КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №2а-1177/11/1609
Провадження № 2-а/2561/11
05.11.2013 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Васильєвої Л.М.
при секретарі Коломієць А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення порядку виконання судового рішення,-
Відділ державної виконавчої служби Державної виконавчої служби України звернувся до суду із заявою про встановлення порядку виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави від 28.03.2012 року № 2а-117/2011 про зобов»язання Міністерства Оборони України здійснити дії щодо прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв»язку із встановленням другої групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 20-ХІІ в редакції Закону № 328-У від 03.11.2006 року, у розмірі встановленому постановою Кабінетом Міністрів України « Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі ( смерті) поранення ( контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних і резервістів, призваних на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби ( зборів) осіб» від 28.05.2008 року № 499 з надісланням його до Полтавського обласного військового комісаріату.
Посилався на те, що 02.11.2012 року відкрите виконавче провадження з виконання цього виконавчого листа. 12.12.2012 року Міністерство Оброни України повідомило відділ про наявність ускладнень під час виконання рішення суду, бо на час звільнення ОСОБА_2 з військової служби , він отримував таку допомогу відповідно до Закону, який діяв на час його звільненні з військової служби. Виплата одноразової грошової допомоги була запроваджена з 10 травня 2006 року ( день набуття чинності Закону від 4 квітня 2006 року), а вказаний Закон зворотної сили не має і таким чином Міністерству Оборони України є незрозумілим, яким чином застосовується грошове забезпечення на день звільнення зі служби, яке було в карбованцях СРСР і відповідно до яких законодавчих актів має бути здійснений перерахунок однієї грошової одиниці в іншу.
Просив встановити спосіб і порядок виконання вказаного виконавчого листа.
У судове засідання сторони не з'явились, будучи повідомленими про час і місце розгляду справи.
Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надав заяву про розгляд заяви у відсутність їхнього представника.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 263 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату і час місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року постанова Київського районного суду м. Полтави від 05.05.2011 року по вказаній справі скасована та прийнята нова постанова, якою позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_2 задоволені.
Ч. 1 ст. 263 КАС України передбачено, що з заявою про встановлення порядку виконання рішення може звернутись або державний виконавець, або сторона по справі за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Зміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішенням іншим.
Заміна у способі і порядку виконання виникає тоді, коли при виконання рішення адміністративного суду, яким присуджені певні речі, кошти, неможливо їх повернути за їх відсутності.
Статтею 6 Конвенції « Про захист прав людини та основоположних свобод» передбачено гарантоване право на справедливий суд..
Практитка Європейського суду з прав людини ( рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 року « справа» Жовнер проти України» , Справа « Півень проти України» свідчить про те, що право на судовий розгляд гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов»язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. Європейський суд з прав людини у зазначених справах звертає увагу на те, що у випадках коли боржник є державним закладом, поточні витрати якого фінансуються з державного бюджету через Державне казначейство, то ці рішення по справі залишаються невиконаними з огляду на те, що бюджетне законодавство держави не передбачає такого виду витрат, а також через відсутність відповідної нормативної бази щодо завдань, покладених на міністерства у випадку відсутності бюджетних коштів Також Європейський суд з прав людини зазначає у цих рішеннях, що державний орган не може посилатись на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. Аргумент, що визначає таку відсутність коштів як « виняткові обставини», не може бути прийнято судом. Суд вважає, що якщо можна допустити, що держава втручається в процедуру виконання судового рішення, таке втручання у результаті може перешкоджати, унеможливлювати чи надмірно затягувати виконання, чи тим більше нівелювати сума суть рішення.
Отже у даному випадку відсутні правові підстави для задоволення заяви про встановлення порядку виконання судового рішення, а саме Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року .
Керуючись ч.1 ст.263 КАС України,-
У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення порядку і способу виконання судового рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів.
Головуючий суддя Л.М. Васильєва