10.3.2
Іменем України
05 листопада 2013 року Справа № 812/1842/13-а
о 12 годині 00 хвилин
м. Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ципко О.В.,
за участю секретаря: Гаркуші Ю.О.,
позивач: не з'явився
представника відповідача: Тищенка М.М., головного спеціаліста - юрисконсульта
Департаменту соціального захисту населення
(довіреність від 08.01.2013 №16/0079-33)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луганської обласної комісії з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії , -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, Луганської обласної комісії з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 05 березня 2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання дій посадових осіб в частині відмови в наданні посвідчення постраждалої в наслідок аварії на ЧАЕС 2-ої категорії згідно ст.ст. 14,15 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи", Розпорядження Ради Міністрів УРСР №224-р від 28.06.1989 незаконними та зобов'язання посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області надати статус та посвідчення постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 2-ої категорії згідно ст.ст.14, 15 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи" з моменту звернення до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.
20.08.1986 ОСОБА_2 була відряджена Рубіжанською міською лікарнею у с. Поліське Київської області для надання медичної допомоги евакуйованому населенню із зон відчуження внаслідок аварії на ЧАЕС.
25.10.1990 позивачу було видано тимчасове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС №524, згідно із яким вона мала право на пільги, встановлені законодавством колишнього СРСР.
У 1997 році при здійснені державної перереєстрації громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач була позбавлена статусу постраждалої та тимчасове посвідчення в неї було вилучено.
ОСОБА_2 було подано заяву до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області, на яку отримала отримала відповідь №9/65 від 22.11.2012, в якій зазначено, що у наданні статусу їй було відмовлено на підставі листа Федеральної бюджетної установи Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 05.06.2012 №2/87229, відповідно до якого у наказах командира ВЧ №06407 м. Чорнобиль та журналах обліку доз опромінення бригада швидкої допомоги не значиться. Також в листі зазначено, що накази командира ВЧ №06407 м. Чорнобиль не приймались та документи ВЧ №06407 в архівах сховища не зберігаються.
Луганська обласна комісія з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації у наданні статусу їй було відмовлено без зазначення причин, відповідно до витягу з протоколу №7 від 27.07.2012.
Позивач не згодна із діями відповідача щодо відмови у наданні їй статусу постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС, оскільки згідно із довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації №2/154606 від 23.12.2010 вона в складі бригади швидкої допомоги 03.09.1986 прибула до ВЧ №06407 м. Чорнобиль для надання медичної допомоги військовослужбовцям цієї частини. Згідно довідки ВЧ №06407 є у переліку частин, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та бригада швидкої допомоги, у складі якої була ОСОБА_2, отримала сумарну дозу опромінення 1,037 рентген.
Також позивач зазначила, що згідно розпорядження Ради міністрів УРСР №224-р від 28.06.1989 мешканці Поліського району Київської області були переселені внаслідок радіоактивного забруднення. Чорнобильська зона включає до себе, крім того, північ Поліського району Київської області, у тому числі смт. Поліське та смт. Вільча, з якого з початку 1989 року проводилось поступове відселення населених пунктів Поліського району, в яких аварійний рівень забруднення радіонуклідами перевищував встановлені Законом норми, й до 1996 року були остаточно відселені населені пункти Поліське, Вільча, Діброва, Новий Світ та багато інших.
На підставі викладеного позивач просила визнати дії Луганської обласної комісії з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації в частині відмови в наданні позивачу посвідчення постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 2-ї категорії незаконними та зобов'язати відповідача надати ОСОБА_2 статус та посвідчення постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 2-ї категорії згідно із ст.14.15 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області.
Позивач в судове засідання не з'явилась, у позовній заяві просила розглянути справу без її участі у зв'язку із тяжким станом здоров'я.
Відповідач скористався своїм правом на подачу письмових заперечень, зазначивши в них, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення. Згідно із додатком №1 смт. Поліське Київської області не відноситься до зони відчуження.
До Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 зверталась неодноразово, однак на засіданні обласної комісії у наданні статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи їй було відмовлено у зв'язку із не підтвердженням достовірності архівної довідки, виданої Центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації від 23.12.2010 №2/154606, наданою позивачем на розгляд комісії.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення та надав аналогічні пояснення, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 29.08.1986, на підставі розпорядження № 34 від 26.08.1986 (а.с. 13), ОСОБА_2 була відряджена Рубіжанською міською лікарнею у с. Поліське Київської області для надання медичної допомоги евакуйованому населенню із зон відчуження внаслідок аварії на ЧАЕС строком на 1 місяць.
04.01.1991 позивачу було видано тимчасове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС №524, згідно із яким вона мала право на пільги, встановлені законодавством колишнього СРСР (а.с. 11).
У 1997 році при здійснені державної перереєстрації громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач була позбавлена статусу постраждалої та тимчасове посвідчення в неї було вилучено.
14.03.2011 на засіданні комісії по організації видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області було вирішено рекомендувати обласній комісії надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії ОСОБА_2, що підтверджується протоколом № 4 (а.с. 45). Підставою для визначення статусу слугувала архівна довідка Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 23.12.2010 №2/154805, довідка Рубіжанської міської лікарні про відрядження, тимчасове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 46).
21.03.2011 управлінням праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області направлено подання з клопотанням щодо розгляду документів ОСОБА_2 стосовно визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 47).
24.03.2011, 01.08.2011, 23.02.2012, 14.06.2012 Головним управлінням праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації були направлені запити до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації щодо підтвердження видачі архівної довідки від 23.12.2010 №2/154805 (а.с. 34-37).
05.06.2012 та 27.07.2013 були отримані відповіді від Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації, в яких зазначено, що в наказах командира ВЧ №06407 м. Чорнобиль за вересень 1986 та журналах обліку доз опромінення особистого складу частини ОСОБА_2 та інші не значаться. Також в листі зазначено, що накази №№ 794 та 795 від 03.09.1986 не приймались та документи ВЧ №06407 в архівах сховища не зберігаються, тому справжність вказаної довідки підтвердити не можливо (а.с.38, 39).
27.07.2012 на засіданні Луганської обласної комісії з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації було прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 в наданні статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи через не підтвердження достовірності довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації, про що складено відповідний протокол (а.с. 32).
У витягу з протоколу № 7 (а.с. 15) зазначено причину відмови у надані статусу як відсутність позивача у зоні відчуження.
19.11.2012 ОСОБА_2 знову звернулась до управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області із заявою про надання їй статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії з виданням посвідчення встановленого зразку (а.с. 51). До заяви були надані наступні документи: копії довідки про відрядження, розпорядження про відрядження, тимчасового посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації, розрахунку заробітної плати, розпорядження Ради Міністрів СРСР № 224-р.
22.11.2012 управлінням праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області надана відповідь №9/65, в якій зазначено, що у наданні статусу їй було відмовлено на підставі листа Федеральної бюджетної установи Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 05.06.2012 №2/87229, відповідно до якого у наказах командира ВЧ №06407 м. Чорнобиль та журналах обліку доз опромінення бригада швидкої допомоги не значиться. Також в листі зазначено, що накази командира ВЧ №06407 м. Чорнобиль не приймались та документи ВЧ №06407 в архівах сховища не зберігаються (а.с. 9).
Вирішуючи спірні правовідносини, суд дійшов наступного.
Статтею 9 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 (далі - Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно статті 10 Закону № 796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону № 796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
В статті 14 Закону № 796 визначено, що крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.
Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Підставою для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і таких, які самостійно переселилися, відповідно до статті 4 є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення. Підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій (ст. 15 Закону № 796).
Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 65 Закону № 796 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51. Цей Порядок регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Посвідчення видаються:
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:
а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;
б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;
в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);
- особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток N 1).
Аналізуючи наведені норми суд зазначає, що отримати статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи можливо за певні умови. А саме, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 - 1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 796).
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 перебувала у відрядженні в Київській області смт. Поліське з 29.08.1986 по 01.10.1986 (протягом одного місяця), що підтверджується відповідним розпорядженням № 34 від 26.08.1986 та довідкою від 01.06.1991 Рубіжанської міської лікарні і розрахунком суми заробітної плати (а.с. 13, 14, 19, 91).
В Переліку місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1996 № 1391 зазначена Поліська центральна районна лікарня, куди була відряджена позивачка з 29.08.1986 по 01.10.1986.
Враховуючи вищенаведену норму п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 796, для отримання статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи позивачка повинна була там перебувати не менше 3 місяців.
З наведеного вище слідує, що Луганська обласна комісія з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації правомірно відмовила в наданні позивачу статусу та посвідчення постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 2-ї категорії згідно із ст.14.15 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи наведене, суд визнає оскаржувані дії відповідача правомірними та такими, що вчинені при дотримані вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено правомірність дій відповідача на підставі відповідних доказів та норм чинного законодавства, тому суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Додатково суд зауважує, що архівні довідки від 05.06.2012, 27.07.2013 та 30.07.2013 Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації містять інформацію щодо дислокації військової частини 06407, до особового складу якої позивачка не входила, а тому вони оцінюються судом критично, оскільки не встановлюють факту перебування ОСОБА_2 у зоні відчуження (а.с.38, 39, 105).
Враховуючи, що в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено, тому суд вважає, що підстав для стягнення судових витрат немає.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.11.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 11.11.2013 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 15, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Луганської обласної комісії з видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок ЧАЕС та розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 11 листопада 2013 року.
Суддя О.В. Ципко