Справа № 2-7639/10
Іменем України
(заочне)
«22»вересня 2010 року м.Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого - судді Суворової О.В.
при секретарі -Бондаренко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки „Перше кредитне товариство” про стягнення боргу, відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом до КС «Перше кредитне товариство», в якому просить стягнути з відповідача суму депозитного вкладу за договором № ІН-1/0054/09/895 від 11.08.2009 року з урахуванням індексу інфляції, що становить 205022 гривні 80 копійок, штрафні санкції у розмірі 3 % відсотків річних за кожен день прострочки -496 гривень, суму моральної шкоди у розмірі 25000 гривень, суму судових витрат, яка складається з витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, державного мита у розмірі 1708 гривень 50 копійок, оплати правової допомоги у розмірі 600 гривень та транспортних витрат у розмірі 1040 гривень , посилаючись на наступне.
11.08.2009 року між ОСОБА_1 та КС «Перше кредитне товариство»був укладений договір № ІН-1/0054/09/895 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно умов якого ОСОБА_1 вніс внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки в розмірі 201200 гривень, а відповідач у свою чергу прийняв внесок на умовах строковості, зворотності та платності на строк 12 місяців, тобто до 11 лютого 2010 року. Відповідно до п.2.2. вказаного договору процентна ставка за внеском була встановлена згідно програми «Класичний»у розмірі 22 % процентів річних.
За 11 діб до закінчення строку договору, ОСОБА_1 повідомив про свій намір отримати свої кошти у визначений договором термін, а саме 11.02.2010 року, про що 28.01.2010 року написав заяву, на яку позитивної відповіді не отримав.
Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за вкладом у розмірі 201200 гривень .
Через невиконання відповідачем свого зобов'язання по поверненню вкладу, позивач та його сім'я отримала моральні страждання, які виразились у постійному стресі, втраті спокою, погіршенні самопочуття, зміні звичайного способу життя, планів та намірів. Свою отриману моральну шкоду позивач оцінює у 25000 гривень.
Також в зв'язку з несвоєчасним поверненням вкладу позивач вважає за необхідне стягнути з позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 205 022 гривні 80 копійок та штрафні санкції у розмірі 3 % річних за кожен день прострочки у розмірі 496 гривень. Крім того, в зв'язку з постійними переїздами з міста Кривий Ріг до міста Одеси, позивач поніс транспортні витрати із розрахунку 1000 км (туди і назад), 13 літрів на кожні 100 км та 8 гривень за 1 літр бензину, що в загальному склало 1040 гривень.
Позивач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином сповіщеним, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення. Свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні яких наполягав в попередньому судовому засіданні.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.
Враховуючи, що відповідач належним чином був завчасно сповіщений про час і місце розгляду справи і не з'явився в судове засідання, суд вважає за необхідне відповідно до ч.9 ст.76 ЦПК України розглянути справу у відсутності відповідача.
Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.
11.08.2009 року між ОСОБА_1 (надалі Позивач) та КС „Перше кредитне товариство” (далі за текстом Відповідач) в місті Кривий Ріг був укладений договір № ІН-1/0054/09/895 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно якого Позивач, як член КС , вніс внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка прийняла внесок на умовах строковості, зворотності та платності у розмірі 201200 (двісті одна тисяча двісті) гривень на строк 6 (шість) місяців, початком якого є дата внесення внеску, а закінченням -11.02.2010 року. Відповідно до п.2.2. вказаного договору процентна ставка за внеском була встановлена згідно програми «Класичний»у розмірі 22 % процентів річних.
Факт внесення коштів до КС „Перше кредитне товариство” позивачем у розмірі 201200 (двісті одна тисяча двісті) гривень підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2252 від 11.08.2009 року.
Напередодні закінчення строку дії договору, а саме 28.01.2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про повернення грошових коштів по договору залучення внесків (вкладів) члена спілки на депозитні рахунки, на яку відповідач позитивної відповіді не дав, посилаючись на наслідки світової фінансової кризи.
Відповідно до Розділу 4 “Відповідальність сторін” вищезазначених договорів, сторони несуть відповідальність за порушення умов договорів згідно чинного законодавства України. Порушенням умов договорів є його невиконання або неналежне виконання, тобто з порушенням умов, визначених змістом договорів.
Як вбачається з матеріалів справи кредитна спілка належним чином не виконує своїх зобов'язань, а саме не повертає вклад за договором № ІН-1/0054/09/895 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.08.2009 року у розмірі 201200 (двісті одна тисяча двісті) гривень.
На теперішній час внесок (вклад) за вищевказаним договором позивачу не повернутий досі.
На сьогодення заборгованість КС «Перше кредитне товариство»перед позивачем за договором № ІН-1/0054/09/895 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.08.2009 року складає -201200 (двісті одна тисяча двісті) гривень.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про кредитні спілки», внески ( вклади ) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (відсотки) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст.23 Закону України «Про кредитні спілки», має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.11 Закону України «Про кредитні спілки», член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кредитна спілка «Перше кредитне товариство»належним чином не виконала своїх зобов'язань, передбачених договором № ІН-1/0054/09/895 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.08.2009 року, а саме не повернула грошову суму внеску на депозитний рахунок.
Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.
Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, як це передбачено ст. 530 ЦК України.
Пунктами 2,4 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Також відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник повинен сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Так, частиною 2 статті 625 ЦК України , передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредиту зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, сума заборгованості за договором № ІН-1/0054/09/895 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.08.2009 року складає 205535 гривень 45 копійок, з яких:
201200 гривень -сума заборгованості по неповерненому вкладу;
3822 гривні 80 копійок - сума інфляційного збільшення заборгованості в період з 11.02.2010 року (день зобов'язання повернення вкладу) по 13.03.2010 року (день звернення до суду);
512 гривень 65 копійок - сума 3% річних з простроченої суми.
Однак, позивач просить стягнути суму 3 % річних з простроченої суми у розмірі 496 гривень, що менше, ніж розрахував суд.
Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд не може виходить за межі пред'явлених вимог та розглядає вимоги щодо стягнення суми заборгованості з урахуванням суми інфляційного збільшення та 3 % річних з простроченої суми у розмірі, зазначеному в позовній заяві , а саме 205518 гривень 80 копійок.
Відповідно до п.7.1. розділу 7 Прикінцевих положень Договору № ІН-1/0054/09/895 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.08.2009 року, даний договір набуває чинності в момент його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов'язків згідно цього договору.
Таким чином, розглянувши позов в межах заявлених позивачем вимог, суд вважає, вимоги про стягнення суми боргу неповерненого вкладу з урахуванням індексу у розмірі 205022 гривень 80 копійок та 3% річних з простроченої суми у розмірі 496 гривень обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та вважає за необхідне стягнути з кредитної спілки «Перше кредитне товариство»на користь позивача суму депозитного вкладу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми у розмірі 205518 гривень 80 копійок.
Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, суд вважає необхідним відмовити, оскільки вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 25000 гривень свого підтвердження не знайшли, оскільки позивачем не надані докази, підтверджуючі отримання моральних страждань.
Відносини, що виникають з договорів про надання фінансово-кредитних послуг, є предметом регулювання Закону України "Про захист прав споживачів", що зокрема встановлено Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12.04.1996 року № 5 із змінами та доповненнями від 25.05.1998 року № 15.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" відшкодуванню підлягає лише та моральна шкода , яка спричинена небезпечною для життя та здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з наданням приватним адвокатом ОСОБА_2 правової допомоги у вигляді складання позовної заяви до суду у розмірі 600 (шістсот) гривень.
На підтвердження витрат на надання юридичної допомоги позивач надав довідку від 10.03.2010 року про сплату приватному адвокату ОСОБА_2 600 гривень за складання позовної заяви до суду про стягнення боргу, відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди.
Однак, суд вважає , що вказані документи не можуть бути підставою для стягнення з відповідача 600 (шістсот ) гривень за надану правову допомогу з наступних підстав. Зазначена довідка не є банківським документом і печатка на ньому стоїть не фінансової установи, а адвоката.
По-друге , відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Однак, позивачем всупереч вищезазначеним нормам, не наданий документ, підтверджуючий, що приватний адвокат ОСОБА_2 є фахівцем у галузі права і за законом має право на заняття адвокатською діяльністю (надання такої допомоги).
Таким чином , суд вважає , що позовні вимоги щодо стягнення витрат , пов'язаних з оплатою правової допомоги у розмірі 600 гривень , не підлягають задоволенню .
Відносно стягнення витрат , пов'язаних з явкою позивача до суду , суд дійшов висновку , що вказані витрати також не підлягають задоволенню , оскільки позивачем не надані докази, підтверджуючі витрати на дорогу, пов'язану з явкою до суду, а наданий фіскальний чек АЗС № 03/031 суд не може прийняти до уваги з таких підстав.
Відповідно до ст.85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Виходячи з цього, чітко визначено, що відшкодуванню підлягають лише ті витрати, що були пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту саме сторін процесу. Однак, як зазначає позивач, та як встановлено з фіскального чеку від 24.03.2010 року, витрати на дорогу у розмірі 1040 гривень були витрачені ще до початку судового процесу, що стало підставою того, що суд не приймає викладені обставини до уваги.
Щодо вимог про стягнення судових витрат , які складаються з державного мита у розмірі 1708 гривень 50 копійок, то вони також підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 3 п. 1 п.п. “а” Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” ставка оплати державного мита з позовних заяв складає 1 % ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,тобто не більше 1700 гривень.
Тобто , відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України, підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення судових витрат, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, та суми державного мита у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень.
Керуючись ст. 525, 526, 530, 611, 623, 536 ЦК України, ст.ст.11,23 Закону України «Про кредитні спілки», п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12.04.1996 року № 5 із змінами та доповненнями від 25.05.1998 року № 15, ст.ст. 10, 11, 60, 74, 81, 84, 85, 88, 169, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до кредитної спілки „Перше кредитне товариство” про стягнення боргу, відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди -задовольнити частково.
Стягнути з кредитної спілки «Перше кредитне товариство»на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу за договором № ІН-1/0054/09/895 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.08.2009 року , з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми у розмірі 205518 гривень 80 копійок.
Стягнути з кредитної спілки «Перше кредитне товариство»на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривен та державного мита у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В.Суворова