12.11.2013№ 02-21/ 901/3734/13
Суддя Господарського суду Автономної Республіки Крим С.І. Чонгова, розглянувши матеріали
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримсадвинпром»
про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу та стягнення 138945,21 грн.
11.11.2013 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримсадвинпром», в якій просить:
розірвати укладений між сторонами договір оренди цілісного майнового комплексу Державного об'єднання Агропромисловий комбінат «Кримрадгоспвинпром», розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. Київська, 73, від 14.09.2009;
стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, а саме: 134637,44 грн. основного боргу, 3528,60 грн. пені, 779,17 грн. трьох процентів річних.
При вирішенні питання про порушення провадження у справі суддя перевіряє дотримання позивачем вимог ст.ст. 55-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при пред'явленні позову.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон), який набрав чинності 01.11.2011.
Частиною 3 ст. 6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Із матеріалів позову вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення грошових коштів та розірвання договору.
Суд зазначає, що позови про стягнення грошей мають майновий характер і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону та становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 № 01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір».
Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 55 ГПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
У той час, вимога позивача про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу має немайновий характер і розмір ставки за її подання до господарського суду визначається за приписами п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону.
Як встановлено судом, позивачем ціна позову визначена у розмірі 138166,04 грн. Проте, із змісту прохальної частини позовної заяви та розрахунків позивача вбачається, що РВ ФДМУ в АРК та м. Севастополі заявлено три майнові вимоги, а саме: про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 134637,44 грн., пені у розмірі 3528,60 грн., трьох процентів річних у розмірі 779,17 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено майнові вимоги в загальній сумі 138945,21 грн. (134637,44 грн. + 3528,62 грн. + 779,17 грн.), тоді як ціна позову помилково визначена у розмірі 138166,04 грн.
Ураховуючи вищевикладене, сума судового збору, яку необхідно було сплатити позивачем при зверненні до суду з вимогами майнового характеру, становить 2778,90 грн. (138945,21 грн. х 2%). Разом з тим, за вимогу про розірвання договору оренди позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1147,00 грн. Таким чином, загальна сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання вищевказаної позовної заяви, складає 3925,90 грн. (2778,90 грн. + 1147,00 грн.), тоді як ним судовий збір перерахований лише у розмірі 3910,32 грн. (платіжне доручення від 04.10.2013 № 276), у зв'язку з чим суд дійшов висновку про недодержання РВ ФДМУ в АРК та м. Севастополі приписів вищевказаних вимог Закону та ненадання належних доказів сплати судового збору. Таким чином, позивачем при пред'явленні позову не дотримано вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, позовна заява РВ ФДМУ в АРК та м. Севастополі з доданими до неї документами підлягає поверненню без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі без розгляду.
Суддя С.І. Чонгова