номер провадження справи 27/80/12
07.11.2013 Справа № 5009/3673/12
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Каховське САТП-2107" (78800 Херсонська область, м. Каховка, вул. Промислова, буд. 1)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 53 426 грн. 40 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
Від позивача: Валько В.С., дов. б/н від 03.11.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_4 від 17.04.2001р.
Відкрите акціонерне товариство "Каховське САТП-2107", м. Каховка Херсонської області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя 53 426 грн. 40 коп. збитків.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 28.09.2012р., справу № 5009/3673/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 01.10.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/3673/12, присвоєно справі номер провадження 27/80/12 та призначено судове засідання на 31.10.2012р.
У судовому засіданні 31.10.2012р. оголошувалася перерва до 26.11.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю надання сторонами оригіналів документів та додаткових доказів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
На підставі ухвали суду від 26.11.2012р. окремі матеріали справи № 5009/3673/12 направлено в прокуратуру Запорізької області з метою проведення слідчими органами перевірки щодо встановлення в діях працівників і службових осіб сторін по справі діянь, які підпадають під дію Кримінального Кодексу України, провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи № 5009/3673/12 до господарського суду Запорізької області.
У зв'язку із завершенням перевірки щодо встановлення в діях працівників і службових осіб сторін по справі діянь, які підпадають під дію Кримінального Кодексу України, ухвалою суду від 26.07.2013р. поновлено провадження у справі в порядку ст. 79 ГПК України та призначено судове засідання.
Прокуратура Запорізької області листом № 04/2/2-1304 вих-13 від 08.07.2013 р., повідомила суд про те, що матеріали зі справ № 5009/3673/12 та № 5009/3675/12 спрямовано до ГУМВС України в Запорізькій області для організації перевірки з метою встановлення наявності або відсутності ознак кримінального правопорушення у діях ОСОБА_1 та посадових осіб ВАТ "Каховське САТП-2107" і на теперішній час перевірка за вказаними фактами ще триває.
Відповідач повідомив суд про те, що він викликався до Головного управління МВС України в Запорізькій області, для надання пояснень стосовно проведеної перевірки.
У зв'язку з чим представник позивача, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості зробити адвокатський запит, стосовно результатів проведеної перевірки, оскільки посадові особи ВАТ "Каховське САТП-2107" не викликалися ні до ГУМВС України в Запорізькій області ні до прокуратури Запорізької області для надання будь-яких пояснень.
Вислухавши пояснення представників сторін, на підставі ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву до 30.09.2013р. для надання позивачу можливості зробити адвокатський запит до ГУМВС України в Запорізькій області, а також вирішення питання щодо необхідності призначення судової експертизи (на думку позивача).
У судовому засіданні 30.09.2013р. представник позивача, звернувся до суду з клопотанням про оголошення перерви в засіданні суду, у зв'язку з необхідністю витребування із ГУМВС України в Запорізькій області постанови з матеріалами перевірки щодо наявності або відсутності в діях позивача або відповідача складу злочину.
Вислухавши пояснення представників сторін, на підставі ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву до 23.10.2013р. для надання позивачу можливості зробити адвокатський запит до ГУМВС України в Запорізькій області.
У судовому засіданні 23.10.2013р. представник позивача повідомив суд про те, що 03.10.2013р. він звернувся до ГУМВС України Запорізької області з адвокатським запитом, щодо надання копії рішення за результатами перевірки стосовно наявності складу злочину в діях відповідача та посадових осіб ВАТ "Каховське САТП-2107", проте письмової відповіді на свій запит до теперішнього часу не отримав. Крім того, довів до відома суду, що ним було самостійно зроблено незалежну оцінку автомобілю КамАЗ-55102 НОМЕР_1, який було передано відповідачу для капітального гарантійного ремонту.
23.10.2013р. представники сторін, звернулися до суду з усним клопотанням про оголошення перерви в засіданні суду, у зв'язку з необхідністю з'ясування питання щодо законності проведеної оцінки та вирішення питання доцільності проведення судової експертизи у даній справі.
У судовому засіданні 23.10.2013р., вислухавши пояснення представників сторін, на підставі ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву до 07.11.2013р. для надання сторонам можливості з'ясувати всі питання які виникли в процесі розгляду справи.
07.11.2013р. продовжено розгляд справи № 5009/3673/12.
07.11.2013р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні 07.11.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та надав письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 76 181 грн. 00 коп. збитків, у зв'язку з тим, що з моменту звернення до суду та подання заяви про уточнення розміру позовних вимог минув певний термін часу, ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля КАМАЗ - 55102, реєстраційний НОМЕР_1 змінилася. Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості транспортного засобу - автомобіля КАМАЗ - 55102, реєстраційний НОМЕР_1 ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 27.09.2013р. склала 76 181 грн. 00 коп.
Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.
Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 76 181 грн.00 коп. збитків.
Відповідач у судовому засіданні 07.11.2013р. проти позову заперечив, з обставин викладених у відзиві (міститься в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Господарським судом встановлено, що 03.02.2008р. між ВАТ "Каховське САТП-2107" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір на виконання капітального гарантійного ремонту автомобіля КамАЗ-55102 НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3.
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню капітального гарантійного ремонту автомобіля КамАЗ-55102 НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3.
Право власності позивача на автомобіль КамАЗ-55102 НОМЕР_5 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 10.06.1998р.
Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов'язаний виконати всі необхідні роботи по проведенню капітального гарантійного ремонту автомобіля КамАЗ-55102 замовника, його вузлів та агрегатів у відповідності із вимогами нормативної та технічної документації заводу -виробника.
Згідно п. 3.1.1 договору виконавець зобов'язаний виконати капітальний гарантійний ремонт автомобіля замовника КамАЗ-55102 в строк, що не перевищує 30 календарних днів з моменту поставки автомобіля до виконавця.
Відповідно до п. 3.1.2 договору виконавець зобов'язаний після проведення капітального ремонту автомобільної техніки КамАЗ скласти та передати замовники рахунок-фактуру і акт виконаних робіт.
Згідно п. 5.1 договору вартість проведення капітального гарантійного ремонту автомобіль Замовника КамАЗ-55102 визначається із розрахунку: ____грн. та сплачується на основі виставленого виконавцем рахунку за проведення капітального ремонту. (сторони не погодили в договорі підряду ціну роботи або способи її визначення, згідно статті 843 ЦК України).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата виконується замовником не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, або готівкою в касу виконавця.
Правовідносини сторін врегульовано договором підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Характерною ознакою договору підряду є те, що роботи підрядником виконуються на його власний ризик, а це означає, що він не має права вимагати винагороди у разі випадкової загибелі предмета підряду або неможливості завершення робіт без вини сторін. Підрядник несе ризик у разі можливих раптових призупинень робіт, їх випадкових погіршень або подорожчанні тощо. Так, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові випадково загинув або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.
Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Частиною 2 статті 849 ЦК України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно п. 3.1.1 договору виконавець зобов'язаний виконати капітальний гарантійний ремонт автомобіля замовника КамАЗ-55102 НОМЕР_5 в строк, що не перевищує 30 календарних днів з моменту поставки автомобілів до виконавця.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв автомобіль КамАЗ - 55102 НОМЕР_5, що підтверджується приймально-здавальним актом б/н від 09.02.2008р.
Позивач обґрунтовуючи позов зазначив, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, автомобіль КамАЗ - 55102 НОМЕР_5 позивачу не повернув.
У 2010р. позивач звернувся до Каховського міського суду Херсонської області з позовною заявою до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення суми за прострочення зобов'язання.
19.04.2010р. Каховським міським судом Херсонської області розглянувши позовну заяву позивача до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення суми за прострочення зобов'язання була винесена ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, так як вона не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
17.09.2010р. позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення суми за прострочення договірного зобов'язання .
20.09.2010 р. господарським судом Херсонської області винесена ухвала про повернення
заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
16.06.2010 р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про
витребування майна з чужого незаконного володіння автомобілів КамАЗ - 55102 НОМЕР_5 та КамАЗ - 5410 НОМЕР_7.
У ході судового розгляду судом встановлено, що індивідуально визначене майно, яке підлягає витребуванню з незаконного володіння Позивачем відповідно до вимог позовної заяви, фактично у Відповідача відсутнє, при цьому Відповідач не зміг довести належними і допустимими доказами, що спірне майно знаходиться на законних підставах у третіх осіб, що позбавляє Позивача можливості звернутися до таких третіх осіб з вимогою про витребування належного Позивачеві майна, у зв'язку з тим, що такі особи не встановленні.
Рішенням від 04.08.2011р. господарський суд Запорізької області в задоволені позову відмовив повністю у зв'язку з відсутності доказів, що автомобілі КамАЗ - 55102 НОМЕР_5 та КамАЗ - 5410 НОМЕР_7 знаходиться у відповідача, але встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Відсутність у відповідача індивідуально визначеного майна, а саме автомобіля КамАЗ - 55102 НОМЕР_5 дає підстави вважати, що в результаті незаконних винних дій відповідача таке майно зникло або знищено.
Таким чином, позивач вважає, що у нього відсутня можливість поновити свої майнові права на зазначене майно.
01.01.2009р. у відповідача відпала правова підстава володіння належними позивачу автомобілями КамАЗ - 55102 НОМЕР_5 та КамАЗ - 5410 НОМЕР_7 з огляду на припинення з цього моменту зобов'язально-правових відносин між сторонами спору щодо відповідних транспортних засобів.
Позивач зазначив, що право на відшкодування збитків виникає у нього у результаті неналежного виконання взятих на себе зобов'язань та неправомірних дій відповідача, які призвели до загибелі майна, яке належало позивачу.
Відповідач в свою чергу зазначив, що автомобіль КАМАЗ -55102, державний номер НОМЕР_1 тривалий час позивачем не експлуатувався, у нього були відсутні головні запасні частини, агрегати, вузли та більшість інших деталей.
Будучи технічно несправним, сам даний транспортний засіб не використовувався позивачем та практично представляв собою купу металобрухту.
Зазначений автомобіль відповідач придбав у позивача, сплативши йому готівкою дванадцять тисяч гривень.
Відповідач зазначив, що грошових коштів від позивача на проведення капітального ремонту ні готівкою, ні перерахуванням на розрахунковий рахунок не отримував.
Позивач в свою чергу повинен був своєчасно зняти з обліку зазначений автомобіль і списати згідно чинного законодавства України. Таким чином, придбавши у позивача залишки зазначеного автомобіля КАМАЗ , відповідач вважає, що він мав право розпоряджатися ним на свій розсуд.
Крім того, відповідач заперечив проти результатів незалежної оцінки, оскільки вважає, що її було зроблено з порушенням норм чинного законодавства і цей висновок не може бути об'єктивним, оскільки робився тільки за наявними матеріалами, не беручи до уваги сам автомобіль та його стан.
Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями, виходячи зі змісту ст. 217 ГК України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно - господарські та адміністративно - господарські санкції.
У ст.ст. 224, 225 ГК України, на які посилається позивач в якості підстави для стягнення з відповідача збитків, закріплено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, крім іншого, включаються також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що відшкодування збитків (в контексті нормативного обґрунтування заявлених вимог) є видом відповідальності за правопорушення при здійсненні господарської діяльності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на певних правових підставах. Це нормативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин. По-друге, це правосуб'єктність правопорушника, тобто сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності у спорі, що розглядається у рамках господарського процесу, можуть бути підприємства, установи, організації тощо.
Третя підстава - це протиправні дії або бездіяльність особи (осіб), що порушують права і законні інтереси потерпілої особи. Зазначена підстава складається з чотирьох елементів, які називаються умовами господарсько - правової відповідальності. До них відносяться:
наявність факту порушення, тобто порушення норми закону, внаслідок чого завдаються збитки або інша майнова шкода правам та інтересам потерпілого (позивача у справі);
протиправність поведінки правопорушника;
причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками;
вина правопорушника.
Виходячи з норм цивільного законодавства, позивач має довести наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки правопорушника та причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та завданими позивачу збитками.
Сукупність (склад) чотирьох названих умов утворює юридично-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.
Для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків потрібна наявність усіх чотирьох умов.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
В даному випадку позивач вбачає свої збитки у неналежному виконанні взятих на себе зобов'язань та неправомірних, винних дій відповідача, які призвели до загибелі майна, яке належало позивачу.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору.
У відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Позивачем надано звіт про незалежну оцінку вартості транспортного засобу автомобіля КамАЗ-55102 НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, відповідно до якого на підставі даних, представлених замовником - ВАТ "Каховське САТП-2107", після вивчення технічної та правової документації, проведення натурного огляду, консультацій спеціалістів, з врахуванням загальних положень та обмежувальних умов, з використанням методик та НСО, оцінювач надав висновок, що на дату оцінки 27.09.2013р. вартість об'єкта оцінки склала 76 181 грн. 00 коп.
Господарський суд не приймає звіт про оцінку, як належний та допустимий доказ в частині визначення вартості об'єкта оцінки, а саме КамАЗ-55102 НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, оскільки оцінка проведена станом на 27.09.2013р. та оцінювач надає висновок щодо ринкової вартості об'єкта саме на дату оцінки, тоді як договір був укладений у 2008р. та автомобіль КамАЗ-55102 НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3 на підставі акту приймання-здавання переданий відповідачеві 09.02.2008р., а отже ринкова вартість даного транспорту засобу повинна бути визначена на момент виникнення між сторонами зобов'язань.
Інших відомостей в підтвердження вартості транспортного засобу автомобіля КамАЗ-55102 НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3 станом на 2008р. звіт про незалежну оцінку вартості транспортного засобу не містить та позивачем не надано.
Крім того, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
При укладені договору від 03.02.2008р. сторони повинні були узгодити такі його істотні умови як предмет, асортимент, ціну.
Доказів узгодження ціни договору позивачем не надано.
Таким чином неможливо встановити ціну автомобіля КамАЗ-55102 НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3 та вартість проведення капітального гарантійного ремонту, оскільки сторонами при укладені договору від 03.02.2008р. не визначена така істотна умова, як ціна.
Будь-яких інші індивідуальні ознаки транспортного засобу, що передавався за договором, в тому числі ціна, ані в договорі, ані в акті приймання-здавання від 09.02.2008р. не вказано.
Згідно з нормами ст. 614 ЦК України відповідальність за порушення зобов'язань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності).
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", для настання відповідальності по відшкодуванню шкоди необхідна наявність складу правопорушення, а саме: шкоди; протиправна поведінка особи, що завдала шкоду; причинно-наслідковий зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою особи, що її спричинила; вина.
Згідно із п. 6 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994 р. № 02-5/215 для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. При цьому тягар доказування факту правопорушення, безпосередньо причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміру відшкодування, полягає на позивача.
З наявних в справі матеріалів, на які позивач посилається, як на доказ заподіяння шкоди відповідачем, вина відповідача спростована наданими ним доказами, що підтверджують відсутність його вини.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
Із наявних в справі матеріалів, на які позивач посилається, як на доказ заподіяння збитків відповідачем, не доведено позивачем документально повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка відповідача, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
За таких обставин, суд приходить до висновку про помилковість доводів позивача та не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення 76 181 грн.00 коп. збитків. Доводи позивача спростовуються вищенаведеним.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що позивачем зроблено не було.
За змістом статей 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 07.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя С.С. Дроздова
Повне рішення складено відповідно до вимог ст. ст.82-85 ГПК України 11.11.2013р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.