28.10.13р. Справа № 904/6610/13
За позовом Приватного закладу освіти навчально - виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) - початкова школа "Червоні вітрила", м. Дніпропетровськ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсною додаткової угоди
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: Патика А.В., довіреність б/н від 27.09.2013р.
від відповідача: Грабильнікова Т.Л. - довіреність №72 від 02.08.13р.
від 3-ї особи: Заброда С.М. - довіреність №56 від 01.01.2013р.
Суть спору:
Приватний заклад освіти навчально - виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) - початкова школа "Червоні вітрила" (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі-відповідач) про визнання недійсною додаткову угоду від 03.12.2010 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2000 № 12/02-367-ОД.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що п. 15.1. (в редакції додаткової угоди від 03.12.2010 р.) договір діє до моменту укладення нового договору оренди, але не пізніш ніж до 01.02.11 року при виконанні умов договору, у тому числі страхування орендованого майна, забезпечення протипожежної безпеки згідно з Законом України "Про пожежну безпеку" (Дозвіл). Таким, чином зазначає, що сторонами у п'ятницю 28.01.2011 р. було підписано додаткову угоду до діючого до 01.10.2015 р. договору оренди, за змістом якої скорочено строк дії договору буквально до наступного робочого дня (01.02.2011 р. припадало на вівторок), нехтуючи як положеннями ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і положеннями пункту 5.1.3. Договору оренди.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у відзиві (вх. № 58315/13 від 26.09.2013 р.) вказує на те, подальшого продовження строку дії договору оренди №12/367-АД не відбулося, оскільки протягом місяця після закінчення строку дії договору регіональним відділенням згідно з листом від 04.02.2011 року № 16-03-00831 було заявлено про припинення спірного договору. Також відповідач у листі від 05.01.2012 р. № 16-02-00031 повідомляв позивача, що у разі наміру продовжити роботу по укладанню договору оренди йому необхідно надати пакет документів, передбачений переліком відповідно до наказу від 14.11.2005 № 2975 та діючий звіт з незалежної оцінки. Однак станом на 17.09.2013 р. відповідач звернувся до органу управління щодо погодження передачі спірного майна, проте наразі не одержало жодної відповіді, тому в задоволенні позову просить суд відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи у запереченні на позов (вх. № 58005/13 від 25.09.2013 р.), позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками позивача, відповідача та третьої особи не заявлялось.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 30.09.2013 р.
У судових засіданнях оголошувалась перерва з 30.09.2013 р. по 17.10.2013 р. та з 17.10.2013 р. по 28.10.2013 р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.10.2013 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
01.10.2000 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) і середнім загальноосвітнім навчально-виховним комплексом школа-дитячий садок "Червоні вітрила" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 12/367-АД, відповідно умов якого з метою ефективного використання державного майна орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 537 кв.м., розташоване за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Ю.Савченка, 5, яке перебуває на балансі локомотивного депо Придніпровської залізниці, вартість якого, згідно експертної оцінки, становить 231 799 грн. Об'єкт оренди використовується під розміщення дитячого виховного дошкільного закладу.
Пунктом п. 3.1 договору встановлено, що орендна плата у розмірі 193,17 грн. перераховується таким чином: 70% - 135,22 грн. до Державного бюджету України; 30% - 57,95 грн. балансоутримувачу.
Відповідно п.7.1. зазначеного договору строк його дії - до 01.10.2005р.
За відсутності заперечень від сторін в порядку автоматичної пролонгації згідно з ч. 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк дії договору було продовжено на п'ять років - до 01.10.2010р. Як за місяць до цієї дати, так і протягом місяця після неї будь-яких заяв про припинення строку дії договору жодна сторона не направляла.
Відтак, саме 01.10.2010р. є моментом закінчення строку дії договору і відсутність заяв сторін про його припинення в межах місячного строку від цієї дати свідчить про повторну автоматичну пролонгацію згідно з ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 764 Цивільного кодексу України та ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України.
Отже, договір оренди №12/367-АД є автоматично пролонгованим з 01.10.2010р. до 01.10.2015р. на тих самих умовах.
Однак, 03.12.2010 року сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.10.2000 року №12/02-367-ОД, у п.15.1 якої сторони дійшли згоди, що цей договір діє до моменту укладання нового договору оренди, але не пізніш ніж до 01.02.2011 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору договір може бути продовжений на тих самих умовах (т.1, а.с. 22-27).
Листом від 04.02.2011 року №16-03-00831 регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (тобто у місячний термін після закінчення терміну дії договору) повідомило позивача про припинення дії договору оренди від 01.10.2000 року №12/367-АД з 01.02.2011року (т.1, а. с. 53-54).
Згідно приписів ст. 764 ЦК України і ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.
Здійснення позивачем плати за користування орендованим майном не є безспірною ознакою продовження договору оренди, термін дії якого закінчився та при наявності заперечень орендодавця щодо його продовження.
Крім того слід зазначити, що у відповідь на заяви позивача щодо продовження дії договору Міністерство транспорту і зв'язку України на адресу відповідача надіслало лист від 27.01.11 р. №646/16/10-11 (т.1 а.с.32-33), згідно якого Міністерство не заперечує щодо передачі в оренду спірного нерухомого майна, але за умови зобов'язання орендаря укласти додатковий договір оренди на окреме індивідуально визначене майно (спортивне обладнання-металеві сходи, два металевих турніка, металевий лабіринт, пластмасова гірка), про що державним підприємством "Придніпровська залізниця" було повідомлено позивача листом від 01.04.11р. № НГ-9/293.
Таким чином позивач, відповідно вимог ч. 1 ст. 777 ЦК України, має переважне право на укладання договору найму спірного державного майна на новий строк за умови виконання вимог, які викладені у вищенаведеному листі Міністерства транспорту і зв'язку України і які не може не враховувати відповідач при вирішенні питання щодо продовження оренди цього майна.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу. Іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Проаналізувавши додаткову угоду від 03.12.2010 р. про внесення зміни до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2000 р. № 12/02-367-ОД, суд встановив, що підстав визнавати цю угоду недійсною, не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Пунктом 15.1. Договору (в редакції додаткової угоди) сторони передбачили, що цей договір діє до моменту укладення нового договору оренди, але не пізніш ніж до 01.02.11 року при виконанні умов договору, у тому числі страхування орендованого майна, забезпечення протипожежної безпеки згідно з Законом України "Про пожежну безпеку" (Дозвіл).
Посилання позивача на те, що без факту підписання директором Земською Л.В. спірної додаткової угоди дитячий садок та початкова школа гарантовано б залишались в орендованих приміщеннях ще на п'ять років; і підписанням такої угоди заклад позивача фактичного добровільно відмовися від таких умов, що є неприпустимим, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, позовні вимоги є безпідставними, внаслідок чого суд відмовляє у позові повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Заходи до забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2013 р.- скасувати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України " 07 " листопада 2013 р.