріг)
про стягнення 78 496,53 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Приватне підприємство "Виробничо-торгівельна фірма "Агростандарт" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" (далі-відповідач) про стягнення 101 706,98 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 99 038,40 грн. - основний борг, 2 668,58 грн. - 3% річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 02/19 від 09.01.2013р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
04.11.13р. від позивача до канцелярії суду надійшла факсова заява про уточнення позовних вимог. Заява мотивована тим, що 2 та 9 жовтня 2013 року відповідачем було проплачено позивачу 23 454,80 грн. боргу і станом на 5 листопада 2013 року загальна сума заборгованості зменшилася з 99 038,40 грн. до 75 583,60 грн., але при цьому станом на 05.11.13р. збільшилася сума 3% річних за користування чужими коштами з 2 668,58 грн. до 2 912,93 грн., виходячи із розрахунків, які вказані в заяві.
Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача 78 496,53 грн. з яких: 75 583,60 грн. - основний борг та 2 912,93 грн. - 3% річних.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надіслав до суду факсограмму, в якій просить розглянути дану справу без участі уповноваженого представника позивача, у зв'язку з неможливістю його прибуття в судове засідання.
Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням № 5002902538780, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.
За таких обставин господарський суд вважає, що сторони не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
09 січня 2013 року між Приватним підприємством "Виробничо-торгівельна фірма "Агростандарт", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал", як покупець, було укладено договір поставки № 02/19.
Відповідно до п. 1.1. договору поставки, постачальник зобов'язується поставити в обумовлені цим договором строки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кукурудзу врожаю 2012 року, країна походження - Україна (надалі - товар).
Згідно п. 3.2. договору поставки, продавець зобов'язаний доставити товар у зазначений пункт і оплатити всі витрати, пов'язані з перевезенням товару до пункту призначення.
Покупець бере на себе всі ризики втрати або ушкодження товару, а так само інші витрати після передачі товару в пункт призначення в момент переходу права власності на товар (п. 3.3. договору поставки).
Пунктом 3.4. договору поставки встановлено, що продавець зобов'язаний надати покупцеві в оригіналах такі документи на товар:
- рахунок-фактуру;
- видаткову і податкову накладні;
- товарно-транспортну накладну;
- реєстр товарно-транспортних накладних.
Товар повинен бути поставлений у термін до 10 січня 2013 року включно (п. 3.5. договору поставки).
Згідно п. 4.1. договору поставки, ціна на товар встановлюється в українських гривнях і складає - 2 260,00 грн. за тонну, в т.ч. ПДВ - 20%.
Відповідно до п. 5.1. договору поставки, покупець проводить повну оплату вартості отриманого товару не пізніше трьох банківських днів з моменту його поставки.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання передбачені вищевказаним договором виконав у повному обсязі, поставивши товар покупцю у необхідній кількості, а саме 89,840 т. кукурудзи, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 08.01.13р. серії ВОВ № 15 на 30,280 т., від 09.01.13р. серії ВОВ № 16 на 28,360 т., від 09.01.13р. серії ВОВ № 17 на 31,200 т. (а.с. 13 - 15).
Про отримання даного товару свідчить підпис представника відповідача скріплений печаткою підприємства у видатковій накладній від 09.01.13р. № РН-0000002, яка додається до позовної заяви (а.с. 12).
Сума поставленого товару об'ємом 89,840 т. склала 203 038,40 грн. Цього ж дня позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 09.01.13р. № СФ-0000002 для сплати коштів за поставлений товар відповідно до умов договору поставки № 02/19 від 09.01.13р.
Позивач вказує на те, що відповідач в свою чергу не повністю виконав умови договору в частині оплати товару, а також порушив строки оплати коштів, що спричинило порушення права і інтереси позивача.
Товар позивачем було поставлено відповідачу 09.01.13р., отже, граничний строк оплати за його поставку становить 14.01.13р., проте, відповідачем здійснювалися часткові проплати коштів на розрахунковий рахунок позивача, загальна сума яких склала 104 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 17 - 22).
Протягом трьох банківських дня, установлених договором для виконання зобов'язання по оплаті за поставлений товар, відповідач перед позивачем не розрахувався в повному обсязі.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за неповну оплату товару складає у сумі 99 038,40 грн., але як стверджує позивач 2 та 9 жовтня 2013 року відповідачем було проплачено борг у сумі 23 454,80 грн., що підтверджується банківськими виписками, у зв'язку з чим, загально сума заборгованості зменшилась з 99 038,40 грн. до 75 583,60 грн.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача основний боргу у сумі 75 583,60 грн.
Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 02/19 від 09.01.13р. на загальну суму 75 583,60 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 75 583,60 грн.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.01.13р. по 05.11.13р. у сумі 2 912,93 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 2 912,93 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з абзацом другим пункту 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (п.1 ч.1 ст.7 Закону).
З урахуванням заяви від 04.11.2013 року № 6/539 про зменшення позовних вимог позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у сумі 313,65 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 112 від 30.09.2013 року та визначений відповідно до наступного розрахунку.
Так, за статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Таким чином, 2% ціни первісного позову у сумі 101 706,98 грн. складає 2 034,15 грн., що сплачений згідно платіжного доручення № 112 від 30.09.2013 року.
У результаті зменшення позовних вимог до 78 496,53 грн. судовий збір буде складати 1 720,50 грн. і, відповідно, підлягає поверненню судовий збір у розмірі 313,65 грн.
Відповідно до п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення може зазначатися у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).
Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, Закону України "Про судовий збір", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Жовтневий район, вул. Ногіна, 21, приміщення 1; ідентифікаційний код 21882205) на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгівельна фірма "Агростандарт" (73000, м. Херсон, вул. Карла Маркса, 40/10, кв. 42; ідентифікаційний код 33277168) - 75 583 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 60 коп. основного боргу, 2 912 (дві тисячі дев'ятсот дванадцять) грн. 93 коп. 3% річних, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повернути Приватному підприємству "Виробничо-торгівельна фірма "Агростандарт" (73000, м. Херсон, вул. Карла Маркса, 40/10, кв. 42; ідентифікаційний код 33277168) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 313,65 грн. (триста тринадцять грн. 65 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 112 від 30.09.2013 року, оригінал якого заходиться в матеріалах справи.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін
Повне рішення складено 11.11.13р.