Справа № 2-491/10
4с/524/78/13
07.11.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Зємцова В.В.
при секретарі - Радіоненко Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,
Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця,
Зазначав, що на примусовому виконанні у Автозаводському відділі державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа 2-491 від 26.04.2010 року виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з нього на користь ПАТ «Укрінбанк» заборгованості.
14 10 2013 року він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та довідався про наступне.
22.10.2012 року постановою державного виконавця було арештовано його майно та оголошено заборону на його відчуження, а саме: будівлю гусятника в с. Воскобійники, Кременчуцького району по вул. Лугова, буд. 1а та цілу квартиру АДРЕСА_1.
20.06.2013 актом опису і арешту було описано вищезазначену квартиру.
11.07.2013 року постановою було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для оцінки квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності.
Згідно ст.. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
ОСОБА_2 України «Про виконавче провадження» чітко встановлює порядок реалізації майна фізичної особи: грошові кошти; рухоме майно; нерухоме майно: окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику та в якому боржник не проживає; в останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Просив задовольнити скаргу та визнати дії старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_3 неправомірними.
Зобов'язати старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС кременчуцького МУЮ ОСОБА_3 усунути порушення закону;
Встановити черговість звернення стягнення у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» на належне йому, ОСОБА_1, майно у такому порядку: грошові кошти, що перебувають на банківських рахунках у разі їх виявлення; рухоме майно; нерухоме майно: окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать йому та в яких він не проживає; в останню чергу звернути стягнення на квартиру, в якій він фактично проживає.
В судовому засіданні заявник вимоги заяви підтримав.
Старший державний виконавець Таран С.І. проти задоволення заяви заперечувала.
Суд заслухавши учасників судового розгляду, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Вчинення державним виконавцем дій направлених на виявлення та накладення арешту на майно боржника без примусової реалізації недостатньо для констатації факту порушення виконавцем черговості стягнення, оскільки ним не вчинялися дії з примусової реалізації майна боржника. Встановлення черговості же звернення стягнення не потребується, оскільки така черговість встановлена Законом (ст. 52 закону України «Про виконавче провадження»).
За таких обставин в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись, ст. 383 ЦПК України, ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -
В задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 5-денний строк з моменту проголошення ухвали апеляційної скарги. Особи, які не приймали участь в судовому засідання можуть подати апеляцію протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
Суддя: